Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Робота в укриттях та під обстрілами, створення сюжетів під час сирен, підготовка до нелегких розмов із військовими… Війна підготувала для українських журналістів непрості завдання. Найстрашніше – сотні наших колег стали жертвами воєнних злочинів росії.
Другого листопада – Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів. Цього дня дніпровські медійники, члени Правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України, представники прифронтових медіа, журналісти-переселенці та юристи зібралися у Центрі журналістської солідарності Дніпра за круглим столом, щоб обговорили ризики та виклики, які постали сьогодні перед журналістами. Та в першу чергу колеги виявили солідарність із журналістами, які нині перебувають у російському полоні. Вони вкотре привернули увагу громадськості до проблеми і заявили, що злочини проти представників ЗМІ не повинні залишатися безкарними.
Головна проблема – загроза життю журналістів
«Журналісти важливі! Це гасло Національної спілки журналістів України. Солідарність – наш ключовий принцип! Із початком російської агресії в Україні злочини проти українських журналістів стали частішими і жорстокішими. Проблемою №1 є загроза життю журналістів», – зазначив голова правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Олексій Ковальчук.
Олексій Семенович звернув увагу, що від початку повномасштабного вторгнення окупанти вбили щонайменше 73 медійники. За верифікованими даними НСЖУ та Міжнародної федерації журналістів, серед загиблих – 16 медійників, які виконували професійні обов’язки, 9 медійників стали цивільними жертвами, 48 представників ЗМІ, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України.
Крім того, на сьогодні відомо про 25 українських медійників і громадянських журналістів, затриманих російськими загарбниками. Частина з них уже засуджена окупаційними «судами» за сфальсифікованими звинуваченнями. Про те, де перебувають деякі з полонених, досі не відомо.
«Ми висловлюємо солідарність із колегами-журналістами, які потрапили в полон до окупантів. Спілка журналістів робить усе можливе для їх звільнення!», – резюмував Олексій Ковальчук.
Координаторка Центру журналістської солідарності у Дніпрі Наталя Назарова розповіла, що 1 листопада у Києві відбулась акція «Воєнні злочини проти журналістів не мають залишатися безкарними». Учасники акції підписали листівки солідарності – звернення до полонених колег, які НСЖУ передасть їхнім родинам.
За їхніми плечима непростий досвід
У вересні до Дніпра приїжджала перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. Вона презентувала колегам проєкт «Розстріляна свобода слова» – понад 100 відеоісторій українських журналістів із Херсона, Маріуполя, Мелітополя, Бучі, Харкова, Бахмута, інших «гарячих точок», які стали жертвами або очевидцями воєнних злочинів. Серед цих матеріалів є розповідь Ірини Ситнік, головної редакторки газети «Степова зоря» і сайту Петропавлівка.сіті.
«Працювати на прифронтових територіях, у сірій зоні журналістам надзвичайно небезпечно. Я працювала на Донецькому та Запорізькому напрямках, у місцях, де постійно лунають вибухи. Це свідомий мій вибір. Отримана акредитація – це не гарантія того, що ви убезпечили своє життя. Тому медійники повинні подбати про засоби захисту та аптечку. Поруч із вами мають бути фахівці, прес-офіцери, які нададуть слушні поради, проведуть, підкажуть та зорієнтують», – зазначила Ірина Ситнік.
Вона поділилася історією товариша-фіксера, який супроводжував її під час відряджень на фронт. Нещодавно його життя обірвалося. Загинув він із фотоапаратом в руках, залишивши після себе унікальний архів. Це нове свідчення того, наскільки сьогодні небезпечною є робота медійників.
Звісно, є рекомендації та правила від військових, яких варто дотримуватися. Відео та фото не повинні допомагати ворогові. Будь-який репортаж медійник маєте погодити з прес-офіцером. Це робиться для того, щоб журналістський матеріал не став коригувальником вогню.
«В умовах війни увага до нашої роботи повинна тільки зростати. Журналісти, ризикуючи життям, не тільки показують всю правду про російську агресію світовій спільноті, а й активно займаються волонтерством, допомагають переселенцям. Але, колеги, розумійте головне – журналіст сам має подбати про свою безпеку», – зазначила Ірина Ситнік.
У Дніпропетровській області є гаряча точка, яка постійно потерпає від ворожих обстрілів. Це Нікополь та навколишні населені пункти. Не зважаючи на близькість ворога, у цих громадах живуть люди і працюють ЗМІ. Юлія Білик, керівниця Нікопольського регіонального журналістського осередку розповіла, як медійники долають непрості виклики сьогодення.
«З початку війни практично всі редакції Нікополя вимушені були закритися. Нині працює газета «Південна зоря» та радіо «Ностальжі». Хоча їхні будівлі постійно опиняються під ворожим обстрілом, зазнає руйнувань та ушкоджень редакційне майно. Для нашого краю робота ЗМІ вкрай важлива. Люди дуже просять донести до міжнародної спільноти ситуацію, яка склалася на Нікопольщині. Адже у нас гине виключне мирне населення та знищуються цивільні об’єкти», – зазначила Юлія Олексіївна.
Що говорять юристи
Під час круглого столу юристи Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області надали поради, які варто використовувати журналістам.
Зокрема, головна юристка відділу організації надання та забезпечення якості правової допомоги, підвищення кваліфікації її надавачів Центру Анастасія Міхлевська нагадала, що журналіст перед поїздкою у гарчу точку має обов’язково пройти акредитацію та отримати від редакції наказ про відрядження. Цей документ слугуватиме в майбутньому доказом того, що ви перебували у визначеному місці в певний час. Стосовно кримінальної відповідальності, то Кримінальний кодекс передбачає 5 статей за злочини проти журналістів. Медійники мають право звертатися до поліції, коли проти їх життя та здоров’я здійснено злочин. Якщо ж журналіст отримує відписку від поліції «про відсутність складу злочину», то в таких випадках радять йти до суду. Необхідно заручатися підтримкою юристів або звертатися на гарячу лінію бюро правової допомоги за номером: 0800213103.
Виконуючий обов’язки директора Регіонального центру Сергій Соколов звернув увагу, що на захисті прав журналістів стоїть міжнародне та національне законодавство. І, як показує практика, росію як країну-агресора не зупиняють жодні міжнародні конвенції та протоколи. Вони їх не дотримуються.
Журналіст із Донечини Валентин Хорошун нині разом із дружиною, також журналісткою, живе і працює у Дніпрі. Він вважає, що у публікаціях варто зосереджуватися на фактах, а не на емоційному їх донесенні. Не відповідність журналістським стандартам – не на користь Україні, впевнений медійник.
«Зафіксувати правду – вкрай важливо! І ми, медійники, маємо привертати увагу міжнародних партнерів до ризиків і викликів у роботі українських журналістів, – наголосила Наталя Назарова. – Необхідно надавати розголосу злочинам, аби вони не лишались безкарними, і можна було притягнути до відповідальності усіх винних».
Від імені Національної спілки журналістів України Олексій Ковальчук вручив спеціальні відзнаки «Хрест громадянських заслуг» очільниці Нікопольської журналістської Спілки Юлії Білик, головній редакторці газети «Степова зоря» та сайті «Петропавлівка.сіті» Ірині Ситнік та комунікаційниці Регіонального центру з надання БВПД у Дніпропетровській області Наталії Руссу.
«Дякую вам, шановні колеги, за вашу активну громадянську позицію! – зазначив голова обласної Спілки. – За те, що попри обставини, попри навіть фізичну небезпеку ви продовжуєте свою роботу й не віддаєте наше інформаційне поле».
Нагадуємо, що у Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ можна взяти у тимчасове користування якісне захисне спорядження – брендовані написом PRESS бронежилет із шоломом, тактичну аптечку. Прокат безкоштовний, але обов’язково за наявності акредитації ЗСУ!
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.
Фото Віктора Качанова.
