24 квітня виповнюється 85 років старійшині журналістської спільноти м.Кам`янського, заслуженому журналісту України Володимиру Костянтиновичу Базарянінову.
Володимир Базарянінов – корінний кам` янчанин. Народився в сім’ї металургів.
Шлях Володимира Костянтинович до журналістики не був простим. Важке воєнне та повоєнне дитинство, навчання у школі, потім у Дніпропетровському гірничому технікумі, армійська служба… Пройшов і «школу комсомолу», керував відділом у райкомі ЛКСМУ.
Як журналіст, Володимир Базарянінов заявив про себе в 1958 році. У міській газеті «Дзержинець» помітили його хист і, незабаром, призначили завідувачем відділом. У травні 1966 року його було прийнято до Спілки журналістів СРСР, так що сьогодні Володимир Костянтинович святкує ще й 55-річчя перебування у лавах НСЖУ. Закінчивши без відриву від основної роботи Дніпропетровський державний університет, у 1969 р. він стає власним кореспондентом обласної газети «Зоря» по Дніпродзержинську, а з 1978 року вже досвідчений журналіст В.К. Базарянінов очолює редакцію газети «Знамя Дзержинки» Дніпровського меткомбінату – підприємства, де колись працював його несправедливо засуджений батько (у 1938 р. Костянтин Микитович став жертвою політичних репресій, згодом його було реабілітовано).
Упродовж 25 річного редагування газети металургів повною мірою розкрилися його неординарні організаторські здібності та літературний талант. Популярність газети зростала, як і її наклад. Будучи редактором, Володимир Костянтинович не забував і сам тримати перо гострим, особистим прикладом надихати підлеглих. У 1982 році за серію нарисів про робочі династії він був удостоєний звання лауреата премії Спілки журналістів СРСР з врученням золотої медалі.
Завжди знаходив В.К. Базарянінов час і для громадської діяльності. Понад десять років він був незмінним головою Товариства радянсько-чехословацької дружби на Дніпровському металургійному комбінаті. Значним є внесок ювіляра і у розвиток та зміцнення українсько-казахської дружби. З 1995 року він – член правління міської організації товариства «Україна-Казахстан», видав дві книги: «Пророцтво», «На власні очі», присвячені видатним уродженцям Казахстану, в тому числі Президенту Республіки Казахстан Н.А.Назарбаєву, який отримав перші життєві уроки у Кам`янському (Дніпродзержинську). Усього ж у його творчому доробку – вісім виданих книжок. У 1995 році В.К. Базарянінову присвоєно звання «Заслужений журналіст України», він неодноразово обирався головою ради редакторів газет підприємств гірничо-металургійного комплексу України.
І донині Володимир Костянтинович, незважаючи на поважний вік, залишається в строю. Вся його діяльність, професійна і громадська, пов’язана з улюбленим містом-трудівником. За невтомну працю, творчий підхід до справи, високий професіоналізм та активну участь у громадському житті міста Володимира Костянтиновича нагороджено відзнаками «За заслуги перед містом» ІІ і III ступенів. Багато хто із журналістів нашого міста завдячують йому своїм професійним становленням – пройшовши «школу Базарянінова», вони зробили кар`єру у виданнях міського та обласного масштабу, на радіо, телебаченні.
І сьогодні, у день знаменної дати, зичимо шановному ювіляру міцного здоров`я, активного довголіття, бадьорості, невичерпної енергії та творчого горіння. З ювілеєм!