Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Мені 20, і я подеколи люблю пограти в комп’ютерні ігри. Можливо, хтось скаже, що проводити час у такий спосіб – не найкраща ідея. Але я з цим не погоджуюсь. Це хобі допомогло мені підтягнути англійську, навчитися швидко думати та знаходити рішення у складних ситуаціях.
Та, на жаль, є одна річ, яка викликає у мене дедалі більше занепокоєння – це пропаганда, що просочує ігровий світ. Через ігри ворог намагається впливати на свідомість української молоді.
Дивіться самі.
Atomic Heart: відродження ідеалів СРСР і КДБ
Однією з найбільш обговорюваних ігор останніх років стала Atomic Heart. Події в ній розгортаються в альтернативній реальності, де Радянський Союз є утопією, здатною вирішити всі соціальні проблеми.
Антураж гри – величезні пам’ятники, радянська символіка. Але при цьому ця реальність футуристична та високотехнологічна.
Гравець виступає у ролі… агента КДБ. Він бореться проти “повсталих роботів”, які загрожують суспільству, тим самим створюючи образ КДБ як героїчної структури, що стоїть на захисті “добра”.
Можна було б списати використання радянських мотивів на бажання розробників заробити на ностальгії деяких гравців, якби не перегукування сюжету із сучасною історією.
Наприклад, у грі можна побачити краєвиди Донецька. А в одній зі сцен безпілотник несе вазон із геранню (це відсилка на російські дрони «Герань-2», які використовуються проти України).
Вихід на ринок Atomic Heart співпав із виступом Путіна перед федеральними зборами у день річниці початку повномасштабного вторгнення в Україну. Просто збіг?
Попри ці вже давно усім відомі факти, ми досі можемо побачити Atomic Heart на перших сторінках крамниці в Steam (це найпопулярніший інтернет-магазин комп’ютерних ігор).
– «Atomic Heart» – яскравий приклад глорифікації радянського минулого, адже гра побудована так, що хоч прямо й не каже про «хорошу» росію, зате прославляє Радянський Союз, – прокоментував технічний художник ігрової компанії Beach Bum Games Максим Дрешпак. – Оскільки рф позиціонує себе як спадкоємиця радянської імперії, гравець підсвідомо пов’язує цю глорифікацію із сучасною росією, як спадкоємицєю її «ідеалів».
«Лучшіє в аду»: виправдання насильства
«Лучшіє в аду» – це один із найбільш кричущих прикладів використання гри як інструменту пропаганди.
Проєкт розроблений росіянами, події в грі безпосередньо пов’язані з війною.
Гравець виступає у ролі бійця ПВК «Вагнер», що штурмує українське місто Попасна. Як відомо, це місто було вщент зруйноване російськими військами.
«Вагнерівцю» пропонується брати участь у зачистці «українських націоналістів». У такий спосіб потренуватися в «денацифікації» може кожен росіянин. Відсутність будь-якої моральної межі викликає у гравців відчуття, що жорстокість є не лише прийнятною, але навіть героїчною. Крім того, підтримка проєкту на пропагандистських платформах, зокрема у шоу Володимира Соловйова, доводить її ідеологічну мету – виправдання дій росії в Україні та створення серед гравців позитивного ставлення до найманців з «Вагнера».
«Лучшие в Аду» – один із лозунгів російського вторгнення.
Escape from Tarkov і антизахідні наративи
Гра Escape from Tarkov, що розроблена російською компанією Battlestate Games, – для тих, хто любить постріляти.
Гра зображує вигадане місто Тарков у Норвінській області росії. За сюжетом місто ізольоване після кризи, викликаної діяльністю корпорації TerraGroup.
На тлі кризи розгортається воєнний конфлікт між російськими військами, миротворцями ООН і приватними військовими компаніями.
Гравець обирає між двома протиборчими силами, що, фактично, відтворює протистояння «росія проти Заходу». А російська ПВК «Bear» зображується як патріотична організація, що захищає російські інтереси від «західних загроз».
World of Tanks та War Thunder: романтизація радянського минулого
World of Tanks від білоруської компанії Wargaming і War Thunder від російської компанії Gaijin Entertainment – це симулятори, які мають величезну аудиторію в усьому світі.
Гравці беруть участь у боях, де перемоги СРСР представлені як символи могутності й тріумфу. Цей аспект гри, який, на перший погляд, може видаватися усього лише відтворенням історичних подій, насправді створює сприятливий ґрунт для романтизації радянського минулого.
Але якщо Wargaming принаймні позиціонує себе як противник війни і допомагає Україні, то Gaijin Entertainment заявляє, що War Thunder поза політикою.
Ця позиція стала виправданням для багатьох українців, чому вони продовжують грати в російську гру.
Проте розробник продовжує співпрацю з вітчизняними медіапартнерами, зокрема з блогерами, які відкрито підтримують агресію рф.
До прикладу, War Thunder купила рекламу у ролику, що був знятий z-блогером Олегом Смирновим на окупованих територіях Донбасу з «бойовиками ДНР».
Пропаганда в «пісочницях»
Пропаганда, націлена на дітей, ховається у, на перший погляд, таких «невинних» іграх, як Minecraft та Roblox.
Так, на російському сервері Minecraft створили «історичну реконструкцію» битви, пов’язаної із війною в Україні. Відео опублікували в соціальній мережі ВКонтакте і, звісно, у грі росія виступає рятівником у «визвольних місіях».
А в Roblox можна влаштувати віртуальний парад, що прославляє російську армію та ідеологію.
S.T.A.L.K.E.R. та модифікації: як російська пропаганда проникає в українські ігри
Українська серія гри S.T.A.L.K.E.R. здобула всесвітнє визнання завдяки атмосфері, унікальним локаціям і майстерно відтвореній культурі Східної Європи.
Дії гри розгортаються в постапокаліптичній Чорнобильській зоні, де герої намагаються вижити серед радіоактивних руїн та аномалій.
Російські гейм-пропагандисти створили модифікацію проєкту: «Сталкер: Воєнний кореспондент».
– Пропаганда поширюється у будь-який спосіб. Основним її рознощиком стає не офіційне медіа, а соціум. От є дуже широке ком’юніті «Сталкера», так? Модифікацій на цю гру безліч. І серед них є такі, які просувають відверту ахінею. «Сталкер Воєнний корєспондєнт» вам розповість, як «нацисти «Азова» вбивають «апалчєнцев», – розповідає розробник ігор і представник компанії Brenntkopf Studio Kharkiv Віталій Чиж.
…А я нагадаю, що 22 грудня 2022 року загинув Володимир Єжов – український кіберспортсмен та один із розробників серії S.T.A.L.K.E.R. Герой віддав життя, захищаючи Україну в боях під Бахмутом.
Вічна слава.
Diablo налякав «Азов»
А ось випадок, коли жертвою пропаганди стали не гравці, а самі розробники. Мова йде про нещодавній випадок з компанією Blizzard Entertainment.
В їхній популярній грі Diablo Immortal український гравець Артем створив невеличкий клан під назвою «Azov». В Україні це розповсюджений топонім, адже у нас є Азовське море, а також кілька населених пунктів із такою назвою. Однак через два місяці після створення клан було перейменовано, а акаунт засновника тимчасово заблоковано.
Служба підтримки Blizzard пояснила, що «Azov» асоціюється з ультраправими рухами та неонацистською ідеологією, що суперечить правилам компанії. Як доказ, працівник Blizzard надав посилання на російське джерело, в якому згадувалося трактування полку «Азов» як неонацистського угруповання. Хоча полк «Азов» є частиною Національної гвардії України та відомий своєю героїчною обороною Маріуполя.
Язик не твій – ворог твій
Одним із менш помітних, але важливих проявів російського впливу в ігровій індустрії є мовні уподобання гравців.
Директорка українських офісів Ubisoft Ольга Сендзюк нещодавно повідомила, що, українська локалізація у грі XDefiant не отримала великого попиту. Через це компанія надалі не планує перекладати ігри українською.
І хоча частина гравців цілеспрямовано обирає українську мову, багато українців продовжують надавати перевагу російській.
Однак, підтримка української локалізації та контенту в іграх є не лише питанням національної самобутності. Насамперед це засіб протидії російським наративам, спрямованим на стирання української ідентичності.
Доводить важливість якісного україномовного контенту і скандал зі S.T.A.L.K.E.R. 2, який розгорівся у 2021 році під час презентації трейлера гри. У підзаголовку до гри написали «Heart of Chernobyl», що є російською транслітерацією назви міста. Тоді коли правильно було б «Heart of Chornobyl». Звісно ж, гра давно виправила назву на правильний варіант.
Ще один цікавий момент щодо мови: як я помітила на особистому досвіді, у багатокористувацьких іграх написання кирилицею часто призводить до того, що вас автоматично сприймають як росіянина.
При тому, що кириличний алфавіт використовують 12 країн!
Такий стереотип виник через сильний вплив російських гравців на онлайн-спільноти: російська мова стала найбільш помітною серед кириличних, і багато гравців навіть не замислюються над тим, що співрозмовник може бути з України, Болгарії, Сербії чи будь-якої іншої країни.
Steam і символіка
В найбільшому ігровому «супермаркеті» Steam також поширюється контент із проросійською символікою. Гравці виставляють зображення російських військових, символіку вторгнення, зображення військової техніки.
Залишаючись майже безконтрольним, цей контент формує позитивне ставлення до російської армії і поширює спотворені наративи серед геймерів у всьому світі.
Фото з сайту Центра демократії та верховенства права
Кіберспорт як нова арена політичної боротьби
Останнім часом російська пропаганда не обмежується створенням пропагандистських ігор. Відтепер її мета – заявити себе ледь не столицею кіберспорту.
Пропагандистський турнір «Ігри майбутнього», що відбувся в Казані цього року, є одним із найбільш яскравих прикладів політизації кіберспорту.
На відкритті були присутні президенти росії, Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану та Сербії. Турнір із призовим фондом $10 мільйонів організовано, щоб показати силу росії та продемонструвати міжнародну підтримку. На профільних форумах пишуть, що там начебто зустрічалися й українські гравці.
На жаль, ще у 2014 році, коли росія анексувала Крим, багато українських кіберспортсменів продовжували грати в російських командах, виправдовуючись, що «кіберспорт поза політикою». росія прагнула створити ілюзію єдності українських і російських гравців, просуваючи наратив про «братні народи».
– Нові сфери з умовним префіксом «кібер» – альтернативні традиційному спілкуванню, спорту, мистецтву і т.д., – розповідає доцент кафедри політології Дніпровського національного університету Андрій Клячин. – Вже сьогодні вони об’єднують велику кількість людей та ресурсів, а в перспективі можуть домінувати. І ніяка влада це не загальмує. Водночас росія планує продовжуватися як тоталітарна держава і надалі. Щоб мати лояльних підданих завтра, потрібно формувати у молодих людей лояльне ставлення до «свого рідного» тоталітарного режиму вже сьогодні. Нехай сьогодні вони аполітичні та, навіть, скептичні до наявної влади. Але завтра подорослішають, прийдуть на зміну батькам і їх мозок має бути готовий до прийняття і підтримки Путіна чи іншого вождя. Тому кіберіндустрія – це одна з інвестицій режиму рф в своє виживання. Це стосується і міжнародних кіберкоманд – російські «консерви» в інших суспільствах теж потрібно готувати та омолоджувати (формувати лояльне ставлення до рф у молоді інших країни, щоб потім використовувати її). Не виключений і бізнес-інтерес інвесторів з росії до кіберспорту. Але це вже більш тактичне завдання, а не стратегічне. Із «традиційними цінностями» це не пов’язано ніяк. Бо ці цінності не є універсальним орієнтиром в рф-політиці, а засобом, який при нагоді виймають і апелюють до нього, а в інших випадках залишають в кишені, щоб не заважав…
Як бачимо, сучасні ігри – це нам не іграшки. Звісно, шановні геймери, граємо й далі, але – рідною мовою та у вільний від справ час.
(Далі буде…)
Єва АВРАМЕНКО.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
