Аргументовану відповідь на це питання дав Борис Сорочинський, експерт Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, доктор біологічних наук, під час зустрічі із журналістами у Дніпропетровську в рамках інформаційно-освітньої програми “Аграрні біотехнології ХХІ століття”, ініційованої Європейською Бізнес Асоціацією.
З одного боку, вчені вбачають за біотехнологіями перспективне майбутнє з чистими, без бур’янів, полями, з високими врожаями. З іншого – чи безпечні для людей такі овочі й фрукти, які не псуються при зберіганні протягом тривалого часу й не до смаку комахам? Людина має знати, що споживає, і робити вибір на користь тих чи інших продуктів.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомляє, що «на сьогодні ГМ- продукти, доступні на міжнародному рівні, пройшли оцінку ризиків для здоров’я людини. Крім того, не було виявлено жодних негативних наслідків для здоров’я людини в результаті споживання таких продуктів населенням країн, у яких вони були дозволені». Головний висновок, який можна зробити за результатами понад 130 дослідницьких проектів, реалізованих за період понад 25 років за участі понад 500 незалежних науково-дослідних груп, полягає в тому, що біотехнологія і, зокрема ГМО, за своєю суттю є не більш ризикованими, ніж, наприклад, традиційні методи рослинництва.
Продукти аграрної біотехнології, за словами експерта Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, доктора біологічних наук Бориса Сорочинського, є абсолютно безпечними і не становлять загрози здоров’ю людей або тварин. Вони також є безпечними для довкілля. Безпечність визначається згідно з розробленими тестами, які базуються на актуальних наукових знаннях і здійснюються із застосуванням сучасних технологічних платформ. Загальний висновок, який витікає з результатів понад 130 наукових проектів, що здійснювалися в ЄС протягом 25 років, і в яких були задіяні 500 незалежних дослідницьких груп: біотехнологія, і ГМО зокрема, не є більш небезпечними ніж, наприклад, технології традиційної селекції.
Цікаво, що обов’язкове маркування продукції «Без ГМО» – це взагалі українське ноу-хау. Спочатку виникла пропозиція маркувати ГМО. Та оскільки в нашій країні офіційно не зареєстрований жоден ГМ продукт, то і маркувати виявилось немає чого. Тому вирішили інформацію про товар для споживача доносити саме у такий спосіб – вказувати «Без ГМО».
Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів