Минулої п’ятниці у Дніпропетровську з офіційним візитом перебував член Європарламенту від Литовської Республіки Пятрас Ауштрявічус. Журналісти мали нагоду поспілкуватись із закордонним політиком в ході прес-конференції на тему: «Роль громадянського суспільства у виборчих процесах: досвід Європейського Союзу та українські реалії», яка відбулась 17 жовтня 2014 року у прес-клубі ДОО НСЖУ.
Візит члена Європарламенту Пятраса Ауштрявічюса до Дніпропетровська відбувся на запрошення філії Центру студій Європейської інтеграції (ЦСЄІ) в Україні та за підтримки посольства Литовської Республіки в Україні. Як розповіла директор філії ЦСЄІ у м.Донецьку Наталія Казьоннова, у 1995 році, коли вже була чітко визначена зовнішня політика Литви – інтеграція до Європейського Союзу з перспективою вступу в ЄС – була створена громадська організація Центр студій Європейської інтеграції.
«У 2006 році засновниками ЦСЄІ було ухвалено рішення про відкриття філій Центру студій Європейської інтеграції в Україні та Молдові з метою передачі литовського євроінтеграційного досвіду. Вже 7 років у Донецьку та у Львові працюють представництва Центру. Ми займаємось передачею того самого євроінтеграційного досвіду Литовської Республіки. Сьогодні Литва – повноцінний член ЄС. А після того, як європейська перспектива стала українською реальністю, ЦСЄІ вже виходить за межі просвітницької діяльності на рівні Литва-Україна та бере активну участь в інформуванні української громадськості про діяльність інститутів ЄС і практичні аспекти євроінтеграції на тлі імплементації положень Угоди», – зазначила Наталія Казьоннова.
Пятрас Ауштрявічус – видатний литовський дипломат, політик, голова переговорної групи зі вступу Литовської Республіки до ЄС. З 2004 по 2014 роки – депутат Сейму Литви. З 2012 по 2014 роки обіймав посаду віце-спікера Сейму Литовської Республіки. В 2014 році обраний до Європарламенту. Має досвід участі у виборчих кампаніях, балотувався у 2004 році на посаду Президента Литовської Республіки.
Представників Дніпропетровських ЗМІ цікавили європейські перспективи України, європейський досвід виборчого процесу, а також позиція країн ЄС щодо ситуації в нашій країні.
«Сьогодні ми надіслали Володимиру Путіну листа, ініціатором якого я був, за підписом 61 члена Європарламенту з приводу звільнення Надії Савченко. Одразу скажу, що цей лист не пов’язаний з її участю у виборчому процесі – я про це не знав раніше. Ми написали його чисто з гуманітарних міркувань, тому що переконані, що російська сторона робить неприпустиме. Не зважаючи ні на які міжнародні конвенції і домовленості, українську льотчицю тримають в ув’язненні і застосовують радянські методи психічного впливу. Ми звернулись до президента Російської Федерації з вимогою не лише припинити переслідування Савченко, а й відпустити її на волю», – з таким повідомленням закордонний політик звернувся до журналістів.
Депутат також розповів, що за останній час в Європі сталися чималі зміни, відчутно змінився політичний клімат. За його словами, наразі Європарламент відкрито демонструє свою солідарність з Україною.
«Я хотів би також наголосити на тому, що Європарламент ратифікував угоду про асоціацію з Україною на великому емоційному підйомі. Це був особливий день. Ми бажаємо Україні йти шляхом європейського вибору – це сучасний шлях і я не думаю, що існує якийсь аргумент проти цього. Треба розуміти, що цей договір ніяк не спрямований проти третьої країни, – зазначив Пятрас Ауштрявічус. – Європарламент не відсторонюватиметься від процесу впровадження цього договору. 10 років, що даються Україні для повної імплементації асоціації, дуже швидко спливуть, якщо не здійснювати конкретну роботу. Ми сподіваємось, що усі слова, які ми чули від українського керівництва, стануть конкретними справами. До 1 січня 2016 року слід почати підготовку вже сьогодні. Ми маємо усі підстави вірити, що Україна повністю готова до втілення положень договору».
Щодо ролі громадянського суспільства у становленні держави, політик зауважив, що співпраця між Україною і Європейським Союзом – це дещо більше, ніж законопроекти та політичні рішення.
«Якщо суспільство не буде задіяне у цій роботі, якщо суспільство не відчуватиме себе учасником цих процесів і навіть, я б сказав, не здійснюватиме демократичний контроль, усі асоціації залишатимуться лише офіційною діяльністю. Мова йде про майбутнє України. А це не лише більш високий рівень конкурентоспроможності української економіки, це не лише інші закони і їх застосування. Майбутнє України – це готове суспільство, більш відкрите і готове до змін, суспільство, яке бере участь в управлінні країною. Ми сподіваємось, що угода про асоціацію стане додатковим стимулом для активізації громадянського суспільства, для більш ефективної участі неурядових організацій. Усе суспільство повинно відчувати себе частиною змін».
Про те, наскільки Дніпропетровщина на сьогодні готова до парламентських виборів та чи можливо в Україні провести вибори по-європейськи, розповів Станіслав Жолудєв, голова Дніпропетровського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України». За його словами, цьогорічні парламентські вибори є одними з найжорсткіших і конкурентних виборів, починаючи з 1998 року.
«Із 17 окружних виборчих комісій 15 функціонують належним чином, повністю готові, в цих округах робота йде за графіком виборчого процесу. Втім, ми маємо 2 проблемні округи, причому проблеми такі, з якими ми раніше не стикались – 28-ма окружна виборча комісія у місті Дніпропетровськ та 40-ова у Дніпропетровській області. У цих двох комісіях склалась ідентична конфліктна ситуація: і там і там голови окружних виборчих комісій, які були призначені за жеребкуванням ЦВК, перебувають у жорсткій конфронтації зі складом самих комісій. Це вибиває з графіка і формування дільничних комісій на цих округах, тривають судові тяжби, продовжуються технічні проблеми, які пов’язані з матеріально-технічним забезпеченням, комісії не можуть нормально функціонувати, оскільки немає документації, немає печатки, немає бланків посвідчень офіційних спостерігачів, посвідчень членів комісій. Проблема на проблемі, які накопичуються немов сніжний ком, а часу до виборів лишилось зовсім мало. І замість того, аби в авральному порядку налагодити роботу, представники ОВК займаються вирішенням спорів у судовому порядку. Такого у нас ще не було», – наголосив представник КВУ.
Проблеми, які виникли на цих двох округах, Станіслав Жолудєв пов’язує ще й з тим, що там балотуються діючі мери Дніпропетровська та Дніпродзержинська. Жорстка конкуренція, боротьба за перемогу, за його словами, призвели до того, що представники різних штабів не можуть домовитись між собою.
Відповідаючи на запитання, чи можливі в Україні вибори по-європейськи, голова Дніпропетровського обласного відділення Комітету виборців України зазначив, що українське законодавство стандартизоване, пройшло оцінку у Венеціанській комісії. «Усі виборчі процедури в Україні вже є європейськими. Якщо говорити про саму виборчу модель, так Європейський Союз також не має єдиного рецепту. Більше спрацьовують питання менталітету, культури, традицій. Плюс ситуація в країні – військовий стан також накладає відбиток», – сказав він.
Пятрас Ауштрявічус додав, що на цьогорічних виборах до Верховної Ради він разом з 14 іншими членами Європарламенту буде спостерігачем в Україні. Депутат висловив сподівання, що вибори будуть демократичними, прозорими, принесуть ті результати, на які сподіваються українці.
* * *
Учасники заходу:
– Пятрас Ауштрявічюс, член Європарламенту від Литовської Республіки;
– Станіслав Жолудєв, голова Дніпропетровського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України»;
– Наталія Казьоннова, директор філії Центру студій Європейської інтеграції у м.Донецьк.
Фото Мелора Назарова.