30 вересня 2014 року у Дніпропетровську відбувся круглий стіл на тему «Європейська інтеграція Вишеградських країн: досвід реформ та уроки для України».
Організатори заходу – Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у партнерстві з IVO, Інститут громадських справ (Братислава, Словаччина), EUROPEUM, Центр європейської політики (Прага, Чехія) та CASE, Центр соціальних та економічних досліджень (Варшава, Польща).
Вишеградська група (Вишеградська четвірка) — це угрупування чотирьох центральноєвропейських країн: Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини. Усі вони тією чи іншою мірою знайомі з проблемами неефективного управління, корупції та вагань щодо доцільності євроінтеграції.
Що, за даними міжнародного експертного опитування, становить найбільш серйозну перешкоду для євроінтеграції України на сучасному етапі? Якими були основні перешкоди на шляху Вишеградських країн до Європейського Союзу і як їх вдалося подолати? На які реформи в країнах «четвірки» євроінтеграція вплинула найбільше? Як у стислий проміжок часу провести глибокі та системні реформи та хто має виступити рушійною силою змін?
Про досвід країн Вишеградської групи із запровадження реформ та інтеграції з Європейським союзом та шляхи, якими йшли сусіди України, дізнавались представники громадськості Дніпропетровщини та журналісти.
Учасники обговорення:
Марія Золкіна – політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»
Григорій Мєсєжніков – директор Інституту громадських справ (Братислава, Словаччина)
Вацлав Кріж – експерт Центру європейської політики (Прага, Чехія)
Олексій Сидорчук – політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»
* * *
Результати міжнародного експертного опитування
Досвід Вишеградських країн для європейської інтеграції України
Експертне опитування проводилося Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у партнерстві з Інститутом громадських справ, IVO (Словаччина), Центром європейської політики, EUROPEUM (Чехія) та Центром соціально-економічних досліджень, CASE (Польща). Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» розробляв анкету та здійснював узагальнення даних, отриманих за результатами опитування експертів в Словаччині, Чехії та Польщі. Партнерські організації проводили розсилку анкет, збір та первинну обробку результатів опитування у своїх країнах. В рамках опитування в Словаччині було залучено 31 експерт, в Чехії – 12, в Польщі – 22. Період проведення опитування – 8–24 вересня 2014 р.
Опитування здійснено за фінансової підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду в рамках проекту «Європейська інтеграція та реформи Вишеградських країн: уроки для України».
• Експерти, опитані в Польщі, Чехії та Словаччині, вважають, що курс на євроінтеграцію мав важливе значення для здійснення внутрішніх реформ у цих країнах. Більшість словацьких експертів переконана, що роль європейської інтеграції була вирішальною для внутрішніх трансформацій. Експерти в Польщі та Чехії розділилися на дві групи – одна вважає, що євроінтеграційний курс відіграв ключову роль для внутрішніх реформ, інша – окреслює цю роль як важливу, але не визначальну.
• Оцінюючи вплив євроінтеграції на успішність окремих внутрішніх реформ за 5-бальною шкалою (1 – найменший вплив, 5 – найбільший), словацькі експерти найвище оцінили значення євроінтеграції для економічних реформ і розвитку ринкової економіки в Словаччині (середній бал – 4,03). На другому місці – реформа децентралізації та регіонального розвитку (3,59), а третє місце ділять, з одного боку, реформа правоохоронної системи, а з другого – дерегуляція і стимулювання підприємництва (по 3,45).
• В Чехії євроінтеграція найбільше сприяла успішному провадженню адміністративної реформи – роль євроінтеграційного фактору експерти визначили на рівні 3,67 бала. Практично таку саму роль курс на ЄС відіграв у реалізації реформи правоохоронної системи – експерти її оцінили в 3,58 бала, а також у здійсненні реформи децентралізації та реформи регіонального розвитку (3,5 бала).
• В Польщі позитивний вплив євроінтеграції найбільше проявився щодо економічних ринкових реформ (3,86), процесу дерегуляції та стимулювання підприємництва (3,65), а також реформи правоохоронної системи (3,42).
• Серед найбільших перешкод для процесу євроінтеграції перед вступом до ЄС словацькі експерти називають високий рівень корупції в словацькому суспільстві, непрозорість державних інституцій і неефективність правової і судової системи.
