Фізична безпека журналістів, розвиток локальних прифронтових медіа та допомога українським медійникам в умовах війни – ці питання були в центрі уваги під час зустрічі делегації ЮНЕСКО в Національній спілці журналістів України
У рамках свого візиту до України Андреа Каірола, радник із комунікацій та інформації секції свободи ЮНЕСКО відвідав Київський Центр журналістської солідарності НСЖУ та дізнався про те, як організована його робота. Участь у зустрічі взяла керівниця проєктів ЮНЕСКО в Україні Тереза Хорбахер.
– Київський ЦЖС – один із шести осередків-коворкінгів, де є генератор, безкоштовний інтернет, ноутбуки й робочі місця. Усі наші Центри професійно обладнані для будь-яких зустрічей та навчальної і безпекової допомоги журналістам. Медійники, які їдуть працювати на лінію фронту, можуть безкоштовно взяти у прокат захисне спорядження – каски й бронежилети Більшу частину цього захисного обладнання надало ЮНЕСКО. Національна спілка журналістів дуже цінує це партнерство, адже ми зберігаємо журналістам життя, – розповіла, вітаючи гостей, перша секретар НСЖУ, керівниця мережі Центрів журналістської солідарності Ліна Кущ.
Скористатися сервісами мережі Центрів журналістської солідарності можуть не тільки українськими медійники, а й іноземні кореспонденти. Найчастіше вони беруть напрокат захисне спорядження, використовують робочий простір для інтерв’ю або для обробки фото та відео контенту.
Андреа Каірола поцікавився відгуками журналістів, які використовують захисне спорядження ЮНЕСКО, технічними характеристиками різних видів бронежилетів, а також дізнався про безпекові тренінги в рамках мережі центрів. «Безпека журналістів є нашим спільним ключовим завданням. Від ментальної та фізичної безпеки залежить доля сьогоденної журналістики, яка, безумовно, залишається суспільним благом», – запевнив представник ЮНЕСКО.
Він відзначив, що цінує особистий внесок голови НСЖУ Сергія Томіленка до створення і розвитку системи комплексної допомоги журналістам під час війни. Потужним сигналом солідарності став виступ очільника НСЖУ на конференції з нагоди Всесвітнього дня свободи преси у Нью-Йорку в 2023 році, нагадав представник ЮНЕСКО. Завдяки прямим контактам із головним офісом у Парижі Сергій Томіленко має змогу систематично інформувати про потреби українських журналістів та важливість захисту свободи слова.
Журналісти регулярно звертаються до ЦЖС по захист і навчальні можливості
Від двох до п’ятнадцяти медійників щотижнево залишають заявки на оренду захисного спорядження – про таку статистику розповів координатор Київського Центру журналістської солідарності Ілля Суздалєв.
«Усе залежить від ситуації на фронті. Приміром, зараз, у період різкого загострення, попит значно зростає. Часто питають про полегшене спорядження. У тому числі, про перший анатомічний жіночий бронежилет, який збирає велику кількість вдячних відгуків від журналісток», – додав він.
«У лютому чимала кількість журналістів їхала на лінію фронту, аби висвітлити другу річницю повномасштабного вторгнення. Це спричинило підвищений ситуативний попит на захисне спорядження від українських та іноземних медійників, – додав асистент Мережі ЦЖС Микита Головченко. – Багато журналістів зі світових медіа приїжджали працювати в Україну, брали шоломи, бронежилети та аптечки на період до двох тижнів».
За словами Ліни Кущ, Спілка журналістів пильно стежить за станом спорядження й перевіряє захисні пластини на можливі ушкодження.
«Через пʼять років пластини треба змінювати, адже вони також мають термін придатності. Крім того, журналісти потребують тактичних аптечок, оскільки це витратний матеріал».
