Яка на сьогодні ситуація із захворюваністю на ВІЛ-інфекцію в області? Чи вистачає антиретровірусних препаратів та які перспективи медикаментозного забезпечення пацієнтів? Які заходи вживаються для боротьби зі СНІДом? Відповіді на ці та інші питання отримали журналісти під час прес-конференції, присвяченої Всесвітньому дню пам’яті людей, які померли від СНІДу, що відбулась 16 травня у прес-клубі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ.
Протягом кількох десятиліть щодня страшна хвороба забирає тисячі життів у світі. СНІД — діагноз, з яким сьогодні живуть більше тридцяти мільйонів чоловік на планеті. Третю неділю травня прийнято вважати Всесвітнім днем жертв СНІДу. Цього року дата припала на 18-те травня.
Про ситуацію із захворюваністю на ВІЛ-інфекцію\СНІД та показники і причини смертності розповіла Ірина Чухалова, головний лікар Дніпропетровського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом: «На сьогоднішній день на обліку обласного Центру знаходиться 23470 ВІЛ-позитивних, з них 1415 – діти. Слід відзначити, що намітилась стабілізація реєстрації нових випадків захворюваності ВІЛ. За останні три роки ці показники дещо зменшились і стали більш стабільними. Втім, не зважаючи на це і враховуючи, що епідемія триває вже понад 30 років, показники захворюваності на ВІЛ та смертності лишаються досить високими. Лише у цьому році було виявлено 1083 нових випадків, тобто щодня ми реєструємо в середньому 3 нових випадки ВІЛ-інфекції. І щодня від СНІДу помирає 2-3 людини».
Відповідаючи на питання, у чому причина такої ситуації, чому пацієнти помирають, Ірина Віталіївна додала: «Вже кілька років ми намагаємось розібратись у цьому. Ніби є де лікуватись, у нас в області працює чимало спеціалізованих закладів – 8 центрів СНІДу, 30 сайтів, де призначається та видається антиретровірусна терапія, 36 кабінетів довіри, де пацієнти перебувають на обліку, у нас армія навчених професійних лікарів. Ми маємо усі можливості для обстеження і лікування – тільки на сьогодні понад 7,5 тисяч пацієнтів знаходяться на АРТ-терапії. Це пожиттєва терапія, яка в нашій області є, була і на сьогодні вона існує у 100-відсотковому забезпеченні. Усі, хто її потребує, можуть її отримати».
Проблема, на думку лікаря, скоріш за все, у несвоєчасному, а інколи – і надто пізньому виявленні ВІЛ-інфікованих, недообстеженні пацієнтів. Через легковажне ставлення до власного здоров’я люди не обстежуються, або ж бояться дізнатись про ВІЛ-статус. Якщо медичний чи соціальний працівник не розшукає пацієнта, той, відповідно, не стане на диспансерний облік. Хвора людина продовжує у звичному режимі жити у суспільстві, наражаючи на небезпеку інших.
Ще одна з причин – небажання пацієнта ставати на облік після того, як він дізнається про діагноз. «Зазвичай людина боїться, вважає, що це вирок і життя скінчилось. Ті, хто до нас звертається, проходять обстеження і стають на облік, далі вони повинні пройти лікування. Тут вже постає питання мотивації і прихильності. Тобто, ті, хто сводомо до цього ставиться, все виконують як треба. Ті ж, хто сумнівається, або вагається, чи боїться, – або приймають терапію неправильно, або не приймають її взагалі, або залишають її. Дехто з пацієнтів, маючи певні вигоди від свого статусу, свідомо не приймають терапію – отримують і потім просто викидають, або приймають її разом з алкоголем, наркотиками тощо.В результаті відбувається резистентність, виробляються стійкі штами, приєднуються опортуністичні інфекції і пацієнт, відповідно, вже має стадію 3-4, клінічну, СНІД. Допомогти у такому випадку вже дуже складно. Через що і маємо дуже високі показники СНІДу та смертності, власне, як і по всій Україні», – констатує лікар.
Дещо змінилась статистика шляхів передачі інфекції. Серед нововиявлених майже 80% – люди молоді, 15-50 років, репродуктивного віку, які народжують дітей, які розповсюджують інфекцію, помирають у молодому віці. Серед шляхів передачі інфекції зростає статевий – на сьогодні 52,2%. Парентеральний – 31,9%. Вагітні жінки або пізно стають на облік, або не стають взагалі і народжують хворих дітей. «І це велика проблема, тому що відсоток вертикальної трансмісії у минолому році становив 15,6%. У цьому напрямку ми, лікарі, дуже багато працюємо. У минулому році народилось 539 дітей від ВІЛ-інфікованих матерів, 18 місяців ми за ними спостерігаємо. Маємо позитивну тенденцію – раніше відсоток дітей, які залишались хворими, був 27%, сьогодні – 4,7%. На 1 травня маємо гарні показники – жодна дитина, яка народилась у 2014 році, не була ВІЛ-інфікована. Усі мами своєчасно отримали профілактику і усі народили здорових дітей», – додала Ірина Чухалова.