• Непрозорість державних інституцій була перешкодою і для Польщі та Чехії. З неефективністю правової та судової систем, так само як Словаччина, зіткнулася Польща, а от така перешкода, як низький рівень обізнаності населення щодо реальних перспектив євроінтеграції, була серед найбільш серйозних у Чехії та Польщі значимим фактором – у Словаччині.
• Визначаючи головні перешкоди для європейської інтеграції України до 2014 р., більшість словацьких експертів називає ті самі чинники, що заважали прогресу Словаччини до приєднання до ЄС – високий рівень корупції в суспільстві, відсутність прозорості в діяльності державних інституцій, а також неефективну правову і судову систему. Крім того, словацькі експерти вважають, що на заваді євроінтеграційному поступу України до 2014 р. стояла відсутність волі у правлячих еліт та відсутність консенсусу між різними політичними силами щодо європейського вибору України.
• Більшість польських експертів вважає, що до 2014 р. головною перешкодою українській інтеграції до ЄС були саме конфлікти між політичними силами, відсутність консенсусу між елітами щодо євроінтеграційного курсу. А от більшість чеських експертів вважає, що Україні дуже заважала непрозорість державних інститутів.
• Експерти різних країн по-різному визначили трійку сучасних перешкод європейській інтеграції України. Так, для словацьких експертів цей список, найбільш серйозних перепон для України, безапеляційно очолює фактор російської агресії та різностороннього тиску з боку РФ – його назвали 25 із 31 опитаного експерта. Внутрішні політичні проблеми України та регіональні відмінності суспільних настроїв – посідають друге та третє місця, але зі значно меншою частою згадувань, аніж перешкода у вигляді дій Росії.
• Опитані чеські експерти вважають, що просуватись до ЄС Україні найбільше заважає нині політична нестабільність та внутрішньополітичні проблеми, неефективна система державного управління і перебування у стані війни, природу якої експерти не деталізували. Російський фактор – на четвертому місці.
• Польські експерти солідарні з більшістю словацьких колег і також вважають, що саме фактор агресії Росії та її тиск на Україну – головна проблема для євроінтеграції України. Окрім цього, польські аналітики вказують на значимість високого рівня корупції в українському суспільстві, внутрішні економічні проблеми і регіональні відмінності громадської думки.
• Основним чинником, що може стимулювати зростання підтримки євроінтеграції в українському суспільстві, словацькі експерти визначили надання Євросоюзом чіткої підтримки Україні і відчутний політичний та економічний тиск з боку ЄС на Росію. Більшість польських аналітиків таким чинником вважають нові формати фінансової та технічної допомоги Україні з боку ЄС, а більшість чеських експертів таким фактором вважають допомогу Україні у проведенні внутрішніх реформ.
• Найбільш корисним прикладом успішних реформ, які вже були проведені в Польщі, Чехії та Словаччині і можуть бути прикладом для України, експерти всіх трьох країн вважають загальні економічні реформи та розвиток ринкових механізмів. Реформа системи державного управління – на другому місці у випадку з Польщею і Словаччиною і на третьому – у випадку з Чехією. До того ж до першої трійки найбільш корисних для України реформ словацькі експерти віднесли власний досвід з податкової реформи, польські експерти – з реформи банківського та фінансового сектору, а чеські – з реформування судової та правоохоронної систем.
Експертне опитування. Зведені результати
1. На Вашу думку, наскільки важливою була європейська інтеграція для процесу внутрішніх реформ у Вашій країні?
|
Польща
|
Словаччина |
Чехія |
1. Надзвичайно важливою, визначальною |
11 |
21 |
5 |
2. Важливою, але не визначальною |
10 |
10 |
6 |
3. Неважливою взагалі |
0 |
0 |
0 |
4. Важко відповісти |
1 |
0 |
1 |
2. В яких сферах вплив європейської інтеграції був визначальним для успішності реформ, на Ваш погляд? Будь ласка, оцініть рівень впливу європейської інтеграції за шкалою від 1 до 5 (1 – найменший вплив, 5 – найбільший).
