Про пріоритетні потреби регіональних медійників, журналістів-переселенців, локальних медіа, а також про можливі шляхи співпраці задля ефективної допомоги колегам йшлося під час спеціалізованої координаційної наради, яку провела НСЖУ із представниками журналістських осередків чотирьох областей, що входять до сфери відповідальності і посильної допомоги Дніпровського центру журналістської солідарності: Кіровоградської, Полтавської, Сумської та Черкаської.

Як наголосив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, Мережа центрів журналістської солідарності НСЖУ – це дієвий інструмент швидкого реагування і допомоги журналістам в умовах війни. Після повномасштабного вторгнення таку ініціативу підтримали партнери Спілки – Міжнародна і Європейська федерації журналістів та штаб-квартира ЮНЕСКО. Наразі Мережу представляють 6 регіональних хабів, які діють на базі обласних організацій НСЖУ: у прифронтових Дніпрі, Запоріжжі, Харкові, у західних областях – Івано-Франківську та Львові, а також у Києві.
– Ключове завдання Центрів журналістської солідарності НСЖУ – допомагати журналістам лишатись у професії. Команда Мережі готова опікуватися не лише підтримкою журналістів у своєму регіоні, а й надавати допомогу колегам в інших областях. Таким чином і міжнародна допомога, і різні сервіси центрів будуть доступніші більшій кількості журналістів і редакцій, – зазначив Сергій Томіленко.

Він нагадав, що пріоритетними напрямками діяльності Мережі центрів є фізична безпека медійників (у центрах працюють пункти прокату захисного спорядження), підтримка журналістів-переселенців, котрі залишаються у професії, підтримка журналістів, які висвітлюють події пов’язані з війною на території України, а також консультації щодо акредитації ЗСУ, певна координація та комунікаційна підтримка, навчання (різноманітні тренінги, вебінари, майстер-класи), надання місця для роботи (коворкінг), фахова юридична та психологічна підтримка, технічна допомога та екстрена фінансова допомога у надзвичайних ситуаціях.
– Мережа центрів солідарності постійно працює із запитами медійників, у разі потреби долучає підтримку партнерів. У кожну із областей ми вже передавали і генератори, і ноутбуки, і павербанки, дехто із журналістів отримав стипендії від ЮНЕСКО, редакції – гранти. Водночас ми готові працювати із новими запитами. Ключове прохання – бути на контакті із Дніпровським центром, комунікувати і обґрунтовувати ваші потреби. Донор ретельно аналізує кожен запит, оскільки хоче розуміти, чого саме нагально потребують українські медійники, в які руки потрапить ця допомога і яка суспільна користь цієї підтримки, – розповів Сергій Томіленко.
Ініціативу створення Центру у Дніпрі, за словами голови Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Олексія Ковальчука, сприйняли схвально і команда активно включилась у роботу. За півтора року зроблено чимало. Дніпропетровська область нині прифронтова, території Нікополя, Марганця постійно обстрілюються ворогом.
– Наведу один приклад. Внаслідок прямого влучання ракетою у нікопольську радіостанцію «Ностальжи 102.4 FM», яка мовить українською, у тому числі на території тимчасово окупованих громад Запорізької і Херсонської областей, припинилась трансляція радіосигналу. Саме НСЖУ і Центри журналістської солідарності першими відреагували і надали допомогу. Спільними зусиллями самої редакції і Спілки за пару тижнів вдалось відновити ефір, – розповів Олексій Ковальчук.

Завдяки міжнародним сприянням нам вдалося технічно підсилити кілька локальних редакцій – дві газети і телеканал отримали ноутбуки, кореспондент дніпровського порталу і криворізька телерадіокомпанія – фотокамери. Деякі медіа за сприяння Спілки журналістів мають грантову підтримку – в умовах економічної кризи під час війни це суттєво.
На території Дніпропетровської області нині проживає близько 20 журналістів-переселенців. Це ті, хто безпосередньо звертався до Мережі центрів по допомогу, із ними команда Дніпровського центру на постійному зв’язку.
Водночас в ході і цієї наради, й інших онлайн-зустрічей учасники згадували, що у Дніпрі живуть і працюють їхні колеги із Херсонської та Луганської областей. Тож координаторка місцевого Центру журналістської солідарності Наталя Назарова запросила поділитись із ними контактами центру.
– Обласні організації Спілки журналістів працюють у кожному обласному центрі. Колеги на місцях володіють інформацією про журналістів-переселенців, про їхні потреби. І не залежно від того, є у тому місті Центр журналістської солідарності чи ні, підтримку і посильну допомогу отримає кожен, хто звернеться до журналістського осередку. У свою чергу, про усе, що ми робимо, які можливості надаємо, ми завжди інформуємо. При цьому і наша обласна організація, і Національна спілка журналістів мають кілька інформаційних ресурсів – сайти, Фейсбук-сторінки, Телеграм-канали, ми представлені практично в усіх соцмережах. Підписуйтесь і запрошуйте колег, щоб бути в курсі спілчанських новин, – наголосила Наталя Назарова.

Юлія Сабаєва – журналістка з Луганщини, нині вона у Кропивницькому. За її словами, базові професійні потреби вдалося закрити. Постійну посильну підтримку їй надає обласний журналістський осередок. За сприяння Національної спілки журналістка має для роботи ноутбук.
– Усі потреби, які виникали до цього часу, ми закривали за допомогою центрального офісу НСЖУ, – розповів голова Кіровоградської обласної організації НСЖУ Петро Мельник. – Ми розуміли, що у першу чергу потребують допомоги колеги з прифронтових областей. Разом з тим ми теж отримали досить вагому підтримку. Маємо ноутбук, захисне спорядження, аптечки. Отримуємо інформацію про конкурси, про гранти, ділимось із колегами цією інформацією, беремо участь у вебінарах, користуємось консультативними сервісами також. Така підтримка у наш час потрібна.
Як зауважив голова Полтавської обласної організації НСЖУ Євген Лопушинський, для журналістів-переселенців, які живуть на Полтавщині, нині серйозною проблемою є працевлаштування:
– В редакціях здебільшого 2-3 працівника, прибутки медіа не дозволяють збільшувати штати. Відповідно, вакансій журналіста чи роботи за фахом, особливо в містечках, немає. У нас, до прикладу, 14 осіб, які мають фах «журналіст» або працювали за цією спеціальністю до переїзду. Лише 4 із них працюють журналістом чи редактором.
Ключові потреби для стійкості журналістів і редакцій базові у всіх регіонах. Про це говорили усі учасники наради. Це запити на фінансування, можливості технічної підтримки, питання грантів. Є також запити на павербанки, безперебійники.
Якщо порівняти запити медійників рік тому і зараз, то потреби в генераторах нині замінили запити на зарядні станції. Про це сказав голова Сумської обласної організації НСЖУ Володимир Садівничий:
– Особлива потреба у зарядних станціях є в тих районах, які у нас постійно обстрілюються – Шостка, Краснопілля, Велика Писарівка. Телевізійники і радійники акцентують увагу на ноутбуках. Є запит від друкованих медіа на комплекти оптики для смартфонів. Також телеканал «СТС» готовий відкрити пункт прокату захисного спорядження для медійників.
Можливі шляхи координації роботи із Центром журналістської солідарності назвала Тетяна Калиновська, голова Черкаської обласної організації НСЖУ:
– Акцент нашої співпраці я бачу якраз у тісній комунікації, у розсилці інформації про можливості, про гранти, у навчанні, у нашій спільній участі у різних заходах. Гадаю, ми зуміємо це організувати. І це буде таким поштовхом для наших медійників до спроб самостійного вирішення своїх проблем.
Доповнила колегу секретар НСЖУ Валентина Душок. Вона, зокрема, запропонувала Центрам журналістської солідарності виступити у ролі координаційних центрів для підшефних регіонів: акумулювати інформацію про вакансії, стати своєрідним центром підвищення кваліфікації, організовувати професійні зустрічі. У перспективі проводити конкурси для журналістів «куща», бути майданчиком для спілкування, обміну досвідом тощо.
Секретар НСЖУ Сергій Шевченко нагадав колегам про можливість скористатися програмою підтримки журналістів «Резиденція у Косово». Українським журналістам, котрі залишились у професії і хоча б на базовому рівні володіють англійською, ця країна пропонує піврічний прихисток.
– Центри журналістської солідарності – це певна ініціатива, яка підтримується нашими партнерами, але глобально ми все одно об’єднані у Спілку – велику єдину журналістську організацію, яка захищає журналістів. Сьогоднішня зустріч була саме для кращого розуміння проблем, потреб українських журналістів і для посилення дій НСЖУ, з урахуванням тих можливостей, які на сьогодні у нас є, – підсумував Сергій Томіленко.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС