Весняні метаморфози: від поезії до прози

У Кривому Розі відбувся 4-й міський літературний конкурс «Україна моя квітуча», який проводиться за підтримки голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександра Вілкула. Цього разу він був присвячений 80-й річниці створення Дніпропетровщини. Конкурс майстрів красного письменства серед талановитих криворіжців набирає дедалі більших обертів: у ньому взяли участь близько 400 маленьких і дорослих городян.

Як завжди, весняної пори було підбито підсумки творчого змагання та нагородження лауреатів. Привітали переможців заступник міського голови Валентина Бєрлін та заступник голови міської організації Партії регіонів Олег Жицький. Промовці відзначили, що їх вразила кількість обдарованих літературними здібностями людей. На суд авторитетного журі, у складі якого перебувала голова Криворізької організації НСЖУ Людмила Тіміргалєєва,  учасники представили більше 500 поетичних і прозових творів. 

За підсумками конкурсу «Україна моя квітуча» у Кривому Розі щороку виходить альманах «Весна творчості», в якому можна ознайомитись з доробками лауреатів. Його передають у міські бібліотеки, щоб читачі могли ознайомитись з творчістю своїх земляків, закоханих у літературу.

Цьогоріч переможцями конкурсу стали: у номінації «Патріотична публіцистика» – Фелікс Мамут і Світлана Захарова, у номінації «Проза» – Марія Гайдук, Іван Сергієнко, Поліна Лівшиць, Кароліна Вознюк. Історія молодої жінки, покладена в основу повісті Марії Гайдук «Острів принцес», настільки вразила членів журі, що письменниці вручили сертифікат на видання книги.

Криворізьким медійникам надзвичайно приємно відзначити, що перше місце в номінації «Поезія» було присуджене нашій колезі, журналістці «Червоного гірника» Тетяні Дрєєвій, з чим ми її сердечно вітаємо!

– Я не вважаю свої вірші повноцінною поезією, – зізнається Тетяна, – скоріше, це добірка соціальних портретів, образів, що беруть свої витоки зі спостережень за людьми, з журналістського досвіду. На мою думку, журналістика – площина багатовимірна, у ній завжди знайдеться місце і для поезії, і для прози. І, мабуть, більшою мірою все-таки для прози – буденної, кострубатої прози життя.

Тетяна Хмельницька.