Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
У Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ відбулася зустріч медійників із головою Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим. Говорили про Національний архівний фонд, про його оцифрування, розвиток архівної справи і про те, що у істориків, архівістів та медійників спільна справа – зберігати і доносити важливе.
– Журналістська робота з архівними документами – це не всеохоплююче явище. Новини, оперативна інформація були і залишаються основою журналістики, особливо в епоху Інтернету. Але робота медіа базується не лише на пошуку новин. У журналістики чимале жанрове розмаїття. У телесюжетах, на сторінках газет медійники можуть розповідати про забуті історичні факти, про маловідомі постаті, знакові події, врешті решт забуту історію, – зазначила Наталя Назарова, координаторка Центру журналістської солідарності у Дніпрі.
Вона звернула увагу, що архіви — це не лише спадщина, а й основа для досліджень та журналістських розслідувань. Тому Дніпровський центр журналістської солідарності запросив до діалогу людину, яка знає про архіви все – кандидата історичних наук Анатолія Володимировича Хромова. Він очолює Державну архівну службу з грудня 2019 року. Саме за його головування унікальні архівні документи в Україні почали оцифровувати. Пан Анатолій розуміє, що нині на Дніпропетровщині живуть медійники з Донецької, Луганської, Херсонської областей. Для них особливо цінно мати можливість попрацювати з інформацією про рідні населені пункти та земляків.
– Деякі українські території знаходяться в окупації, але це не значить, що зупинилася робота архівістів. Архівна справа тримається і більше того – розвивається. Архівісти знають, що є документи важливі для всієї нації. Їх треба зберігати вічно. Так і формується Національний архівний фонд, – підкреслив керівник архівної служби. Він водночас звернув увагу, що релоковані архіви активно працюють, Луганський – у Дніпрі, Донецький, – у Тернополі.
Сьогодні пріоритетом у діяльності всіх архівних установ є оцифрування. Україна демонструє найкращі показники у цьому напрямі не лише на національному рівні, а й у світі. Цій справі, в першу чергу, сприяють міжнародні партнери.
– Війна – велика загроза для архівів, – наголосив Анатолій Хромов. – Нам важливо працювати над їхнім збереженням. Минулого року вся система архівів України оцифрувала 21 мільйон аркушів. Це рекордний показник. Плануємо за результатами 2024-го вийти на цифру 30 млн. Більше того, ми легалізували цифрові копії, які мають таку ж силу, як і оригінал.
Концепція роботи Національного архівного фонду полягає у відкритості. Це його сила, адже на радянському просторі було все інакше і доступ до архівів обмежувався. Експерт звернув увагу, що двері архівних установ завжди відчинені для медійників. Журналіст може безкоштовно працювати в архіві, робити копії на телефон. Якщо ж представник ЗМІ замовляє в архіві професійну копію – вона вже буде коштувати грошей.
– Розсекречено майже все. Вам, медійникам, є з чим працювати. Але хочу звернути увагу: не кожен архівний документ є правдою. Не завжди документ може висвітлювати історичний факт. Ми розуміємо, що таке Радянський Союз. Були провокації, на деяких документах є навіть сліди крові. Тому журналістам я б радив вмикати критику і співставляти кілька джерел, – резюмував Анатолій Хромов.
Фото Віктора Качанова.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.
