• Офіційно
  • Актуально
  • Апарат
  • Журналістська поезiя
  • Журналістська проза
  • Конкурси
  • ЗМI регiону
  • Контакти

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістівДніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
  • ГОЛОВНА
  • ДОО НСЖУ
    • Про ДОО НСЖУ
    • Апарат
    • Правлiння
    • Секретарiат
    • Ревiзiйна комiсiя
    • Кодекс професійної етики
    • Місцеві осередки
  • ПРЕС-КЛУБ
  • НОВИНИ
    • Дніпро
    • Кам’янське
    • Кривий Ріг
    • Павлоград
    • Магдалинівка
    • Марганець
    • Нікополь
  • ВІДЕО
  • ЖУРФОНД
  • ВІРТУАЛЬНА ФОТОВИСТАВКА
Останні новини
  • Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти
  • Як висвітлювати насильство над дітьми і не нашкодити: Нацрада підготувала порадник для медіа
  • Фото чи ШІ: як редакції розпізнавати згенеровані зображення, правильно ними користуватися й чесно їх маркувати
  • Як говорити про травму і не нашкодити: про роботу журналістів із чутливими історіями з погляду психології
  • «Було дуже багато шрапнелі – постраждало майже 30 будинків»: у Павлограді ударом балістики пошкоджено квартиру журналістки
  • З Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку, шановні колеги!
  • Міжнародна підтримка українських журналістів працює. Настав час її зберегти й посилити
  • Коли редакція думає за тебе: як група непомітно змінює наші рішення та поведінку (АНОНС)
  • Продовжено прийом заявок на журналістський конкурс «Люди дії: сила рішень»
  • «Допоки живі, доти й працюватимемо», – Сергій Томіленко розповів німецьким журналістам про прифронтові редакції
Головна/новини/загальнi новини/Де захована російська пропаганда: уроки медіаграмотності в Лейпцигу від журналістки з Дніпра

Де захована російська пропаганда: уроки медіаграмотності в Лейпцигу від журналістки з Дніпра

30.10.2025 загальнi новини, новини, новини ДОО НСЖУ Коментарі Вимкнено до Де захована російська пропаганда: уроки медіаграмотності в Лейпцигу від журналістки з Дніпра 80 Перегляди

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

Цього тижня у світі відзначають Глобальний тиждень медіаграмотності, який покликаний привернути увагу до тем критичного мислення й протидії дезінформації. Саме про це – про механізми впливу російської пропаганди – говорила минулого тижня дніпровська журналістка, асистентка кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів, медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика та членкиня Національної спілки журналістів України Ірина Авраменко під час зустрічі в Польському інституті Лейпцига.

Тема лекції – «Де захована російська пропаганда». Дослідниця проаналізувала, як російські наративи адаптуються до німецького інформаційного простору – від підроблених новин і «культурної дипломатії» до тонких маніпуляцій через освіту, історичну пам’ять і мову. Докладніше читайте в матеріалі Єви Авраменко.

Нагадаємо, Ірина Авраменко перебуває в Лейпцигу в рамках резиденції для журналістів ECPMF (European Centre for Press and Media Freedom).

Деконструкція правди як зброя: механізми російського впливу в Німеччині – лекція Ірини Авраменко

20 жовтня в Польському інституті Лейпцига відбулася лекція медіаекспертки Інституту демократії імені Пилипа Орлика Ірини Авраменко. Дослідниця розповіла про численні лазівки, через які російська пропаганда намагається проникнути у свідомість мешканців Німеччини.

Головні провідники російського впливу це, звісно, медіа й соцмережі. Чого вартує тільки операція російського інформаційного впливу, відома як Doppelganger («Двійник»), у межах якої пропагандисти підробляли сайти відомих німецьких медіа, де розміщували фейкові новини.

Соцмережі – павутиння, по якому розповсюджується дезінформацією. Лише цього місяця з’явився фейк, що нібито німців закликають приєднуватися до інтернаціонального легіону, щоб “взяти реванш проти росіян”. Це робиться для дискредитації українського війська.

