Фінансові установи будуть продовжувати порушувати права своїх клієнтів, поки Парламент не схвалить законопроекти 2456-д[1] та 8055[2], що зможуть захистити українців. До такого висновку дійшли учасники прес-конференції «Захист споживачів фінансових послуг: як покращити становище українців», яка пройшла в Харківському медіа-центрі «Час».
Прийняття Закону «Про споживче кредитування» (набрав чинності 10.06.2017) мало стати важливим кроком на шляху захисту прав споживачів фінансових послуг, адже Закон встановив зобов’язання фінансових установ щодо чесної поведінки при рекламі, розкритті інформації, умовах кредитів, повідомленні реальної вартості кредиту та виборі страхових компаній. Але за даними досліджень Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору»[3] (візити методом «таємного покупця» у відділення банків, фінансових компаній та кредитних спілок), є значні розбіжності між нормами Закону та практикою фінансових установ.
Зокрема, попри заборону реклами безпроцентних кредитів, кожен десятий знайдений рекламний матеріал говорив, що кредит надається під 0% або близьку до нуля ставку. Крім того, в документації не зазначаються та неправильно вказуються усно реальна річна процентна ставка (РРПС) та загальна вартість кредиту для споживача – консультанти називають розмір номінальної ставки (яка, як правило, низька – 0,01%), але «забувають» сказати про значні комісії за видачу та місячні комісії, в результаті яких РРПС становить 200% річних і більше. Поширеною залишається заборонена практика нав’язування страхових полісів, коли позичальники не мають можливості вибрати страхову компанію – жодному «таємному покупцю» не дали скористатися правом на вибір страхової компанії.
Постає запитання: чому фінансові установи продовжують порушувати законодавчі вимоги?
«Основною причиною недобросовісних практик є відсутність у регуляторів фінансового ринку достатніх повноважень, особливо права накладати штрафи за порушення прав споживачів. Другою причиною є те, що фінансові установи мало зробили, щоб змінити свої практики та привести їх у повну відповідність до вимог Закону», – коментує ситуацію заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка.
Проблема в тому, що разом із Законом «Про споживче кредитування» «йшов у пакеті» законопроект 2456-д, який мав надати регуляторам фінансового ринку (НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг) необхідні інструменти правозастосування, тобто перевірки, порушення справ, штрафи та інше. Проте законопроект 2456-д і досі не прийнятий.
«Поки законопроект 2456-д не буде схвалений, регулятори не зможуть контролювати виконання Закону «Про споживче кредитування» та іншого законодавства, що покликано захищати споживачів фінансових послуг. Фінансові установи демонструють низький «добровільний» рівень дотримання норм Закону на практиці – тож регулятори фінансового сектору мають отримати інструментарій для забезпечення «примусового» виконання. Це сприятиме цілісності та прозорості фінансових ринків, мінімізуватиме ймовірність виникнення фінансових пірамід та запобігатиме шахрайству, а також підвищить довіру населення до фінансової системи України», – вважає заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак.
У зв’язку із частими порушеннями прав споживачів між ними та фінансовими установами виникають спори. Але в конфліктах з фінансовими установами українці залишаються незахищеними. На сьогодні такі спори може вирішувати лише суд. За результатами досліджень, тільки 10% українців довіряють українській судовій системі.
Дієвим інструментом розв’язання конфліктних ситуацій між споживачами фінансових послуг і фінансовими установами має стати запровадження установи фінансового омбудсмена, передбачене законопроектом 8055. Фінансовий омбудсмен – інституція, яка буде вирішувати у позасудовому порядку спори, пов’язані із наданням фінансовими установами послуг споживачам. Фінансовий омбудсмен, у першу чергу, буде намагатися здійснити медіацію, примирити сторони спору (у країнах ЄС ця процедура є успішною в 60-70% випадків). У разі неможливості досягти примирення, фінансовий омбудсмен буде розглядати спір і приймати відповідне рішення. У законопроекті закладено такий алгоритм призначення фінансового омбудсмена, який дозволить йому бути максимально незалежним. Рішення будуть прийматися неупереджено, компетентно та швидко – до 60 днів (для порівняння українські суди можуть розглядати такі справи 1-2 роки). Як показує світовий досвід, така неупереджена та професійна інституція користується довірою громадян.
«Цей законопроект – спроба побудувати чесну, неупереджену і, найголовніше, ефективну систему вирішення спорів на фінансовому ринку. Він, в певному сенсі, є революційним, тому що може змінити всю філософію взаємовідносин між фінансовими установами та споживачами. В їх основі буде довіра», – впевнена експерт із захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» Тетяна Бурак.
На думку експертів фінансового ринку, надання контролюючих функцій регуляторам фінансового ринку (НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг) та запровадження установи фінансового омбудсмена забезпечать новий рівень захисту прав споживачів фінансових послуг та припинять практику безкарного порушення їхніх прав.
[1] Законопроект №2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг»,
[2] Законопроект №8055 «Про установу фінансового омбудсмена»
[3] Дослідження Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» «Споживче кредитування в Україні: будуємо мости між законом та практикою» (друга хвиля) – грудень 2017-лютий 2018 року