Окрім захисного обладнання, Центри журналістської солідарності навчають медійників роботі в небезпечному середовищі, основам першої допомоги та всьому, що може стати в нагоді під час масованого обстрілу чи критичної ситуації. Ліна Кущ пригадала інцидент, який стався нещодавно із запорізькою журналісткою Ольгою Звонарьовою: вона працювала на місці російського обстрілу у той час, як окупанти поцілили туди вдруге. Журналістка зазнала поранення в ногу, і першу допомогу ще до прибуття «швидкої» надавали колеги-журналісти, які пройшли безпековий тренінг у Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ. Найближчим часом в центрі планують ще один тренінг із фокусом на мінній безпеці.
Майбутній безпековий тренінг – головний запит харківських медійників
«Спільно з фондом 2402 плануємо повноцінний триденний тренінг із безпеки для журналістів із Харкова. Ми отримуємо чималу кількість запитів від місцевих медійників щодо такого навчання, однак зважуємо ризики й шукаємо простір, де будемо впевнені в безпеці учасників під час навчання», – поділилася Ліна Кущ.
Вона додала, що Харківський ЦЖС є справжнім осередком медійної незламності, який уже понад місяць працює завдяки генератору та активно використовується місцевими журналістами й журналістами-переселенцями. Центри в західних областях країни теж фіксують збільшення кількості евакуйованих журналістів зі сходу та інших прифронтових територій. Мережа обʼєднує зусилля, щоб допомагати медійникам продовжувати й відновлювати роботу.
Ліна Кущ презентувала гостям свіжі номери прифронтових газет із Донецької, Сумської, Херсонської, Харківської та Миколаївської областей. Наразі Спілка підтримала 31 регіональну редакцію на прифронтових і деокупованих територіях. Більшість з них – єдині друковані ЗМІ у своїх громадах чи регіонах.
«Наша кампанія “Журналісти – важливі” свідчить про незмінне прагнення допомагати й доводити значимість медіа, особливо в період війни», – додала перша секретар НСЖУ.
«Локальна прифронтова преса стикається з безліччю труднощів по всьому світові. Ми усвідомлюємо необхідність партнерських стосунків ЮНЕСКО у підтримці комунікаційно-інформаційного сектору. Дякую за вашу важливу роботу. Вона заслуговує пошани!», — запевнив Андреа Каірола.
Гості також отримали брендовані подарунки від Спілки та завітали до прес-центру НСЖУ, де наразі експонується фотовиставка художниці Дар’ї Зименко про історію з окупації.
«Вдячні вам за цю зустріч і плідну розмову. Ми стежимо за вашими новинами, бачимо вашу роботу, підтримуватимемо важливі ініціативи й долучатимемося до збереження незалежної журналістики», – подякувала команда ЮНЕСКО.
****
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни й формувати справжні осередки незламності, творчості та професійного вдосконалення.
Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги. Дізнатися про них можна:
- з анонсів на сайті nsju.org
- у телеграм-каналі SpilkaNews https://t.me/spilkanews
- з фейсбук-сторінки НСЖУ https://www.facebook.com/nsju.org
У будні осередки завжди відчинені. Але ліпше попередньо зателефонувати координаторам, аби узгодити зручний для вас час. Центри розташовані за такими адресами:
- у Києві – вул. Хрещатик 27-а, телефон: 050 680 52 04 (Ілля Суздалєв);
- у Львові – вул. Соломії Крушельницької, 5, 2 поверх; телефон: 097 907 97 02 (Наталія Войтович); точка присутності в Чернівцях – пр. Незалежності; 96, телефон: 068 286 37 06 (Володимир Бобер).
- у Івано-Франківську – вул. Січових стрільців, 25; телефон: 066 677 07 26 (Вікторія Плахта);
- у Запоріжжі – пр. Соборний; 152, телефон: 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура);
- у Дніпрі – вул. Старокозацька, 8; телефон: 050 919 84 79 (Наталя Назарова);
- у Харкові – телефон: 095 421 5477 (Ганна Черненко).
Про ЮНЕСКО
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації, а також сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.