Польща
|
1 бал (к-ть експертів, що дала таку відповідь) |
2 бали |
3 бали |
4 бали |
5 балів |
Середній бал |
Судова реформа. Реформа прокуратури
|
7 |
4 |
4 |
5 |
0 |
2,35 |
Економічні реформи, розвиток ринкової економіки |
1 |
4 |
2 |
5 |
10 |
3,86 |
Реформа правоохоронної системи |
0 |
4 |
8 |
5 |
4 |
3,42 |
Антикорупційна реформа |
0 |
7 |
10 |
5 |
|
2,9 |
Виборча реформа |
6 |
4 |
7 |
2 |
1 |
2,4 |
Адміністративна реформа |
1 |
12 |
5 |
4 |
|
2,54 |
Децентралізація та реформа регіонального розвитку |
2 |
7 |
2 |
7 |
3 |
3,1 |
Податкова реформа |
1 |
5 |
5 |
7 |
3 |
3,29 |
Дерегуляція та стимулювання підприємництва |
1 |
3 |
2 |
10 |
4 |
3,65 |
Пенсійна реформа та реформа соціального захисту |
5 |
6 |
7 |
2 |
1 |
2,43 |
Освітня реформа |
2 |
7 |
9 |
1 |
2 |
2,71 |
Реформа системи охорони здоров’я |
5 |
10 |
6 |
0 |
0 |
2,05 |
Земельна реформа |
5 |
7 |
8 |
1 |
0 |
2,24 |
Реформи в сфері медіа |
8 |
7 |
5 |
2 |
0 |
2,05 |
Люстрація |
14 |
4 |
2 |
0 |
1 |
1,57 |
Вплив європейської інтеграції не був визначальним для жодної з внутрішніх реформ |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Інше |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
Важко відповісти |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
Словаччина
|
1 бал (к-ть експертів, що дала таку відповідь) |
2 бали |
3 бали |
4 бали |
5 балів |
Середній бал |
Судова реформа. Реформа прокуратури
|
7 |
6 |
7 |
8 |
3 |
2,81 |
Економічні реформи, розвиток ринкової економіки |
1 |
1 |
7 |
9 |
13 |
4,03 |
Реформа правоохоронної системи |
3 |
3 |
8 |
11 |
6 |
3,45 |
Антикорупційна реформа |
0 |
8 |
9 |
9 |
5 |
3,35 |
Виборча реформа |
8 |
10 |
9 |
3 |
1 |
2,32 |
Адміністративна реформа |
0 |
6 |
10 |
11 |
4 |
3,42 |
Децентралізація та реформа регіонального розвитку |
2 |
4 |
7 |
10 |
8 |
3,59 |
Податкова реформа |
3 |
6 |
13 |
6 |
3 |
3,00 |
Дерегуляція та стимулювання підприємництва |
1 |
5 |
8 |
13 |
4 |
3,45 |
Пенсійна реформа та реформа соціального захисту |
2 |
4 |
20 |
3 |
2 |
2,97 |
Освітня реформа |
6 |
14 |
10 |
1 |
0 |
2,19 |
Реформа системи охорони здоров’я |
7 |
12 |
12 |
0 |
0 |
2,16 |
Земельна реформа |
6 |
12 |
12 |
1 |
0 |
2,26 |
Реформи в сфері медіа |
7 |
10 |
12 |
2 |
0 |
2,29 |
Люстрація |
20 |
6 |
4 |
1 |
0 |
1,55 |
Вплив європейської інтеграції не був визначальним для жодної з внутрішніх реформ |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Інше: Екологічна політика |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
Важко відповісти |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Чехія
|
1 бал (к-тьекспертів, що дала таку відповідь) |
2 бали |
3 бали |
4бали |
5 балів |
Середній бал |
Судова реформа. Реформа прокуратури |
1 |
3 |
4 |
2 |
2 |
3,08 |
Економічні реформи, розвиток ринкової економіки |
0 |
4 |
2 |
5 |
1 |
3,25 |
Реформа правоохоронної системи |
0 |
2 |
4 |
3 |
3 |
3,58 |
Антикорупційна реформа |
2 |
2 |
5 |
1 |
2 |
2,91 |
Виборча реформа |
7 |
2 |
1 |
2 |
0 |
1,83 |
Адміністративна реформа |
0 |
0 |
6 |
4 |
2 |
3,67 |
Децентралізація та реформа регіонального розвитку |
2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
3,5 |
Податкова реформа |
3 |
4 |
4 |
0 |
1 |
3,17 |
Дерегуляція та стимулювання підприємництва |
2 |
1 |
6 |
3 |
0 |
2,83 |
Пенсійна реформа та реформа соціального захисту |
5 |
3 |
2 |
2 |
0 |
2,08 |
Освітня реформа |
2 |
4 |
3 |
3 |
0 |
2,58 |
Реформа системи охорони здоров’я |
5 |
6 |
0 |
1 |
0 |
1,75 |
Земельна реформа |
3 |
6 |
3 |
0 |
0 |
2,00 |
Реформи в сфері медіа |
3 |
4 |
2 |
3 |
0 |
2,41 |
Люстрація |
9 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1,20 |
Вплив європейської інтеграції не був визначальним для жодної з внутрішніх реформ |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
Інше |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Важко відповісти |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
3. Які перешкоди для європейської інтеграції були найбільш серйозними для Вашої країни до її приєднання до Європейського Союзу?Зазначте стільки варіантів, скільки вважаєте за потрібне.