З боку лікарів, як запевняє Ірина Віталіївна, робиться чимало. В службі СНІДу усі медпрацівники проходять тренінги, навчання від іноземних спеціалістів, які приїжджають в Україну. Лікування проводиться за новими клінічними протоколами, найновішими методами лікування та препаратами.
У Дніпропетровській області АРТ-терапія 100-відсотково закуповується за рахунок державних коштів. Щороку за заявкою медиків до регіону надходить препаратів на суму близько 40 млн гривень. За рахунок обласної програми на суму близько 1 млн – засоби для лікування портуністичних інфекцій та для постконтактної профілактики. Також передбачена можливість докупляти за рахунок місцевих бюджетів того, чого не вистачатиме. За 3 останні роки фінансування глобального фонду зросло у 1,5 рази, державного бюджету – у 1,5 рази і місцевого бюджету – в 4 рази.
«На жаль, менталітет нашого суспільства і ставлення до власного здоров’я бажає бути кращим. Слід почати із себе, змініти своє ставлення до власного здоров’я, до родини, до способу життя, до своїх партнерів. Потрібно обстежуватись хоча б перед тим, як починаєш нові стосунки, чи заводиш сім’ю, плануєш дітей. Якщо ми зможемо вплинути на те, щоб змінити мінталітет, тоді нашим основним завданням буде профілактика захворювання», – переконана головний лікар.
Михайло Ярошевський, регіональний координатор МБФ «Міжнародний Альянс з питань ВІЛ/СНІДу в Україні», додав, що проблемою ВІЛ-СНІДу займаються і Міжнародний благодійний фонд, і мережа людей, які живуть з ВІЛ, і чимало донорів, і державні установи, і багато громадських організацій. «Медичні заклади, дійсно, роблять усе можливе, щоб знизити показники захворюваності на ВІЛ-інфекцію та смертності. Проте, за останні 7 років смертність від СНІДу невпинно зростає. Якщо у 2007 році у Дніпропетровській області це було 426 чоловік, то у 2013-му – 1406», – наголосив Михайло Борисович.
Серед основних причин зростання показників експерт називає відсутність повноцінного доступу до діагностики та лікування ВІЛ-інфекції. Також, на його думку, варто більше уваги приділяти кадровій підготовці лікарів, соціальному супроводу пацієнтів.
Щодо кадрової проблеми, головний лікар СНІД-центру зазначила, що дійсно, на сьогодні дуже не вистачає саме лікарів-інфекціоністів. Тому їхні функції у невеличких містах, селах виконують спеціально підготовлені фтизіатри, дерматологи, гінекологи, сімейні лікарі. У минулому році обласний та криворізький СНІД-центри під час 3-денних тренінгів підготували 115 сімейних лікарів до роботи у напрямку ВІЛ-інфекції.
Ще одним важливим показником сумної статистики регіональний координатор Альянсу вважає те, що обласною програмою зовсім не передбачено фінансування профілактичних заходів ВІЛ-інфекції та СНІДу, на тест-системи для вразливих груп населення. «Ми запропонували створити робочу групу при депатраменті охорони здоров’я, яка б врахувала усі питання і допрацювала нашу обласну програму», – додав Михайло Ярошевський. Він нагадав, що у проекті національної загальнодержавної програми зазначено, що Глобальний Фонд працюватиме в Україні лише до 2016 року.
Про те, що з ВІЛ-статусом можна і потрібно повноцінно жити, власним прикладом доводить Світлана Калініченко, президент громадської організації «Дорога життя»: «Я є ВІЛ-інфікованою з 1992 року, приймаю антиретровірусну терапію. Проте сприймаю хворобу як хворобу, але не почуваю себе хворою. Хочу звернутись до людей, закликати їх не боятись обстежуватись. Адже будь-яку хворобу легше попередити, ніж потім боротись з її наслідками».
Міжнародний день пам’яті людей, які померли від СНІДу, є однією з найпотужніших компаній з мобілізації широких верст населення з метою підвищення інформованості населення з ВІЛ-інфекції. У Дніпропетровську 19 травня на Алеї закоханих біля кінотеатру «Родина» з 12.00 до 14.00 пройде меморіальна акція «Імена». Про це розповів регіональний представник мережі ЛЖВ у Дніпропетровську Олександр Колісник. Під час акції учасники розгорнуть квілт – меморіальне полотно з іменами десятків ВІЛ-позитивних Дніпропетровців, чиї життя забрала хвороба. Окрім цього організатори, громадські активісти роздаватимуть перехожим інформаційні буклети, проведуть опитування серед мешканців міста щодо їхнього ставлення лр проблеми ВІЛ/СНІД. Також можна буде протестуватись на ВІЛ-інфекцію на базі мобільної амбулаторії БФ «Віртус».
* * *
Учасники прес-конференції:
– Ірина Віталіївна Чухалова, головний лікар Дніпропетровського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом;
– Михайло Борисович Ярошевський, регіональний координатор МБФ «Міжнародний Альянс з питань ВІЛ/СНІДу в Україні»;
– Світлана Миколаївна Калініченко, президент громадської організації «Дорога життя»;
– Олександр Миколайович Колісник, регіональний представник мережі ЛЖВ у Дніпропетровську.