18,4% публікацій у друкованих регіональних виданнях восьми областей становлять сумнівні матеріали, що є немаркованою рекламою, або містять ознаки замовності, пропаганди, фейків. В онлайн виданнях таких матеріалів 13%. Трендовими темами замовності в січні 2021 року стали підвищення тарифів, українська мова у сфері обслуговування разом із просуванням онлайн-магазинів.
Тарифні протести, що відбувалися у багатьох українських регіонах, стали для місцевих політиків приводом нагадати про себе. На шпальтах газет та на сайтах з’явилася низка матеріалів із ознаками замовності за схожою схемою: «політик/партія N вимагає від влади знизити тарифи».
Ще однією темою для маніпуляцій, в тому числі із поширенням проросійських меседжів стало ухвалення закону щодо обов’язкового використання української мови у сфері обслуговування.
Моніторинг ІДПО вкотре виявив засилля комерційної джинси та неналежно маркованих матеріалів з рекламою комерційних товарів та послуг. Як правило, із розміщенням лінків на інтернет-магазини (у випадку мережевих видань).
У січні 2021 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих і чотири онлайн-видання, які розміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього було проаналізовано 1560 матеріалів у друкованих виданнях, 2889 – у мережевих.
Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили газети Одеси, Хмельниччини та Луганщини. При цьому розміщенням офіційної інформації без жодної журналістської обробки зловживають луганські, хмельницькі та полтавські друковані ЗМІ. Фейки розмістили в Хмельницькому та Дніпрі. Дивіться діаграми нижче.
В онлайн-виданнях замовністю вирізнялись Одеса та Львівщина. Офіціозом забивають сторінки онлайн деякі видання Полтави, Луганська та Львова.
Найменше публікацій із ознаками замовності в ЗМІ Полтавщини і Дніпропетровщини, але виявлені поодинокі проросійські меседжі та фейки.
Розглянемо основні напрямки порушень.
Друковані ЗМІ
Політична та комерційна «джинса»
Матеріали із ознаками політичної замовності у газетах просували місцеву владу, як правило, голів ОДА та облрад. Видання друкували їх привітання зі святами або ж компліментарно описували діяльність очільників.
Піарили також і політиків. Здебільшого провідною темою матеріалів із ознаками замовності були тарифи, спекуляції на темі вакцини та коронавірусу. Ось, наприклад, заголовки газет Дніпропетровщини:
«Гуфман: “Центральная власть несет полную ответственность за рост тарифов на услуги ЖКХ”»; «Геннадий Гуфман: “Людей, разочаровавшихся в действиях власти в отношении вакцинации от covid-19, стало в 2,5 раза больше”» («Горожанин плюс» від 28.01.2020р.);
«Тарифный майдан, или Терпение народа лопнуло?» («Репортер» від 28.01.2021р.);
«Дмитрий Кисилевский: в условиях кризиса важно обеспечить работой и предприятия, и людей» («Днепр вечерний» від 28.01.2021р.).
Луганське видання «Луганщина.UA» надрукувала текст під заголовком «Сначала Фирташ и Бойко взвинтили тарифы на газ, а затем отправили ОПЗЖ на борьбу с “беспределом” власти».
Щодо цієї та інших схожих маніпулятивних публікацій видання експертка ІДПО Алла Федорина зауважує: «Ці публікації мають ознаки швидше пропаганди, аніж міцної аргументованої журналістики. Практично відсутні посилання на джерела. Не подано бодай якоїсь множини точок зору. Надмірна емоційність матеріалів (ще одна ознака пропаганди!) не компенсує відсутності аргументації, а навпаки здатна нівелювати висловлювану позицію».
На тарифній темі «джинсували» також видання Хмельниччини та Чернігівщини.
Незважаючи на те, що тексти були опубліковані в різних регіонах, підхід до політичного піару у таких публікаціях той самий: вимагаючи від влади усіх рівнів знизити тарифи, політики/партії намагалися підвищити собі рейтинг, але тим самим вводили в оману читачів. Зокрема не пояснювали, хто саме встановлює тарифи і як саме варто вирішувати таку ситуацію.
Щодо комерційної замовності, то просувалися шахтарські підприємства («ТН-Експрес», Дніпропетровщина, «Новини Прибужжя», Львівщина), вищі навчальні заклади.
Експерти відзначили два регіональні видання, які поважають свого читача, і взагалі не публікували «джинси»: «Експрес» (Львівщина), «Телеграф» (Полтавщина).
Матеріали з ознаками пропаганди
Ще одна поширена тема, але вже для матеріалів із ознаками пропаганди – маніпуляції щодо мовного закону. У таких текстах йшлося про нібито невраховані права громадян, про розпалювання конфлікту у суспільстві та ін.
Наприклад, газета «Горожанин плюс» (Дніпропетровщина) у тексті «Зеленский рассчитается рейтингом» опублікувала такий пасаж: «Государственный язык должен быть и он есть. Но попытка государства регулировать языки бизнеса и общения, во-первых, обречена на провал, во-вторых, создает неудобство гражданам, в-третьих, создает и усиливает рукотворный общественно-языковой конфликт».