|
Польща |
Словаччина |
Чехія |
Відсутність волі у правлячих політичних еліт |
5 |
14 |
4 |
Недостатня громадська підтримка ідеї інтеграції до ЄС |
0 |
0 |
1 |
Конфлікти між політичними партіями, відсутність консенсусу щодо необхідності інтеграції до ЄС |
7 |
5 |
5 |
Високий рівень корупції у суспільстві |
6 |
22 |
4 |
Відсутність прозорості державних інституцій |
10 |
21 |
6 |
Цензура, тиск на незалежні засоби масової інформації |
2 |
8 |
1 |
Відсутність контролю з боку громадян та НУО щодо процесу ухвалення рішень |
2 |
3 |
0 |
Неефективна правова та судова система |
9 |
21 |
1 |
Низький рівень обізнаності населення всередині країни про реальні перспективи європейської інтеграції |
8 |
6 |
5 |
Монополізація влади в руках однієї політичної сили |
3 |
12 |
0 |
Неконкурентоспроможність вітчизняної продукції на європейському ринку |
5 |
7 |
1 |
Поляризація громадської думки щодо євроінтеграції |
5 |
0 |
1 |
Інше:
|
3
|
6 3: –Внутрішній авторитаризм, дефіцит демократії та авторитарний стиль правління за часів уряду ВладіміраМечіяра у 1994-1998 рр. Інші 3 – по 1 згадці |
1 |
4. Які перешкоди для європейської інтеграції були найбільш серйозними для України до 2014 р.?Зазначте стільки варіантів, скільки вважаєте за потрібне.
|
Польща |
Словаччина |
Чехія |
Відсутність волі у правлячих політичних еліт |
12 |
20 |
7 |
Недостатня громадська підтримка ідеї інтеграції до ЄС |
9 |
6 |
2 |
Конфлікти між політичними партіями, відсутність консенсусу щодо необхідності інтеграції до ЄС |
19 |
20 |
7 |
Високий рівень корупції у суспільстві |
16 |
26 |
7 |
Відсутність прозорості державних інституцій |
12 |
21 |
10 |
Цензура, тиск на незалежні засоби масової інформації |
4 |
7 |
3 |
Відсутність контролю з боку громадян та НУО щодо процесу ухвалення рішень |
6 |
9 |
1 |
Неефективна правова та судова система |
11 |
21 |
7 |
Низький рівень обізнаності населення всередині країни про реальні перспективи європейської інтеграції |
6 |
15 |
5
|
Монополізація влади в руках однієї політичної сили |
8 |
11 |
5 |
Неконкурентоспроможність вітчизняної продукції на європейському ринку |
6 |
14 |
7 |
Поляризація громадської думки щодо євроінтеграції |
9 |
16 |
8 |
Інше |
5 |
1 |
0 |
5. Назвіть будь ласка, три найбільш серйозні перешкоди для європейської інтеграції України на сучасному етапі?
