Гендерний баланс і фемінтиви у дніпропетровських медіа: результати моніторингу

У лютому 2021 року розпочалася чергова хвиля гендерного моніторингу регіональних медіа 24 областей України. Із 8 по 14 лютого 2021 року було проаналізовано матеріали 10 найпопулярніших дніпропетровських ЗМІ (6 інтернет-видань – «DepoДніпро», «Інформатор», «056.ua — Сайт города Днепра», «Городской сайт», «49000.com.ua», «Дніпроград», та 4 регіональні газети – «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Горожанин») щодо їх гендерної чутливості. Всього протягом тижня було проаналізовано 1221 матеріал. З них 114 у друкованих ЗМІ, 1221 матеріалів у Інтернет-медіа.

Мета моніторингу — з’ясувати, наскільки ключові обласні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах (якою мірою чоловіки і жінки представлені як експерти й експертки та герої/героїні, чи використовують вони гендерні стереотипи щодо жінок і чоловіків та сексистський контент, а також чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок.

Засоби масової інформації Дніпропетровщини приділяли увагу такими темам: транспорт, діяльність місцевої влади, спортивні досягнення, знайомства в Інтернеті, здоров’я (ситуація з коронавірусом, вакцинація, сезонні захворювання), політичні баталії, тарифи в Україні, комунальні платежі, санкції щодо телеканалів , кримінал (переважає в інтернет-виданнях).

Переважно «жіночими» є теми екології та довкілля, медицини, волонтерства та дозвілля. Чоловіки ж фігурують у кримінальній хроніці та політиці. Водночас публікації є більш змістовними саме у друкованих виданнях, на сайтах переважає передрук релізів. Але є інтернет-видання, які приємно вирізняються серед загальної картинки. Це – «Дніпроград» та «Городской сайт». Тут до звичайних новин додаються коментарі та точки зору на проблему.
Новини «Городского сайта» у лютому – найбільш гендернозбалансовані: тут зафіксовано 48% експерток (тих, кого цитують, хто коментує) і 43% героїнь (тих, про кого пишуть, згадують, але не надають слова). Жінки коментують теми соціальної політики, культури, освіти та науки.
Висока представленість жінок як експерток у новинах «Дніпрограда» (42%) і героїнь – у «Информатора» (44%).
Звертається до жінок за коментарями і сайт 49000.com.ua: жінки як експертки присутні тут у 45% випадків. Дещо менший відсоток жінок героїнь – 36%. Водночас видання ігнорує фемінативи – 0%. Крім того, сайт публікував новини про «майстра спокус», що пронизано сексизмом.
Найнижчі показники присутності жінок і вживання фемінітивів зафіксовані в публікаціях «056.ua — Сайт города Днепра». Найбільше фемінітивів – новинах «Дніпрограда» — 100%. Дещо менше – на сторінках «Городского сайта» (82%): видання поряд із такими словами як «лікарка», «директорка», «юристка», «стрибунка», «бігунка», «владелица компании», «проєктувальниця», тощо використовує слова «директор», «віце-президент» (але ж існує віце-президентка).

З огляду на ці показники, найбільш гендерночутливим онлайн-виданням Дніпропетровщини у лютому став «Городской сайт» із Індексом 58%, а на другій позиції з відривом усього в 1% — «Дніпроград».

Серед друкований видань варто звернути увагу на публікації «Днепра вечернего». У газеті високий відсоток експерток (43%), героїнь (32%), фімінативів (30%). У газеті «Наше місто» жінки є героїнями (43%) у статтях на тему розваг, дозвілля та медицини. Але саме у цьому виданні найнижчий відсоток використання фемінативів (11%). Тож виданню варто звернути увагу на цю позицію.
Загалом фемінітиви у дніпропетровські медіа не є поширеним явищем, проте все частіше з’являються на сторінках видань такі слова як: «викладачка», «директорка», «лікарка», «завідувачка» і навіть «галеристка», «проєктувальниця», «малярка», «менторка» тощо.

Найвищий індекс гендерної чутливості серед друкованих ЗМІ зафіксовано у газети «Днепрвечерний» — 35%. Для покращення показника радимо виданню частіше використовувати фемінітиви.

Загальний Індекс гендерної чутливості дніпропетровських медіа у лютому становить 38%. Це – середній показник серед 240 друкованих та онлайн-видань України, які підлягали моніторингу. Ознайомитися із цими даними (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, або на сторінці у Facebook.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.