Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Швеція роками залишається одним із світових лідерів за рівнем свободи слова та довіри до медіа. Проте навіть стійка шведська система адаптується до нових цифрових реалій, відточуючи механізми державної підтримки та збереження редакційної незалежності.
Національна спілка журналістів України у партнерстві зі Шведською спілкою журналістів провела навчальний вебінар, присвячений функціонуванню медіагалузі та державній медіаполітиці Швеції. Представники Шведської агенції з питань медіа – юридична радниця Ханна Телеман та радник Густав Аспенгрен – детально розповіли про реформу медіасубсидій, критерії розподілу державних коштів, захист свободи слова та роботу суспільних мовників.
У центрі уваги шведської моделі – збереження якісної журналістики на місцевому й регіональному рівнях та забезпечення рівних умов як для друкованих, так і для цифрових видань. При цьому ключовим принципом залишається суворе дотримання демократичних цінностей, а державна підтримка спрямована не на «порятунок будь-якого бізнесу», а на розвиток суспільно значущого контенту.
Досвід, який надихає: партнерство НСЖУ та Швеції
Українська медіаспільнота продовжує шукати ефективні моделі роботи в умовах кризи та викликів війни, тому досвід північних колег є надзвичайно цінним.
«Це наш новий захід, який Національна спілка журналістів України проводить у партнерстві зі шведською спілкою журналістів в межах виконання проєкту за підтримки шведського інституту. Мета цього проєкту, щоб наша українська спілка і наш актив перейняли досвід шведських колег», – зауважила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
У свою чергу, шведська сторона наголосила на головних завданнях профільних державних органів та важливості побудови стійкого суспільства.
«Шведська агенція з питань медіа – це національна урядова організація для питань пов’язаних з медіа, місія організації – посилювати медіаграмотність, підтримувати безпечне користування медіа серед дітей та підлітків, і більше посилювати стійкість до впливів», – підкреслила Вікторія да Сільва, міжнародна секретарка Шведської спілки журналістів.
Реформа медіасубсидій: рівність для друку та «цифри»
Попередня система фінансування медіа у Швеції спиралася на операційну підтримку газет із передплатою, що створювало нерівні умови для вільних та цифрових медіа. З січня 2024 року в країні запрацювала нова рамка підтримки, яка адаптувала законодавство до цифрових змін та зміщення доходів у бік глобальних техгігантів.
Експерти зазначають, що оновлена система базується на нейтральності щодо бізнес-моделей. Водночас держава підтримує саме інформаційне висвітлення життя громад.
«Також дуже важливо розуміти, що ця схема не має підтримати будь-які медіа живими. Ціллю є підтримка журналістики, де комерційні умови занадто жорстокі», – звернула увагу Ханна Телеман, юридична радниця в департаменті ліцензування та медіапідтримки Шведської агенції з питань медіа.
Ще однією важливою складовою розподілу коштів є прозорість та відсутність політичного впливу. Оцінку видань здійснює незалежна рада, до складу якої входять судді, професори та головні редактори, але аж ніяк не діючі політики.
«Одна з основних вимог – це так звана демократичний критерій, який забезпечує, що фінансування державне дається тільки тим, хто поважає фундаментальні принципи демократії»,– пояснилаХанна Телеман.
Підтримка надається передусім «загальним медіа» (які висвітлюють політику, бізнес, культуру, суспільство) та локальним ініціативам, включно з виданнями для національних меншин чи мовних груп.
«Якщо ви подаєтеся на допомогу в 27-му році, то Ви маєте показати, що Ви відповідаєте критеріям в період з 1-го січня до 30-го червня 2026 року», – звернула увагу спікерка.
Суспільні мовники та незалежність від політики
Окремим блоком вебінару стало обговорення роботи шведського суспільного мовлення (Public Service), куди входять Шведське радіо, Шведське телебачення та Шведська освітня структура. Вони фінансуються через спеціальний фіксований збір, що мінімізує залежність від урядових рішень чи коливань ринку.
Головним принципом діяльності мовників є повна редакційна свобода: ані уряд, ані парламент не мають права вказувати, про що сюжети чи кого запрошувати до ефіру.
«Політична система не вирішує, що окремий журналіст має писати або говорити, або які програми мають що казати», – зазначив Густав Аспенгрен, радник у Шведській агенції з питань медіа.
Контроль за дотриманням професійних стандартів (зокрема неупередженості та фактичності) здійснює Комісія з питань мовлення. Проте цей нагляд відбувається виключно після виходу матеріалу в ефір, що повністю виключає цензуру.
Комісія може також розглядати скарги від громадськості і інколи навіть ініціювати перегляди від себе… Дуже важливо, що це вже відбувається після оприлюднення або після трансляції», – зазначив спікер.
Сьогодні перед мовниками виникають нові виклики, пов’язані з поширенням контенту в соціальних мережах, де короткі формати можуть спрощувати суть новин. Однак шведські регулятори та самі редакції постійно шукають баланс між залученням аудиторії та збереженням високих етичних стандартів.
«І мовники до 2026 року сказали, гаразд, у нас є платформи, їх будуть переглядати, ці публікації будуть переглядати, це ми будемо робити для того, щоб не порушувати правила увесь час. І на мою точку зору вони дійсно впоралися з цим завданням», – пояснив Густав Аспенгрен.
Також спікери відповіли на запитання українських медійників та науковців – учасників вебінару, які активно цікавилися нюансам медіаполітики у Швеції.
ДОВІДКА. Спільний проєкт НСЖУ та Шведської спілки журналістів (SJF) став можливим завдяки підтримці Шведського інституту та уряду Швеції. Програма розрахована на півтора року та передбачає серію практичних вебінарів, присвячених реформуванню внутрішніх процесів, захисту трудових прав та розбудові ефективного зворотного зв’язку з членами організації.
Попередній вебінар був присвячений залученню молодих медійників, організації студентства та розбудові міжпоколіннєвої солідарності всередині Шведської спідки журналістів.
Також одна з публікацій була присвячена проблематиці саморегулювання журналістів у Швеції.
Раніше ми розповідали про те, що Національна спілка журналістів України провела першу онлайн-зустріч із міжнародною секретарем Шведської спілки журналістів Вікторією да Сільва. Її презентація «Як працює Шведська спілка журналістів» відкрила спільний проєкт двох організацій, що реалізується за підтримки Шведського інституту.
Також ми розповідали про те, що під час онлайн-вебінару на тему «Як працює медіасистема у Швеції» український журналіст Карл Волкогон, який нині працює у Швеції, поділисвя своїм досвідом і спостереженнми.
Ми писали і про вебінар, присвячений практичним аспектам профспілкової роботи у Швеції, а також про механізми правового захисту преси – від найдавніших конституційних гарантій до найновіших законів Євросоюзу.
Інформаційна служба НСЖУ
