«Учора – медійник, сьогодні – захисник…»

Так називається фотовиставка, організована Дніпропетровською обласною організацією журналістів до Дня Незалежності України. Віднині вона прикрашає стіни Дніпровського Центру журналістської солідарності НСЖУ. Герої світлин – медійники, які змінили журналістське перо, мікрофон чи камеру на бойову зброю для захисту української свободи. Наразі тут понад 30 фотографій 15 представників медіа Дніпропетровщини.

«Україна відзначає День Незалежності 32-ий раз, але вже другий рік поспіль – в умовах війни, – наголосив голова Правління ДОО НСЖУ Олексій Ковальчук, відкриваючи фотовернісаж. – Сьогодні наша країна доводить усьому світу своє прагнення до свободи – протистоїть військовій російській агресії. І за цей час увесь світ побачив хоробрість і самовідданість нашого народу».

Олексій Ковальчук, зокрема, зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України окупанти вбили щонайменше 69 медійників. За верифікованими даними НСЖУ та Міжнародної федерації журналістів, 15 з них – це ті, що виконували свої професійні обов’язки, 9 – цивільні жертви, 45 – мобілізовані до лав Сил оборони України. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих колег і всіх співвітчизників, чиє життя забрала ця страшна війна.

Як зауважила координаторка Дніпровського Центру журналістської солідарності Наталя Назарова, журналісти нині і на передовій, і в тилу тримають фронт. «Учора – з диктофоном, мікрофоном чи з відеокамерою, сьогодні – з автоматом, в окопах, пліч-о-пліч із побратимами… Про кожного героя-медійника, чия світлина представлена на нашій виставці, можна говорити і писати окрему історію», – сказала Наталя Назарова, представляючи колег-героїв фотовиставки.

Зокрема, це відомий тележурналіст із Дніпра Віктор Ожогін, який воює у складі Національної гвардії України. Зараз він проходить лікування після складного поранення. Разом із Віктором Івановичем воював Володимир Земляний, телеоператор ДО ДTPK. Євген Романов працював спеціальним кореспондентом Інформаційного агентства Міноборони «АрміяІнформ».

Тимчасово немає в журналістському ефірі операторів «34 телеканалу» Гаррі Вагнера, Максима Гуриненко та Леоніда Слободян. Хлопці служать у підрозділі аеророзвідки «Фалкон» у складі «Роти Халка».

На виставці світлини і телеоператора з каналу Д1 Андрія Лисенка, Олександра Курбатова, журналіста дніпровських та загальноукраїнських телеканалів, а нині прес-офіцера Окремої бригади територіальної оборони міста Дніпро. Анатолій Івченко, диктор медіахолдингу «Наше місто» (голос «Дніпра оперативного») та дніпровських телеканалів, воює у складі добровольчого формування.

Список продовжують павлоградський журналіст Олександр Шульга, телеоператор з Кам’янського Олег Федоров. Криворізькі медійники, які працювали на ТРК «Рудана», – Вікторія Сімкіна, Костянтин Сологуб та Ігор Євстаф’єв. Медійник-правник Сергій Севріков служив у 74 окремому розвідувальному батальоні.

Усім їм низький уклін за мужнє і хоробре серце і вдячність за особистий внесок у наближення Перемоги.

Виставка, як наголосили її організатори, є відкритою для перегляду, а також буде поповнюватись новими експонатами.

Зрозуміло, що у цей складний час і в тилу чи не кожен з нас своєю працею, волонтерством, благодійністю робить посильний внесок у наближення Перемоги. Це не лишається непоміченим на різних рівнях – і урядових, і відомчих. Так, зокрема, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв відзначив нагрудним знаком «За службу та звитягу» ІІ ступеня Сергія Дівєєва, відомого дніпровського фотографа. А Грамотою Верховної ради України за заслуги перед українським народом нагороджено координаторку Дніпровського Центру журналістської солідарності НСЖУ Наталю Назарову.

Присутні на відкритті фотовиставки захисники Володимир Земляний, Сергій Севріков, батько воїна Євгена Романова – Владислав Романов розповіли про воєнні будні, поділилися досвідом оборонців. Водночас наголосили на необхідності проведення таких заходів і створенні подібних виставок – це потрібно задля написання історії і піднесення бойового духу тих, хто її зараз «пише»- і з допомогою зброї, і з допомогою камери чи диктофона.

«Я пишаюсь своїм сином!» – так сказав Владислав Романов.

А ми пишаємось кожним нашим колегою і дякуємо усім за щоденну роботу задля нашої Перемоги!

Журналісти — важливі!

Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.

Фото Віктора Качанова.