Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Днями Криничанська газета «Нові рубежі» відзначила своє 84-річчя. Як зазвичай, у трудових буднях – готувався черговий номер тижневика.
Колишня районка у нині прифронтовій Дніпропетровській області виходить на 8 шпальтах. Лише кілька номерів після недовгої перерви в роботі, пов’язаної із початком війни, вийшло в скороченому форматі, а далі новорубежанці (а точніше – новорубежанки) повернулися до колишніх стандартів. Хіба що тематика публікацій змінилася…
Наразі у редакції три працівниці. Очолює цей невеликий колектив Галина Литовченко. В газеті понад 40 років, 18 з них – головною редакторкою. Уже б і про заслужений відпочинок подумати. Але як залишити газету, та ще в такий нелегкий час? Понад 20 років журналістського стажу і за плечима Олени Мушик і Наталі Долгіх. В умовах війни новорубежанки зуміли зберегти місцеве видання й роблять усе, аби оперативно інформувати співвітчизників про життя у громадах, області, про важливі події країни, світу.
«Попри воєнне лихоліття та інші труднощі – політичні, економічні, реформаційні – наша газета виходить, – розповідає Галина Литовченко. – Щоправда, не завжди своєчасно потрапляє до своїх передплатників через неякісну доставку (нарікань на поштові послуги чимало!), та все ж доходить до сільського читача. Як привіт із мирного життя. Як символ того, що ми не здаємося, воюємо на інформаційному фронті нашим маленьким жіночим колективом».
Сьогодні головною проблемою для криничанських медійниць є організація й проведення передплатної кампанії. Адже «Укрпошта», до всього, ще й підвищила тарифи на свої послуги, тож і вартість передплати зросла. Чи вдасться виданню втримати тираж? Дуже на це сподіваються. Вишукують усілякі резерви для оперативного інформування читацької аудиторії, активно оновлюють стрічку новин на сайті, в соцмережах. Видають і електронний варіант газети, який отримують навіть за кордоном. Багато уваги приділяють розповідям про тих, хто боронить українські землі на фронті і хто в тилу наближає перемогу, про земляків-Героїв, які віддали за незалежність України найдорожче – життя.
Колектив районки став справжнім другом, порадником та однодумцем Центру журналістської солідарності. Колеги беруть участь у заходах, не стоять осторонь гострих дискусій, завжди діляться своїм досвідом та думками.
«Ми вчимося, розвиваємось, набуваємо нового досвіду, беремо участь у грантових конкурсах, – додає Наталя Долгіх. – Суттєву підтримку відчуваємо з боку Спілки журналістів, Дніпровського Центру журналістської солідарності. Завдяки їм ми маємо новий потужний ноутбук – це на сьогодні найнеобхідніше обладнання для редакції. Чесно кажучи, самотужки оновити техніку нині нам не по кишені. Тож міжнародна підтримка колег-медійників додає подвійної наснаги працювати далі».
