Гендерна нерівність як основа домашнього насильства — у Дніпрі обговорили актуальні питання під час медіа-кав’ярні

Чому причиною домашнього насильства найчастіше є гендерна нерівність, як працює сьогодні поліція із викликами на 102 і як висвітлювати цю тему у засобах масової інформації, йшлося під час неформальної зустрічі – медіа-кав’ярні «Гендерна нерівність як основа домашнього насильства», що днями відбулась у Дніпрі.

Видання Дніпропетровщини висвітлюють тему насильства по-різному. Друковані ЗМІ більше уваги приділяють цій темі, подають інформацію, як протидіяти насильству і куди звертатися у випадку, якщо воно є, тоді як інтернет-видання обмежуються кримінальними повідомленнями. Загалом, інтернет-видання багато уваги приділяють ДТП, злочинам, убивству і головними дійовими особами в них є переважно чоловіки. Про це свідчать і результати аналізу журналістських матеріалів регіональних медіа України, про який розповіли керівниця проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», координаторка Волинського прес-клубу Богдана Стельмах та експертка з гендерного моніторингу Тетяна Сіденко.

За даними старшого інспектора відділу дільничих офіцерів поліції управління превентивної діяльності ГУНП в Дніпропетровській області Сергія Сторожка, сьогодні на обліку поліції Дніпропетровської області перебуває 7819 кривдників. У 1,5% випадків насильство вчиняють жінки, в 11-13% — дорослі діти над батьками, решта — це чоловіки.

«Найчастіше про факт скоєння насильства повідомляють потерпілі особи. Це відбувається завдяки тому, що тема домашнього насильства сьогодні активно обговорюється, а кривдників починають викликати до суду і притягати до відповідальності, — вважає поліцейський. — У поліції суттєві зрушення стали відчутні, коли почала працювати програма з протидії домашньому насильству. Сьогодні всі дзвінки на 102 кваліфікують як домашнє насильство, а мобільна бригада на місці виклику вже з’ясовує деталі. Краще щоб насильство не підтвердилось, але швидко зреагувати на дзвінок, аніж не зреагувати і потім уже не було кого рятувати».

Серед учасників медіа-кав’ярні були і представники громадських організацій, які надають допомогу тим, хто постраждав від насильства. Голова громадської організації «Пані патронеса» Ганна Карпеченкова, зокрема, зауважила, що медіам не варто на темі насильства вибудовувати хайп, подавати маніпулятивні заголовки і перекручувати інформацію так, що вся вина за насильство зміщується на потерпілу особу. «Не треба постраждалу особу запитувати про насильство щоразу, бо кожен раз для неї є травматичним. Вона вже дала свідчення, а далі варто спілкуватися з особами, які її супроводжують. – наголосила пані Ганна. — Якщо ми будемо підніматися на рівень тих, над ким чинять насильство, ми будемо робити насильство не таким болючим».

Якщо людина потерпає від насильства, або є його свідком, варто звернутися:

• на номер поліції 102
• на національну «гарячу лінію» 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)
• на національну «гарячу лінію» для дітей та молоді 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного)
• на урядову «гарячу лінію» 1547
• в обласний центр соціально-психологічної допомоги
• у громадську організацію, яка займається протидією домашньому насильству (якщо така є)

Захід відбувся в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів та за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews