Силами Нікопольської первинної організації НСЖУ вдалося зібрати кошти на виготовлення та встановлення пам’ятного знака на будівлі колишньої редакції нікопольської газети, де трудився Петро Микитович Біба. Всю інформацію про життя і творчість видатного журналіста, письменника і поета його земляки збирали по крупицях, спілкуючись з нащадками його друзів, з родичами, з тими, хто ще пам’ятає його та особисто зустрічався з журналістом.
Петро Микитович Біба народився 1 липня 1913 року в місті Новомиргороді Кіровоградської області в сім’ї службовця. Закінчив Нікопольський учительський інститут. Тривалий час працював у пресі – зокрема, в редакціях обласних та республіканських газет «Нікопольська правда», дніпропетровська «Зоря», «Робітнича газета», «Культура і життя», редагував літературний альманах «Вогні Придніпров’я».
Розповідають, він завжди був душею компанії. Своєю ерудицією, високою культурою та, водночас, простотою спілкування Петро Микитович наче магнітом притягував різних за фахом і характером людей, мав дивний дар згуртовувати їх навколо себе. Навіть серед різних за віком він був яскравим лідером.
Для історії української журналістики важливо не тільки те, що вдалося втілити ідею увіковічення пам’яті про колегу. Це вагомий внесок у розвиток і становлення молодих колег у професії, позначення орієнтирів та відкриття еталонів творчої майстерності.
Дуже знаковим є те, що нікопольські журналісти поєднали зусилля для цієї події. Така ініціатива гідна наслідування в інших первинних організаціях і журналістських колективах районів та міст Дніпропетровщини.
До відома: голова нікопольської первинки Володимир Глядченко не лише докладає зусиль до вшанування пам’яті видатних колег у Нікополі у вигляді меморіальних дощок – Петру Бібі – це четверта меморіальна дошка, але особисто з колегами доглядає за могилами журналістів, розшукує родичів, опікується колегами, які потребують допомоги.