Неприйняття мовної реформи продемонстрували і на шпальтах газети «События» (Донеччина). Експерти ІДПО зафіксували проросійські меседжі у тексті видання «Вольности перевода», який підписаний псевдонімом Антон Мєлкосклочний. Державна мова згадувалась у тексті в лапках. Ось декілька цитат: «бойко тараторят на «державнiй мовi», не обращая внимания на речь клиента», «жалкие потуги изобразить украинскую речь вряд ли уместны».
Заанґажовано і навіть агресивно тлумачили мовне питання у газеті «Вечерняя Одесса». Авторка тексту «Яблоко раздора» Валентина Гайдаєнко зазначає, що мовний закон нібито має на меті «розкачати ситуацію» в країні, натякає на можливість «Троянської війни», бо «яблуком розбрату» називає якраз мовний закон, демонструє неприйняття всього українського.
Окрім маніпуляцій на «мовній» темі експерти ІДПО знайшли також тексти, що мають ознаки фейків та провокацій (публікація «Почему в школах сокращают 10-11-е классы уже в этом году», «ТН-Експрес», 28.01.2021р.).
Неналежне маркування
Для друкованих видань лишається актуальною проблема неналежного маркування. Так, є видання, які взагалі не маркують рекламні макети. Як правило, це привітання посадовців/керівників установ з ювілеями, державними святами.
Інколи рекламу «приховують» під рубриками «Оголошення». Найбільше креативу у цьому питанні проявила газета «ВісникЧ», перерахувавши низку рубрик, під якою може виявитися реклама. Та ще й застерегла своїх читачів «Не вляпайтесь!», переклавши відповідальність за неякісну рекламу – на рекламодавця. Хоча за стандартами саме ЗМІ має стежити за якістю контенту, який друкує.
Стурбованість у експертів викликали немарковані макети, де читачам пропонували розгадати «шаради» і телефонувати розробникам цих шарад для того, щоб «забрати приз». Подібні «шаради»/ «ребуси» розмістили газети Полтавщини: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава».
Видання, що опублікували найбільше неналежно маркованих матеріалів у своїх регіонах: «Львівська пошта», «Курьер недели» (Одещина), «Подолянин» (Хмельниччина).
Усі рекламні матеріали належно маркувала газета «Експрес» (Львівщина), «Знамя индустрии» (Донеччина).
Офіціоз
Основна причина поширення офіціозу – це необроблені передруки повідомлень від влади. При цьому, розміщуючи такі тексти, журналісти жодним чином не маркували їх.
До цієї категорії уналежнювалися також матеріали про заходи за участю місцевої влади (вшанування довгожителів, покладення квітів та ін.), де окрім очільників міст, адміністрацій, облрад та райрад не давали слова іншим діючим особам.
Експерти полтавської групи зауважили, що за допомогою офіціозу журналісти видань «Лубенщина», «Зоря Полтавщини» та «Вечірня Полтава» замовчують справді важливі теми: «Видання пишуть про місцеву політику, орієнтуючись на прес-релізи чи ж, акцентуючи на позитивному внеску місцевої влади, відводячи цьому перші три-чотири шпальти, а решту випуску присвячують нарисам про земляків, текстам краєзнавчої чи історичної тематики. Тож складається враження, що про справді важливі, резонансні, конфліктні теми, видання просто бояться говорити. Відповідно, аудиторія видань просто не бачить реальної картини подій у місті, в області».
Лідерами за кількістю офіціозу в регіонах експерти назвали видання «Луганщина.UA» – 32,8%, «День за днем» (Хмельниччина) – 23,7%.
Жодного такого матеріалу не було виявлено в «Приазовском рабочем» (Донеччина), в газетах «Експрес» і «Високий замок» (Львівщина).
Сайти
Комерційна та політична джинса
На відміну від газет, що просували переважно позитивний контент, сайти розміщували і негативну політичну «джинсу».
Наприклад, видання «49000.com.ua» з Дніпра опублікувало тексти щодо колишніх очільників Дніпропетровської облради та ОДА: «Схемами экс-главы Днепропетровского облсовета занялись в НАБУ и фискальной службе»; «Как ставленник олигарха взял под контроль губернатора Днепропетровщины». Чорний піар поширювали і сайти Хмельниччини: «Добкін зізнався, що Янукович і Клюєв платили Тягнибоку і «Свободі» (ВІДЕО)» (сайт «Вечірній Кам’янець»).
Прикладами позитивного піару, що видавався за журналістські матеріали, можна назвати передруки дописів чиновників і політиків у соціальних мережах, повідомлень прес-служб партій, наприклад «Наш край», депутатська група «Довіра», колишній нардеп Каплін.
Звісно, і на сайтах у матеріалах із ознаками замовності порушувалися теми тарифів – створені за тією ж логікою просування політиків на тлі народного обурення, що й у друкованих виданнях. Активно цю тему використовували сайти Полтавщини, де під час моніторингового періоду протестувальники з багатьох міст та селищ перекривали трасу «Київ – Харків», мітингували під дачею Зеленського.
Значну частку контенту складала й комерційна джинса. Приховано рекламували послуги мобільних операторів, магазинів одягу, інтернет-магазинів, тощо. Дуже часто подібну рекламу маркували, як поради, що додатково могло ввести в оману аудиторію. Читачеві здається, що перед ним – корисний матеріал, що допоможе вирішити якесь складне питання, але виявляється, що текст підштовхує здійснити покупку, перейшовши за посиланням на сайт, де можна зробити замовлення. Такі приклади зафіксували експерти Чернігівщини та Полтавщини. Мусимо нагадати редакціям, що нативну рекламу потрібно маркувати так само, як і звичайні рекламні блоки, відповідно до законодавства.
Із відомих торгівельних марок та великого бізнесу у матеріалах із ознаками комерційної замовності просувалися ТОВ «Хмельницькгаз Збут», ТОВ АВ “Метал груп”, «АТБ», «EVA», «Приватбанк», «Укрнафта» та ін.
Незважаючи на те, що більшість інтернет-видань так або інакше зловживали «джинсою», експерти називають і ті сайти, які обійшлися без подібних публікацій. Це «УСИ online» (Одещина), ІА «Вчасно» (Донеччина).
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Лідером у поширенні пропагандистських матеріалів виявився сайт «Таймер», що давно відомий проросійською позицією. Експерти одеської групи зафіксували за тиждень 12 матеріалів, що мали би викликати в аудиторії песимістичні настрої щодо майбутнього України, несприйняття української влади та реформ. Нагніталися також негативні емоції щодо нібито тиску на російськомовних громадян.
Сайт Донецька (www.62.ua) цитував главу так званої «ЛНР» та не вміщував інших думок, контексту («Пасечник: Основная задача «ЛНР» и «ДНР» – интеграция в пространство России»).
Сайт «Трибун» (Луганщина) цитував бойовиків, а також передруковував інформацію із джерел так званих «ЛДНР» у публікаціях:
• «Начат процесс объединения “ЛНР” и “ДНР”, – правозащитники»;
• «Интеграция с РФ, захват Донетчины и Луганщины: боевики представили доктрину “Русский Донбасс”»
• «Пушилин заявил о доставке российской вакцины в Донецк»
Окрім матеріалів із ознаками пропаганди, зафіксували також фейки та маніпуляції, в тому числі, щодо теми COVID-19 на сайтах «Ирта Fax», «Первая полоса» (Луганщина), на сайті Донецька (www.62.ua).
Неналежне маркування
Серйозною проблемою для сайтів є також публікація рекламного контенту під плашками, що можуть ввести читача в оману. Наприклад «Р», «*PR», «*Імідж», «*Позиція», «Партнерський проєкт», «Новини кампаній».
Під такими рубриками друкувалися як політичні, так і комерційні матеріали.
Експерти полтавської групи, наприклад, виокремили два видання, що поширювали найбільше таких текстів: сайт «Ехо» та «Полтавщина».
«У випадку першого видання, йдеться, як правило, про просування комерційних компаній, інтернет-магазинів: побутова техніка, тенти, одяг та ін. А от «Полтавщина» поєднує комерційну і політичну замовність. Тут зустрічаються ті ж таки депутатська група «Довіра», колишній нардеп Каплін. Просто згори такі матеріали маркуються літерою «Р». Звісно, у футері сайту знаходимо розшифровку про те, що так публікуються тексти на правах реклами. Тим не менш, згідно із методологією ІДПО та інших професійних медіаорганізацій подібне маркування вважається порушенням професійних стандартів», – зауважують експерти.
Офіціоз
До онлайн медій докотилась хвиля офіційних повідомлень і прес-релізів органів місцевої влади, що розміщені без жодних змін або аналізу. На Полтавщині найбільше таких текстів розмістив сайт «Новини Полтавщини», який переважно користується передруками для наповнення стрічки. На Хмельниччині паркетом відзначилися сайти «Вечірній Кам’янець» та «Є», які передруковували інформацію про новопризначених чиновників. Хоча цілком могли б скористатися відкритими реєстрами, перевірити, доповнити надану владою інформацію.
Незначна кількість офіціозу на сайтах Дніпропетровщини та Донеччини.
Загальну картину щодо розміщення матеріалів із ознаками замовності на сайтах можна побачити на графіку нижче.
Загальний висновок щодо публікації матеріалів із ознаками замовності регіональними ЗМІ
Основна відмінність регіональних видань, порівняно із реформованими ЗМІ, які експерти ІДПО моніторили минулого року, – це «джинсове» різноманіття. Як правило, роздержавлені видання просували владу. У випадку ж регіональних ЗМІ у багатьох випадках бачимо бажання заробити на будь-якому контенті: політичній джинсі (і навіть чорному піарі) як влади, так і партій/політиків, комерційних, інколи шахрайського змісту оголошеннях, рекламі сумнівних інтернет-магазинів.
Неналежне маркування подібного контенту – здебільшого на сайтах – говорить про те, що у більшості випадків навіть ті видання, що демонстрували високі оцінки за стандарти, не готові до прозорості у цьому питанні. Таким чином, регіональні видання покладають відповідальність за розрізнення контенту (в тому числі, й прихованої реклами) – на аудиторію, що вкотре доводить важливість підвищення медіаграмотності у нашій країні. Для різних верств населення.
Звісно, насторожує і те, що свідомо чи ж просто із бажання заробити на публікації замовного матеріалу, українські журналісти йдуть на поширення пропагандистських матеріалів, які просувають інтереси держави-агресора – РФ. Сприйняття теми «мовного закону» продемонструвало наявність «латентних» пропагандистів у декількох регіональних ЗМІ одразу. Публікація таких матеріалів, на жаль, вкотре демонструє абсолютну безкарність для тих, хто готовий поставити під загрозу українську державність. За гроші або ж і внаслідок твердих проросійських, прорадянських переконань.
Незважаючи на негативні приклади, є незначна кількість видань, що обходяться без порушень, дбаючи про свого читача. І дуже важливо, щоб такі ЗМІ були поширеними не тільки в обласних центрах, але й в районах, де журналістам буває особливо складно боротися за аудиторію й одночасно протистояти місцевій владі та деяким політикам, які будь-що прагнуть лояльного ставлення.
Просимо взяти до уваги!
Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.
Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах:
• ІДПО – http://idpo.org.ua/reports
• Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/
• Інтерньюз – http://monitoring.internews.in.ua/.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016 та 2019 роках.
Видання, що досліджуються. Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт 6264 Новини Краматорська, ІА Вчасно, 629 Новости Мариуполя, «Донецкие новости». Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти 064 52, Ирта Fax, Перша полоса, Трибун. Полтавська область: «Зоря Полтавщини»”, «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо. Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Таймер, Украинская служба информации. Дніпропетровська область: «Днепр вечерний», «Горожанин плюс», «Репортер», «ТН-Экспресс»; сайти 49000.com.ua; sobitie.com.ua; gorod.dp.ua, KRIVBASS.CITY. Львівська область: «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта «Новини Прибужжя»; сайти zaxid.net, vgolos.com.ua, galinfo.com.ua, portal.lviv.ua. Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є»/Новини Хмельницького, Всі новини Хмельницького, Вечірній Кам’янець, Поділля News. Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти Челайн, «Свобода ФМ», Чернігівщина.Події і коментарі. Город.Cn.ua7.
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.
Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
Професійні стандарти регіональних ЗМІ після локдауну: з яких причин страждає якість журналістики?
Пандемія коронавірусу, залежність від влади та намагання заробити на поширенні «джинси» продовжують негативно впливати на якість українських регіональних ЗМІ. Деяким виданням було важко знаходити інформаційні приводи під час локдауну. Однак, січневий моніторинг ІДПО зафіксував і позитивні приклади в роботі місцевих редакцій.
У січні 2021 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
В кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих та чотири онлайн-видання, які друкують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі.
Моніторинг виявив спільні проблеми серед обласних та місцевих роздержавлених масмедіа. Зокрема, йдеться про передруки прес-релізів, відсутність традиції перевіряти інформацію, чітко посилатися на джерела. Звісно, і розміщення «джинси», офіціозу та неналежно маркованої реклами позначається на якості текстів.
Найвищі оцінки за дотримання стандартів в січні 2021 року отримали медіа Львівщини та Полтавщини (як друковані, так і онлайн-ЗМІ), а також мережеві видання Донеччини та Чернігівщини. Найгірші результати – у ЗМІ Одещини та Луганщини.
Розглянемо ситуацію із дотриманням окремих стандартів
Друковані ЗМІ
Регіональні ЗМІ найгірше дотримувалися стандарту балансу думок, при цьому ситуація в газетах гірша, ніж на сайтах: 0,7 балів (друк) порівняно із 0,8 (онлайн) – із 2 балів максимум.
Моніторинг відмітив приклади якісних публікацій із поданням широкого спектру думок, коментарів експертів, що підвищували оцінки за стандартом балансу/об’єктивності. З-поміж таких видань «Днепр вечерний», «Експрес» та «Високий замок» (Львів), «Телеграф» (Кременчук).
Одночасно, видання «Кремінщина» та «Попаснянський вісник» (Луганщина) отримали за баланс думок «нуль» балів. Лише у кожному п’ятому матеріалі стандарт дотримано у виданні «Новини Прибужжя» (Львівщина). Ігнорувала баланс думок газета «Одесская жизнь».
Менш проблемними для друкованих видань були стандарти відокремлення фактів від коментарів, достовірності та повноти (1,5, 1,6 та 1,6 бали відповідно).
Приклади порушень стандарту достовірності зафіксовано у газеті «Деснянська правда» (Чернігівщина). «Пишучи на теми міжнародної політики, наприклад у публікаціях «Британці збентежені. І це лише верхівка айсберга», «Байден: залишити слід в історії?» (авт. Олександр ШИЛО), автор в своєму матеріалі ніде не посилається на джерела у підтвердження своєї думки», зауважили експерти Житомирської групи.
Також журналісти газети «День за днем» (Хмельниччина) подавали інформацію не за першоджерелами, а посилалися на передруки.
Високі оцінки за дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів отримали журналісти газети «Експрес» (Львівщина) та «Одесская жизнь». За «повноту» відзначили газети «Львівська пошта», що відома в регіоні своїми розлогими публікаціями, «Новини Прибужжя» (Львівщина), «Телеграф» (Полтавщина).
Як правило, стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі, журналісти друкованих видань дотримуються краще. Так було і цієї моніторингової хвилі (1,8 та 2 – відповідно).
Газети, що розміщують значну кількість протокольних матеріалів та прес-релізів, отримували нижчі оцінки за стандарт доступності, оскільки в нежурналістських матеріалах зчаста використовуються абревіатури та ускладнені синтаксичні конструкції.
Газети «Вечерняя Одесса», «Подолянин» (Хмельниччина), «ВісникЧ» (Чернігівщина), «Чернігівщина» поширили мову ворожнечі.
Зокрема, в одеському виданні надрукували текст у рубриці «Прошу слова» дописувачки Валентини Гайдаєнко. Щодо українських письменників авторка вжила таку конструкцію: «…наша многоуважаемая творческая интеллигенция, классики современной украинской литературы яворивские, павлычки да и многие их собратья по перу…». А події Євромайдану охарактеризувала так: «если вернуться в дни Майдана – сколько ненависти, зла, сколько подстрекательства, обмана обрушивалось на нас…» («Вечерняя Одесса», №10–11, с.5, 28 січня 2021 р.).
Кричущим порушенням стандарту відсутності мови ворожнечі відзначилась газета «Подолянин» у публікації «Місту ввірвався терпець бути гостинними до ромів». У тексті вживалися образливі та різкі вислови, що можна розцінити як дискримінацію за етнічним принципом.
Тижневик «ВісникЧ» у кореспонденції на судову тему безпідставно акцентував увагу на національності фігурантів кримінальної справи («Білорус та грузин отримали по вісім з половиною років тюрми за грабіж» (авт. В.Остерська,с.14,29.01.21р.).
Ще в одному тексті автор принижував гідність опонентів і намагався викликати відразу читачів за допомогою висловів: «політичні авантюристи», «вишиванкові горлопани», «огіднені патріоти» («Президент Володимир Зеленський зустрічатиме в Києві Джо Байдена?» (авт. Г. Загребля, газета «Чернігівщина» 28.01.21, с.2)
Ситуація із дотриманням усіх стандартів у друкованих ЗМІ відображена на графіку нижче.
Сайти
Для регіональних мережевих ЗМІ ситуація із дотриманням професійних стандартів не надто відрізнялася від друкованих видань.
Стандарт балансу думок – так само порушувався найбільше. На сайтах «Gorod.dp.ua» (Дніпропетровщина) та «Ехо» (Полтавщина) експерти побачили, що власні матеріали електронних видань – достатньо якісні, але оцінки за баланс думок та інші стандарти знижуються через розміщення неякісних запозичених матеріалів.
Намагання видань максимально наповнювати стрічку новин, публікуючи більше 100 повідомлень за добу, значно знижувало загальну якість контенту через порушення стандартів збалансованості та повноти (наприклад, сайт «Новини Полтавщини»).
Серед видань, які найкраще дотримувалися балансу думок і збирали ексклюзивні коментарі від усіх сторін конфлікту були зазначені «49000.com.ua» (Дніпропетровщина), «Коло» та «Полтавщина». Альтернативну думку до майже кожної ситуації шукали журналісти ІА «Вчасно» (Донеччина).
Найнижчими за стандарт балансу думок були оцінки Сайту Краматорська.
Приблизно однакові результати онлайн-видання отримали за повноту – 1,5, відокремлення фактів від коментарів – 1,6, достовірність – 1,7.
Проблеми зі стандартом достовірності з’являлися через нечіткі посилання (поліціянти, медики, повідомили в…) без уточнення конкретного джерела, звідки була отримана інформація. Сайт «Трибун» (Луганщина) взагалі поширював нічим не підтверджену інформацію – у значній частині матеріалів.
Експерти звернули увагу, що регіональні ЗМІ активно користуються соцмережами як джерелом інформації. Але передрукований пост із Фейсбуку, інформація з якого не перевірялась і не доповнювалась, не супроводжувалася контекстом зчаста порушує стандарти достовірності та повноти. Навіть, якщо журналісти посилалися на коментарі у соцмережах, долучаючи скріни, варто було б звернутись до джерел напряму, чітко виокремити факти, підтвердити даними та пояснити контекст.
Наприклад, сайт Челайн розмістив інформацію «На Чернігівщині понівечили будиночок для лебедів» та скрін коментарів користувачів мережі й жодного опрацювання журналістом, повідомили експерти чернігівської групи.
Високими були оцінки мережевих видань за дотримання стандартів доступності – 1,9.
Стандарт відсутності мови ворожнечі отримав – 2 бали. Можна зробити висновок, що регіональні сайти не використовують запальні вислови й не породжують ненависть одних груп громадян до інших. Винятками стали сайти «Таймер» (Одещина) та «Всі новини Хмельницького», «Поділля News» (Хмельниччина). Перше видання вже відоме експертам ІДПО агресивним просуванням проросійської позиції. Два інших видання припускалися дискримінації за етнічною та національною ознаками, ейджизму у низці матеріалів.
Так у матеріалах «Всі новини Хмельницького» – «Міграційники депортували росіянина, який відсидів 14 років за вбивство», «Озброєні битками роми влаштували бійку біля одного із кафе» журналісти неприпустимо поєднали злочинність та етнічну належність, а в матеріалі «Лежав на підлозі і не міг піднятись. З власного будинку врятували 80-річного пенсіонера» застосували ейджизм. Ті самі порушення у «Поділля News»: «Сутичку ромів у центрі Кам’янця прокоментували міський голова та правоохоронці», «У Хмельницькому пенсіонерка викинулась з вікна висотного будинку».
Ситуацію із дотриманням усіх стандартів онлайн ЗМІ можна побачити на графіку нижче.
Загальний висновок щодо дотримання стандартів регіональними ЗМІ
Моніторинг видань дозволяє стверджувати про існування в українських мас-медіа низки проблем із дотриманням стандартів.
Перше – в умовах нестачі фінансування та кадрового голоду, регіональні видання бездумно користуються доступними онлайн джерелами, наповнюючи стрічку новин неякісним контентом у вигляді передруків офіційних повідомлень або постів у соцмережах. Інколи ЗМІ через брак кадрів й фінансування надають перевагу передрукам. Найзручнішими і найдоступнішими у цьому плані виявляються сайти чи ФБ-сторінки органів місцевої влади. Таким чином, газети легко і швидко заповнюють шпальти, а сайти – стрічки новин. При цьому місцеве життя, місцева політика, як правило, описуються саме через офіціоз та прес-релізи (із незначними винятками). Представники влади, силових структур коментують свою ж діяльність.
Друге – залежність деяких видань від влади або ж намагання обходити «гострі» теми. Також часом замість актуальної інформації про події у своєму місті читачі отримують кримінальну хроніку або ж зведення про надзвичайні події, що не мають соціальної вагомості. Інший спосіб замовчування важливих подій – публікація розлогих нарисів на позитивну тематику.
Можливо, редакціям також бракує вміння вивчати потреби аудиторій, залучати читачів до обговорень та експериментувати з темами, які б подавали життя їх громад в більш широкому контексті й відображали реальне життя. Регіональна журналістика перетворюється на розважально-офіціозні канали інформації, які віщають в один бік.
В результаті окреслених проблем страждає якість журналістики, а отже – і обізнаність читачів щодо місцевої ситуації. Громадам стає важче інтегруватися для участі в місцевому врядуванні та житті громад без повної, перевіреної інформації про події. Крім того, через надмірну «суху» присутність представників місцевої влади у текстах, аудиторія втрачає інтерес до місцевих новин. А засилля передруків про кримінал та надзвичайні ситуації – із клікабельними заголовками – утворюють хибне враження щодо реальної картини подій.
Тим не менш, окремі приклади позитивних оцінок за професійні стандарти, все ж свідчать про те, що частина українських регіональних ЗМІ знайшла для себе способи вирішення окреслених проблем, поєднуючи редакційну незалежність із якісним інформуванням громад.
Просимо взяти до уваги!
Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.
Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах:
- ІДПО – http://idpo.org.ua/reports
- Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/
- Інтерньюз – http://monitoring.internews.in.ua/.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016 та 2019 роках.
Видання, що досліджуються. Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт 6264 Новини Краматорська, ІА Вчасно, 629 Новости Мариуполя, «Донецкие новости». Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти 064 52, Ирта Fax, Перша полоса, Трибун. Полтавська область: «Зоря Полтавщини»”, «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо. Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Таймер, Украинская служба информации. Дніпропетровська область: «Днепр вечерний», «Горожанин плюс», «Репортер», «ТН-Экспресс»; сайти 49000.com.ua; sobitie.com.ua; gorod.dp.ua, KRIVBASS.CITY. Львівська область: «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта «Новини Прибужжя»; сайти zaxid.net, vgolos.com.ua, galinfo.com.ua, portal.lviv.ua. Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є»/Новини Хмельницького, Всі новини Хмельницького, Вечірній Кам’янець, Поділля News. Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти Челайн, «Свобода ФМ», Чернігівщина.Події і коментарі. Город.Cn.ua7.
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.
Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
Історії про земляків, кримінал чи контроль місцевої влади: яким темам надають перевагу регіональні ЗМІ
«Позитивні» матеріали про земляків, мистецтво та культуру, історію та краєзнавство складають значну частку контенту регіональних газет. Для сайтів – інша історія. В лідерах – кримінал. Звісно, в газетах має бути так званий «софт» – історії успіху про місцевих жителів. Такі тексти сприяють інтеграції громади. Кримінал – якщо подавати його правильно, не зупиняючись лише на передруках прес-релізів поліції – також важливий. Але проблема виникає тоді, коли через «позитивчик» або ж кримінал на другий план відходить висвітлення місцевих проблем. Це і аналіз ефективності та доброчесності місцевої влади, витрати бюджетних коштів, компетентність чиновників, проблеми та потреби мешканців. Моніторинг ІДПО засвідчує, що переважно регіональні ЗМІ не прагнуть всебічного та об’єктивного висвітлення життя своїх громад.
У січні 2021 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання та чотири онлайн-видання, які друкують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 1559 матеріалів у друкованих ЗМІ, 2889 – в онлайн.
У газетах – і це загальноукраїнська тенденція – в лідерах розваги, поради, оголошення (те, що належить до категорії – інше). Найбільше таких текстів розмістили на Одещині (37%) найменше – на Львівщині (23%).
На сайтах – у лідерах кримінал та життя місцевої громади.
Тематичні пріоритети видань можна порівняти на графіку нижче.
Розглянемо ситуацію детальніше
Газети
Теми
Окрім традиційної газетної суміші (гороскопів, кросвордів, рецептів та ін.), найбільше писали про життя місцевої громади та економіку/тарифи. Експерти відзначали як глибокі та корисні матеріали на ці теми, так і поверхневе, часом маніпулятивне висвітлення.
Наприклад, на Дніпропетровщині видання «Репортер» (Нікополь) орієнтувалося на місцевого читача, дбаючи про локальну «прив’язку», роз’яснюючи, як загальноукраїнські тенденції впливатимуть на нікопольчан. А от видання «ТН-експрес» (Павлоград) під час моніторингового періоду мало приділяло уваги місцевій тематиці, натомість віддало перевагу економіці та іміджевим матеріалам підприємств свого регіону.
Провідною темою у газетах багатьох регіонів, наприклад, Чернігівщини та Полтавщини, були тарифи. Але тут так само були знайдені незбалансовані, упереджені тексти, в яких акценти робилися на заявах, часом популістичних, політиків різних партій чи місцевої влади. Тож, як правило, про тарифні протести, причини і наслідки ситуації читачі дізнавалися із «джинсових» матеріалів.
У січні газети активно висвітлювали тему історії та краєзнавства, зокрема, вшанування героїв Крут, події Холокосту. Однак тут знайдено як цікаві приклади власних публікацій із залученням експертів і науковців, так і «паркет», основною темою якого є те, як представники місцевої влади покладали вінки до пам’ятників.
Позитивні приклади підходу до висвітлення краєзнавчої тематики експерти відзначають у газетах «Днепр вечерний» та «Вечірня Полтава».
Порушувалась також тема COVID-19, переважно газети друкували статистику, не писали про роботу лікарів, не висвітлювали історії пацієнтів. Хоча, наприклад, у газеті «Зоря Полтавщини» вмістили цікавий аналітичний матеріал про те, що буде із ринком праці після пандемії.
Війну на Сході України видання також згадували, але, як правило, приділяючи їй незначну увагу. Однак були й винятки.
Видання «Репортер» (Дніпропетровщина) подало тему на першій шпальті в рубриці «Вести с фронта». Усі видання Полтавщини писали про АТО/ООС, зокрема про воєнні спогади земляків, вшановування загиблих. Високу якість текстів про військових та вимушено переміщених осіб відзначили експерти Донеччини. Увагу темі переселенців/ постраждалих від воєнного конфлікту приділили «Рубіжанські новини» (Луганщина).
Детальніше про тематичні пріоритети газет можна дізнатися на графіку
Жанри матеріалів
Найбільш популярними для газет були інформаційні жанри – 44,2%. На другому місці – неналежно маркована реклама та оголошення – 12,3, на третьому – прес-релізи та звіти. В регіональних ЗМІ, так само, як і у реформованих виданнях, які ІДПО моніторив минулого року, бракує аналітики, майже не зустрічаються журналістські розслідування, рецензії, авторські колонки.
В Одеських ЗМІ можна зустріти один-два аналітичних матеріали в кожному виданні, немає журналістських розслідувань та інтерв’ю.
Практично не представлена аналітика у виданнях «Лубенщина» та «Вечірня Полтава». Виділяється з-поміж інших «Зоря Полтавщини», яка вмістила найбільше аналітики (щоправда, частина текстів – передруки). Також у ЗМІ регіону відсутні розслідування. Однак, деякі кроки у цьому напрямку робить газета «Телеграф», що відслідковує історію тендерів, звертається до відкритих реєстрів.
Журналісти Луганщини не використовували жанри авторської (редакторської) колонки, рецензії та журналістські розслідування.
Бракує аналітики у ЗМІ Хмельниччини.
В усіх регіонах не є популярними листи від читачів.
Проте деякі видання надають приклади жанрового розмаїття. Це регіональні ЗМІ Донеччини, які висвітлювали та аналізували розвиток інфраструктури у громадах, питання освіти та охорони здоров’я, події культури і спорту. Експерти відзначають також газету «Деснянська правда» (Чернігівщина), де було як більше різноманіття жанрів, так і значна кількість аналітичних матеріалів. Єдине видання, яке застосувало жанр журналістського розслідування – Експрес (Львівщина)Жанри в онлайн медіа не оцінювались.
Тональність матеріалів
У газетах, як і на сайтах, переважна більшість нейтрального контенту (76,9%). Відсоток матеріалів із позитивною тональністю трохи більший у друкованих ЗМІ (15,8%), із негативною – в Інтернет (12% проти 7% у друкованих). Це можна пояснити більшою зосередженістю газет на здобутках регіонів та їхніх мешканців.
Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Майже половина матеріалів друкованих ЗМІ (49,7%) – це власний контент. Менше запозиченого – із посиланням на джерело (29,4%). Значна частка не ідентифікованого – 20,9%. Це пояснюємо традицією газет друкувати поради, гороскопи, рецепти та ін. – без зазначення того, звідки саме було узято ці тексти. Однак, є й газети, що не підписують власні публікації.
ОНЛАЙНОВІ ВИДАННЯ
Теми
Топ-темами, окрім життя місцевої громади та криміналу, для онлайн-видань були надзвичайні ситуації та covid-19.
Як правило, про кримінал журналісти регіональних ЗМІ повідомляли через передрук прес-релізів.
Найбільше про надзвичайні ситуації писали інтернет-видання Одещини, через снігопади та дії місцевої влади у зв’язку із цим. Також у моніторинговий тиждень одесити зіткнулися із «мінуваннями» дитячих садочків, про що також повідомляли журналісти.
Тема коронавірусу подавалась переважно через статистику, журналісти розміщували офіційні повідомлення влади, не брали коментарів. «Лише в одному матеріалі сайту «Є» хворобу коментував керівник Хмельницького обласного штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Не було матеріалів про те, як локдаун позначився на освіті, на підприємцях, на бюджеті регіону. Слабка спроба була в історії про штраф за торгівлю недозволеними товарами: «Продала шкарпетки під час локдауну: у Полонному судили підприємицю», – повідомляють експерти ІДПО.
Вдалий приклад висвітлення теми зафіксували на сайті «Ирта Fax» (Луганщина). Видання писало про вакцинацію, інформувало про відомих людей, які померли внаслідок вірусу тощо.
Деякі сайти висвітлювали й міжнародну тематику. На Одещині це видання «Думская» та «Таймер». Але якщо перше видання просувало проукраїнську повістку, то «Таймер» маніпулював, подавав інформацію про події у світі у старій радянській логіці: США загрожують безпеці у світі, західні чиновники та політики використовують Україну у своїх цілях, РФ нібито «не винна» у війні на Донбасі та ін.
На Луганщині сайт «Трибун» писав про події на тимчасово окупованій території, що порушують Мінські домовленості.
Теми АТО та вимушених переселенців висвітлювали сайти Полтавщини, «Трибун» (Луганщина) має спеціальну рубрику «Переселенцям».
За тематичне різноманіття експерти відзначили сайт «49000.com.ua» (Дніпропетровщина): журналісти активно слідкували за подіями, подавали сторони усіх сторін конфлікту. Цей сайт знайшов унікальну тематичну нішу, використовує цільові соціальні добірки. Ресурс gorod.dp.ua. оригінально подає краєзнавчі тексти. На відзнаку заслуговують сайти «Коло» та «Полтавщина», які писали про місцеву політику, реформи, шукали інформацію про новопризначених посадовців, конфлікти, перевіряли чутки.
Тональність
На сайтах переважає нейтральна тональність (77,8%), негативної – більше, ніж у друкованих ЗМІ (12,1%). Позитивної – 10%.
Негативну тональність відзначили на сайті «Таймер» (Одещина), який вміщував саркастичні та образливі вислови, друкував песимістичні матеріали щодо майбутнього України, а інколи – нагнітав ситуацію. Також негативізм переважав у матеріалах про ситуацію із Covid-19 та кримінал. Наприклад, на сайті «Вечірній Кам’янець» збирали кримінальну хроніку з усієї України, що також вплинуло на тональність.
Походження
На сайтах переважали власні публікації – 47,4% та запозичені – 41,6. Не ідентифікованих – 9,8%.
При цьому в онлайн-виданнях зафіксовано дві протилежні тенденції: або підписуються усі тексти (через відповідний шаблон), або ж підпис автора не передбачений взагалі.
Загальний висновок щодо тематики/жанрів, тональності та походження регіональними ЗМІ
Аналіз тематики регіональних ЗМІ показує, що подекуди розважальні та позитивні матеріали (у газетах), кримінал (на сайтах), а також офіціоз та «джинса» витісняють якісну журналістику, суспільно-вагомий контент. Особливо це стосується районних видань, де офіціоз, позитивні нариси про земляків, розваги, реклама та оголошення превалюють.
Використання жанрів у друкованих ЗМІ підтверджує це ж спостереження. У деяких ЗМІ бракує якраз аналітики, журналістських розслідувань, подекуди – інтерв’ю. Якраз тих жанрів, які передбачають глибоке занурення в тему, роботу із різноманітними джерелами.
Внаслідок подібного висвітлення читачі можуть вважати, що нічого важливого у їхньому регіоні не відбувається, а робота місцевої влади – те, що їх не стосується.
Однак, позитивні приклади роботи місцевих видань, знайдені під час моніторингу, можуть свідчити про те, що тематичне та жанрове різноманіття у них сприятимуть у подальшому і підвищенню оцінок за дотримання стандартів, а також – відмові від публікування контенту із ознаками замовності.
Просимо взяти до уваги!
Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.
Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах:
- ІДПО – http://idpo.org.ua/reports
- Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/
- Інтерньюз – http://monitoring.internews.in.ua/.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016 та 2019 роках.
Видання, що досліджуються. Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт 6264 Новини Краматорська, ІА Вчасно, 629 Новости Мариуполя, «Донецкие новости». Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти 064 52, Ирта Fax, Перша полоса, Трибун. Полтавська область: «Зоря Полтавщини»”, «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо. Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Таймер, Украинская служба информации. Дніпропетровська область: «Днепр вечерний», «Горожанин плюс», «Репортер», «ТН-Экспресс»; сайти 49000.com.ua; sobitie.com.ua; gorod.dp.ua, KRIVBASS.CITY. Львівська область: «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта «Новини Прибужжя»; сайти zaxid.net, vgolos.com.ua, galinfo.com.ua, portal.lviv.ua. Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є»/Новини Хмельницького, Всі новини Хмельницького, Вечірній Кам’янець, Поділля News. Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти Челайн, «Свобода ФМ», Чернігівщина.Події і коментарі. Город.Cn.ua7.
Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.
Контакти:
Керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ
Світлана Єременко,
виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика,
тел. 050 4701159,
svitlana.yeremenko@gmail.com.