У Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ провели майстерклас «Фіксери та журналісти: особливості роботи ЗМІ під час війни». Тренером став Артем Перфілов, який вже 20 років співпрацює з одеськими та загальнонаціональними ЗМІ. Також у експерта широке коло партнерів серед іноземних медіа: Radio1 Rai, Helsingin Sanomat, IThe Hill, DC report, Radio Cadena Ser, TV4, De Groene Amsterdammer та інші. Тож поради досвідченого колеги стали у нагоді як журналістам-початківцям, так і тим, хто в медіа працює давно.
– Тема фіксерства – не нова для медійників Дніпропетровщини. Від початку війни професія набуває все більшої популярності. Особливо у нашому прифронтовому регіоні. Все більше колег хотіли б її освоїти. Цього разу практичними порадами та своїми напрацюваннями поділився журналіст, досвідчений тренер Артем Перфілов, – зазначила координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності Наталя Назарова.
На початку тренінгу Артем Перфілов звернув увагу, що в Україні офіційно не існує професії «фіксер». Але найчастіше саме журналісти працюють у цьому напрямі і стають справжніми продюсерами контенту.
– Журналістський бекграунд, соціальний капітал, здатність вирішувати нестандартні завдання та конфлікти допомагають медійникам стати висококласними фіксерами, – підкреслив Артем.
Експерт нагадав, що працювати фіксером ризиковано, тому не буде зайвим ознайомитися з професійними порадами:
– Пам’ятайте, фіксер – це, в першу чергу, багатозадачність. Тому зважайте, що вам доведеться виконувати кілька завдань та функцій одночасно: бути водієм, прокладати маршрути, вести перемовини з представниками місцевої громади, бронювати готелі, добре орієнтуватися на місцевості.
– Зараз іноземні журналісти відвідують Україну, щоб показати світові правду про війну. Темою їхніх сюжетів є ЗСУ, звичайні українці, які живуть на прифронтових територіях, або ВПО, які втікали від війни. Тому фіксер повинен допомогти медійникам зібрати фактаж: залучити спікерів, сконтактувати з прес-службами та прес-офіцерами, місцевими жителями. Широкі зв’язки в своєму регіоні і по країні – ваш беззаперечний козир.
– Щоб бути фіксером, не потрібно здобувати спеціальну освіту. Але обов’язковою вимогою є знання мов, бажано двох і більше. У пріоритеті звісно англійська, рівень володіння високий. Через неточний переклад може поширитися викривлена інформація.
– Отримайте завчасно акретидацію від міністерства оборони.
– Подбайте про засоби захисту і аптечку для себе та іноземних колег. Авто для відрядження теж потребує технічного огляду. Пам’ятайте, робота на лінії фронту – це завжди небезпечно. Тому будьте уважними, не нехтуйте правилами та порадами від військових, прес-офіцерів чи інших відповідальних осіб.
– Ознайомтесь із місцевими традиціями та менталітетом громади. Поясніть іноземним медійникам ці особливості.
– Фіксерство – це не робота в студії. Вона передбачає високу фізичну активність. Якщо ви не можете тривалий час «бути на ногах», то краще відмовтесь від цієї ідеї.
– Завжди майте план «Б». Стабільність – це не про фіксерство. Через те, що робота проходить у небезпечних регіонах, будьте готові знайти інший готель, змінити місце зйомок, знайти іншого експерта чи героя.
– Якщо є можливість, працюйте в парі з досвідченим колегою.
Навчальний захід організував Інститут демократії ім.Пилипа Орлика у партнерстві з Дніпровським центром журналістської солідарності НСЖУ.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
Фото Віктора Качанова.