Польща
|
Кількість згадок |
Фактор російської агресії та різностороннього тиску з боку Росії |
12 |
Високий рівень корупції в суспільстві |
7 |
Внутрішні економічні проблеми |
7 |
Елементи поляризації у всередині суспільства, регіональні відмінності громадської думки |
6 |
Неефективність соціально-політичних і державних інститутів |
3 |
Недостатня обізнаність і розуміння реальних перспектив і змісту європейської інтеграції |
2 |
Політична нестабільність та внутрішні політичні проблеми |
3 |
Порушення територіальної цілісності України |
3 |
Воєнний конфлікт |
2 |
Інше |
5 |
Словаччина
|
Кількість згадок |
Фактор російської агресії та різностороннього тиску з боку Росії |
25 |
Політична нестабільність та внутрішні політичні проблеми |
11 |
Регіональні відмінності суспільних настроїв та поляризація громадської думки |
8 |
Корупція та низький рівень прозорості |
8 |
Відсутність або складність проведення реформ |
8 |
Низький рівень ефективності та спроможності правової та адміністративної системи |
7 |
Внутрішні економічні та соціальні проблеми |
6 |
Внутрішні проблеми в самому Європейському Союзі (відсутність гнучкості, неготовність надати Україні чітку перспективу членства) |
4 |
Порушення територіальної цілісності України |
3 |
Неконкурентність української економіки |
3 |
Недостатня обізнаність і розуміння реальних перспектив і змісту європейської інтеграції |
2 |
Інше |
2 |
Чехія
|
Кількість згадок |
Політична нестабільність та внутрішні політичні проблеми |
6 |
Неефективна система державного управління |
5 |
Перебування у стані війни |
5 |
Фактор російської агресії та різностороннього тиску з боку Росії |
4 |
Внутрішні проблеми в самому Європейському Союзі (нелояльна до України позиція деяких країн-членів, неготовність надати Україні чітку перспективу членства) |
3 |
Внутрішні економічні проблеми, олігархічний характер економіки |
4 |
Високий рівень корупції в суспільстві |
3 |
Елементи поляризації всередині суспільства |
3 |
Порушення територіальної цілісності України |
1 |
6. Як Ви думаєте, які зміни у відносинах між Україною та ЄС більше за все сприятимуть підвищенню громадської підтримки ідеї європейської інтеграції України? Будь ласка, оберіть ТРИ найбільш важливі чинники.
|
Польща |
Словаччина |
Чехія |
Швидка ратифікація та повноцінна імплементація Угоди про асоціацію |
7 |
12 |
4 |
Нові форми фінансової та технічної допомоги Україні з боку ЄС |
16 |
12 |
5
|
Безвізовий режим з ЄС |
7 |
12 |
7 |
Надання Україні офіційної перспективи членства |
4 |
11 |
5 |
Чітка підтримка України, що зіткнулася з російською агресією, відчутний політичний та економічний тиск на Росію |
14 |
18 |
5 |
Підвищення обізнаності українців щодо ролі євроінтеграції у розвитку тих країн, які вже стали членами ЄС |
5 |
4 |
4 |
Допомога у проведенні необхідних реформ в Україні |
11 |
14 |
8 |
Інше |
0 |
4 |
1 |
7. Які успішні реформи, що були проведені в вашій державі в рамках євроінтеграційного процесу, можуть слугувати найбільш корисними прикладами для України? Визначте, будь ласка, ТРИ найбільш важливі реформи.
Польща
|
Кількість згадок |
Загальні економічні реформи, повноцінний розвиток ринкових механізмів |
13 |
Реформа системи державного управління |
7 |
Реформа банківського та фінансового секторів |
5 |
Децентралізація та реформа місцевого самоврядування |
3 |
Запровадження безвізового режиму |
3 |
Правова реформа |
2 |
Розвиток інфраструктури |
2 |
Освітня реформа |
2 |
Інше |
6 |
Словаччина
|
Кількість згадок |
Загальні економічні реформи, повноцінний розвиток ринкових механізмів |
18 |
Реформа системи державного управління |
13 |
Податкова реформа |
9 |
Антикорупційна реформа, реформа з підвищення прозорості та доступу до інформації |
8 |
Реформа банківського та фінансового секторів |
7 |
Правова та конституційна реформа |
7 |
Розвиток громадянського суспільства та демократизація |
4 |
Реформа регіонального розвитку |
3 |
Реформа пенсійного та соціального захисту |
3 |
Реформа в сфері медіа |
2 |
Реформа сектору безпеки |
1 |
Інше |
7 |
Чехія
|
Кількість згадок |
Загальні економічні реформи, повноцінний розвиток ринкових механізмів |
7 |
Реформа судової та правоохоронної системи |
6 |
Реформа системи державного управління |
5 |
Інше |
4 |
List of experts
Slovak Republic
31 expert
1. JurajAlner, European integration analyst, free-lance journalist
2. JozefBátora, political scientist, Institute of European Studies and International Relations, Comenius University
3. VladimírBenč, political scientist, Research Center of the Slovak Foreign Policy Association
4. VladimírBilčík, political scientist, Department of Political Science, Comenius University
5. Peter Brezani, political scientist, Research Center of the Slovak Foreign Policy Association
6. Martin Bútora, sociologist, Institute for Public Affairs
7. Zora Bútorová, sociologist, Institute for Public Affairs
8. PavolDemeš, foreign policy analyst, GMF Central Europe
9. Alexander Duleba, political scientist, Slovak Foreign Policy Association
10. Richard Ďurana, economist, think tank INESS
11. Lucia Faltinová, historian, Slovak Donors’ Forum
12. Peter Goliaš, economist, think tank INEKO
13. OľgaGyárfášová, sociologist, Institute for Public Affairs
14. Karel Hirman, energy security and political analyst, Slovak Innovation and Energy Agency
15. BálazsJarábik, foreign policy analyst, think tank CEPI
16. Milan Ježovica, foreign policy analyst, think tank MESA10
17. Eugen Jurzyca, economist, think tank INEKO
18. MiroslavKollár, political and media analyst, Institute for Public Affairs
19. DarinaMalová, political scientist, Department of Political Science, Comenius University
20. JurajMarušiak, political scientist, Institute of Political Science, Slovak Academy of Sciences
21. GrigorijMesežnikov, political scientist, Institute for Public Affairs
22. JurajMesík, global issues analyst, Faculty of Social and Economic Science, Comenius University
23. Milan Nič, foreign policy analyst, think tank CEPI
24. RóbertOndrejcsák, foreign policy and security analyst, think tank CENAA
25. KálmánPetőcz, political scientist, Forum Institute
26. Jaroslav Pilát, private lawyer and expert on public administration
27. Ivo Samson, foreign policy and security analyst, Institute for Security and Defense Studies
28. JurajStern,economist, EconomicUniversity
29. TomášStražay, political scientist, Slovak Foreign Policy Association
30. SoňaSzomolányi, political scientist, Department of Political Science, Comenius University
31. Róbert Vass, foreign and security policy analyst, Slovak Atlantic Commission
Czech Republic
12 experts
1. RakoHokovský – Think Tank European Values
2. Josef Bič – Univerzity of Economics
3. IngeborgNěmcová – Univerzity of Economics
4. Michal Vít – Europeum
5. VladimírBartovic – Europeum
6. OndřejHouska – Czech Radio
7. PetrKratochvíl – Institute of International Relations
8. VítDostál–Association for International Relations
9. Jiří Schneider – Prague Security Studies Institute
10. Tomas Weiss – Faculty of Social Sciences, Charles University in Prague
11. Ivo Šlosarčík- Faculty of Social Sciences, Charles University in Prague
12. VáclavŠmejkal – Faculty of Law, Charles University in Prague
Poland
22 experts
1. PhD Christopher Hartwell – CASE President
2. PhD Maciej Sobolewski – Warsaw University, Department of Economics
3. PhD Izabela Styczyńska – CASE vice-president
4. Prof. Piotr Kozarzewski – Polish Academy of Science
5. PhD Olga Kiuila – Warsaw University, Department of Economics
6. PhD Małgorzata Jakubiak – CASE expert
7. Bartosz Radzikowski – Junior Economist, CASE
8. Grzegorz Poniatowski – Senior Economist, CASE, PhD candidate, Warsaw School of Economics
9. Katarzyna Sidlo – PhD candidate, Warsaw University, Department of Economics
10. Prof. Elżbieta Kawecka-Wyrzykowska – Department of EU Integration, Warsaw School of Economics
11. Marta Korczak – Warsaw School of Economics
List of anonymous experts:
12. Economist, graduate from Warsaw School of Economics
13. Economist of Polish Ministry of Finance
14. 9 answers were anonymous and were collected during conference “Comparative Analysis of Polish Transformation” yesterday. The answers come from Professors and experts of polish transformation and EU Integration, who took part in the meeting.