Збройний конфлікт, який вже третій рік триває в Україні, змінює не лише життя людей, а й підхід до висвітлення подій в медіа. Як журналістам коректно писати про воєнні злочини? Яку термінологію використовувати в матеріалах для визначення правового статусу постраждалих? Яких типових помилок варто уникати? Відповіді на ці та інші питання дізнавалися учасники тренінгу «Рекомендації щодо застосування термінології збройного конфлікту в медіа», який нещодавно відбувся у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ.
Фахові роз’яснення та рекомендації журналістам надали експерти громадської організації «Правозахисна група «СІЧ» Віктор Філатов та Наталія Кожина.
– Після початку повномасштабного вторгнення журналісти так само стають жертвами цієї війни. Станом на зараз, за інформацією, яку фіксує Національна спілка журналістів України й інші медіаспільноти, внаслідок війни загинули щонайменше 104 медійники і 31 журналіст, за нашими даними, досі перебуває у російському полоні. Тому тема, про яку ми говоримо сьогодні, для нас є близькою. Журналісти висвітлюють її, розповідають про тих, хто затриманий, зник безвісти, незаконно ув’язнений тощо, – зазначила координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова.
На жаль, впродовж багатьох століть, тисячоліть суспільство не може досягти того, щоб взагалі не було ніяких збройних конфліктів. Міжнародна спільнота, розуміючи, що уникнути збройних протистоянь повністю неможливо, спрямовує зусилля на їх врегулювання та регламентацію. Для цього створені закони ведення війни, норми міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права тощо, які детально регулюють усі аспекти, включаючи термінологію. Її правильне застосування має критичне значення, оскільки від цього залежить розуміння та сприйняття інформації на міжнародному рівні.
– На сьогодні є дуже багато проблемних аспектів. Особливо в медіа, які є достатньо важливою сферою суспільного життя, – зауважив доктор юридичних наук, аналітик громадської організації «Правозахисна група «СІЧ» Віктор Філатов. – І ми бачимо, що навіть органи влади дублюють некоректну термінологію, яка використовується в медіа. Наприклад, категорія «цивільний заручник», яка з позиції міжнародного права є не зовсім правильним терміном. Або ж поняття «повернуті цивільні», яке, знову ж таки, не відповідає нормам міжнародного права. Використання некоректної термінології може призвести до того, що в подальшому можуть виникнути певні складнощі, якщо ми говоримо про перехідний період, про застосування перехідного правосуддя, про різного роду судові процеси, спецтрибунали, відшкодування, репарації і таке інше. Тому наше завдання – максимально узгодити цю термінологію.
З метою з’ясувати як саме висвітлювати воєнні злочини, учасники разом зі спікерами обговорили безпосередньо поняття воєнного злочину, а також жорстокого поводження, катування, злочину про людяності тощо.
Велике зацікавлення з боку аудиторії викликало питання вживання класифікації ситуації сьогодні як війни або збройного конфлікту. Та попри широке поширення першого, наявність правового режиму воєнного стану в Україні і навіть існування конвенції «Про захист цивільного населення під час війни», Віктор Філатов закцентував увагу, що на сьогодні немає офіційної процедури оголошення війни, тому в міжнародному праві апелюють саме терміном «збройна агресія» або «збройний конфлікт».
Поговорили і про висвітлення теми полонених в журналістських матеріалах, зокрема ситуації з цивільними особами, які починаючи з 2014-го стають жертвами незаконних дій з боку держави-агресора, попри норми міжнародного права.
– Досить довго у нас не було чіткої термінології для визначення цивільних осіб, які утримуються країною-агресором, представниками збройних формувань, квазіорганами тощо, – прокоментувала виконавча директорка ГО «Правозахисна група «СІЧ» Наталія Кожина. – Проте у нас був і досі існує такий термін як «цивільний заручник». Чому ми прийшли до думки, що це потрібно змінювати й привести наші норми права до норм міжнародного? Нас не розуміють у світі. Для світової спільноти заручник – це людина, яку десь утримують і щось за неї вимагають. Частина цього терміну справді відповідає дійсності, але не повністю. Тому ми і вирішили залучити своїх колег правозахисників, юристів, правників розібратися в цій термінології та надати більш зрозумілі поняття, які можна використовувати в тому числі і в журналістських матеріалах.
Окрему увагу було приділено порадам щодо того, як уникати етичних пасток під час висвітлення конфліктних тем.
Експерти наголосили, що не варто створювати матеріали, спрямовані на хайп або сенсацію, оскільки це може завдати шкоди постраждалим та їхнім родинам. Щобільше, обговорили необхідність утримуватися від поширення чутливої інформації, розкриття якої становить небезпеку для людей; звертати увагу на психологічний стан людей – героїв матеріалів й загалом дотримуватися принципу «не нашкодь».
Підсумовуючи обговорені питання, експерти порадили користуватись «Пам’яткою щодо порядку коректного визначення правового статусу цивільних осіб у російській неволі» , розробленою громадською організацією «Правозахисна група «СІЧ» спільно з іншими правовими організаціями, яка містить коректний глосарій термінів щодо висвітлення воєнних злочинів, теми полонених тощо.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.