Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
У Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ провели тренінг щодо коректного висвітлення теми полонених у журналістських матеріалах. Експертки громадської організації «Правозахисна група «СІЧ» допомогли учасникам заходу відповісти на питання, які набули особливої актуальності після повномасштабного вторгнення росії на територію України. Говорили про те, як журналістам висвітлювати тему незаконно затриманих та утримуваних у місцях несвободи українців? Яку термінологію використовувати в матеріалах для коректного визначення правового статусу цивільних осіб? Яких типових помилок варто уникати?
Тема полону – в українських медіа
– На жаль, тема полону і полонених залишається вкрай болючою та важливою. У ворожому полоні перебувають тисячі українців. Серед них 28 журналістів. Кілька тижнів тому всю медіаспільноту України сколихнула новина про те, що у російському полоні загинула журналістка Вікторія Рощина. Вона писала для українських видань, працювала на небезпечних територіях і у своїх публікаціях порушувала тему життя українців в окупації. Вікторія розуміла ризики та загрозу, але, як згадують колеги, вона жила цим та інакше просто не могла. У серпні минулого року наша колега зникла. Лише у травні 2024 року родина Вікторії після численних звернень до всіх можливих служб, отримали підтвердження, що та знаходиться на території росії. Докладалися зусилля, щоб її включили до списку для обміну… Натомість отримали інформацію, що вона загинула. Наразі країна-агресор офіційно не надала цьому документального підтвердження, – зазначила координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова.
Тема полону часто фігурує в українських медіа. Експерти профільних відомств, психологи видають рекомендації про те, як правильно писати про людей, які пережили російський полон. Чимало уваги приділяють нюансам спілкування з українцями, яких вдалося визволити з ворожого пекла. Але про українців пишуть не тільки після визволення, а й тоді, коли вони ще перебувають у російських тюрмах, є безвісти зниклими та подібне. І тут є свої нюанси та важливі моменти. На них і звернули увагу експертки громадської організації «Правозахисна група «СІЧ».
Ця громадська організація була створена у 2014 році і відразу почала надавати правову допомогу військовим, цивільним, ВПО і тим, хто потрапляв до полону. В ті роки правозахисники стикалися переважно з військово полоненими. Під час війни полон захисників є зрозумілий і описаний в різних міжнародних актах. Експерти не могли подумати, що від початку повномасштабного вторгнення у полоні опиниться значна кількість наших цивільних громадян. Це люди живуть на окупованій території, віддані Україні, не погоджуються з режимом і через це стають жертвами воєнних злочинів.
– Складність ситуації в тому, що ми зіткнулися з комбінованим воєнним злочином. Це коли людина може стати жертвою одночасно декількох порушень норм національного і міжнародного права. А росія, як вже відомо, зовсім його не дотримується. Під час воєнних конфліктів цивільна особа захищена міжнародним правом. Її не можна садити за грати через переконання, шкодити здоров’ю, забирати майно. Але реалії в окупації інші. З лютого 2022 року до правозахисників почало надходити багато звернень з Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Чернігівської та Сумської областей, де людей били, катували та чинили інші страшні речі. Це шокувало. І з того часу великою частиною роботи громадської організації є саме правовий захист цивільних громадян, які залишаються і в окупації, і в російській неволі», – звернула увагу виконавча директорка громадської організації «Правозахисна група «Січ» Наталія Кожина.
Всім цим діям надається правова оцінка. Відповідно, існує дуже багато термінів, які використовують правозахисники. На термінологію варто звернути увагу і журналістам, коли вони описують воєнні злочини проти цивільних осіб. Медійникам радять запам’ятати головне правило: статус затриманих осіб може змінюватися, бо їх довго утримують. Відповідно змінюється і термінологія.
– Наприклад, спочатку людина може бути незаконно затриманою. Потім під час затримання вона може піддаватися катуванням, моральним і психологічним тортурам. Відповідно її статус змінюється: вона стає жертвою катувань, знущання, викрадення. А іноді людина отримує вирок і, як ми вважаємо, є незаконно засудженою, – пояснила правозахисниця.
Світ не розуміє наші терміни
Експерти-правозахисники зустрічають в журналістських публікаціях такі поняття як «цивільний полонений», «особа, яка зникла безвісти». Хоча у міжнародному праві такого поняття як «цивільний полонений» взагалі не існує.
– Є поняття заручник. Проте заручником людина може бути нетривалий термін. Не можна говорити, що людина є заручником, якщо вона утримується в неволі роками. Тут доречно використовувати термін «особа, незаконно позбавлена волі» – підкреслила юристка громадської організації «Правозахисна група «Січ» Ксенія Онищенко. – Чому ми так уважно ставимося до термінології. Пояснюю. Виходить чимало журналістських статей, їх читають у світі, але водночас відбувається підміна понять. Наші медійники пишуть про велику кількість «цивільних полонених», а світова спільнота не розуміє, чому ми використовуємо цей термін, адже його немає у міжнародному праві. Відповідно у світі перестають вивчати це питання і говорити про наші проблеми. А нам важливо, щоб ця тема боліла всьому світу.
Саме тому експерти правозахисних організацій підготували Пам’ятку щодо порядку коректного визначення правового статусу цивільних осіб у російській неволі.
Також медійникам радять бути вкрай обережними із оприлюдненням інформації як про військових, так і про цивільних. Перш ніж писати, зверніться до поліції, Координаційного штабу, уповноважених осіб. Поширювати інформацію потрібно, але вона має бути погодженою та перевіреною.
Писати професійно, готуватися морально
Журналіст національного часопису «Слава нації» Василь Дудко зауважив, що почерпнув чимало нової інформації. Він ще не писав статті на цю чутливу тему і розуміє, що до неї треба готуватися. Тому тренінг – цінний. За дві години дізналися не тільки про коректні терміни, а й про те, куди звертатися за перевіреними фактами.
– Медіа формують реальність. І саме від журналістів залежить, чи правильно наші громадяни зрозуміють ту чи іншу ситуацію. Тема корисна, а робота медійника вкрай необхідна. Ми маємо бути професійними, розбиратися в тому, про що пишемо. І це стосується не лише полонених. Тільки спільними зусиллями ми зможемо перемогти цього неадекватного ворога, – підкреслила Людмила Хотюн, завідувачка кафедри масової та міжнародної комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
Тренінг викликав зацікавленість і у майбутніх медійників. Студентка-першокурсниця ДНУ імені Олеся Гончара Олександра Ланевська вважає, що цю інформацію треба знати усім:
– Тема складна, і нам треба готуватися морально. Ми пишемо слова, а за цими словами стоїть біль, втрати, знущання. Це все переживають реально наші люди. Тому нам треба підковувати свій професіоналізм, але водночас не забувати і про психологічну витримку.
Журналіст Олександр Комарук звернув увагу, що сьогодні журналіст пише на серйозні теми і має апелювати термінами, які закріплені не тільки в нашому законодавстві, а й у міжнародному праві. Не варто займатися вигадуванням, щоб привернути увагу читачів, отримати більше кліків.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