Втім, німецьку аудиторію не дістанеш лише через соцмережі – вони не є найважливішим джерелом новин для більшості громадян. Для багатьох німців головними джерелами новин залишаються телебачення та онлайн-новинні портали.

На думку Ірини Авраменко, є пропаганда, що діє набагато тонше: вона проникає через культуру, освіту, туризм, торгівлю, навіть через батьківські та вчительські настанови. У деяких регіонах Німеччини, які свого часу були під впливом соціалістичного табору, досі можна почути вислів: «Не служив в армії — не чоловік!». Подібні наративи досі живуть і у російському суспільстві. Ба більше: у дитячих садках російської Пермі дітей уже сьогодні навчають керувати дронами. Натомість у сучасній Німеччині малюкам навіть не дозволяється гратися іграшковою зброєю.

У сфері освіти, зауважила експертка, чимало вчителів несвідомо передають дітям установки, отримані ще від своїх батьків і педагогів часів НДР. Так звану остальгію – ностальгію за Східною Німеччиною – російські структури активно підживлюють через медіа, соцмережі, зустрічі «ветеранів бойових дій” і псевдоісторичні форуми. Москва також підтримує діяльність культурних центрів, громадських організацій і фестивалів, які просувають ідеї «спільної історії» та «великої російської культури». Один із улюблених наративів – про «визвольну місію СРСР у Європі».

“Це апелює до тих людей, хто досі сприймає радянських солдатів як “визволителів”, особливо у Східній Німеччині, – наголосила Ірина Авраменко. – У Берліна стоїть пам’ятник радянському солдату з нібито врятованою дівчинкою на руках. Але сьогодні росія вже вбила в Україні сотні дітей і тисячі отримали поранення. Але дивлячись на цього бронзового «визволителя», німцям важко повірити, що сучасна російська армія чинить масові злочини.

За словами Ірини Авраменко, Москва системно експлуатує історичний біль німецької нації, пов’язаний із подіями Другої світової війни, здійснюючи так званий «експорт провини». Росія приписує собі статус «переможця нацизму» й використовує його як моральну ліцензію, щоб вирішувати, хто сьогодні «нацист», а хто ні. У такий спосіб Кремль намагається легалізувати власні злочини в Україні.

Під час зустрічі йшлося також про так звану «культурну дипломатію» в Німеччині. Ірина Авраменко згадала нещодавній виступ путінської співачки Анни Нетребко в Берліні.

“Третій Рейх активно використовував у пропаганді кіно, музику й мистецтво. Чому ми думаємо, що сучасна росія не робить те саме?” – поставила риторичне запитання лекторка.

Ще однією нішею впливу, за словами медіаекспертки, є російськомовні спільноти та телеграм-групи у Німеччині. Часто українські біженці, опинившись у новому середовищі, вливаються у вже сформовані російськомовні діаспори, де панують знайомі радянські культурні коди – «російські» свята, «російські» культурні центри, звичний побут і впізнавані фрази: «Я не хочу політики, ми ж усі люди», «Я проти війни, але й росіян шкода», «Давайте не будемо про війну».

Окремим осередком такого впливу стали так звані «російські магазини», куди російськомовні мешканці приходять по звичні продукти, спілкування та «атмосферу дому». Та за фасадом побутової ностальгії ці місця нерідко виконують роль локальних хабів для просування російських наративів.

На жаль, ці, на перший погляд, нейтральні меседжі розмивають межу між нападником і жертвою. У результаті формується атмосфера уявної «спільності» – «ми всі колишні радянські люди», де війна подається як «непорозуміння між братніми народами».

“Найгірше, що, спілкуючись із місцевими мешканцями, українці підсвідомо передають німцям ці проросійські наративи – не як позицію, а як звичний спосіб мислення, – говорить Ірина Авраменко. – І це теж різновид пропаганди”.

Журналістка представила аудиторії книгу «Деконструктори правди», видану Інститутом демократії імені Пилипа Орлика. Видання присвячене так званій російській опозиції, яка, за словами пані Ірини, також є одним із потужних інструментів російського впливу.

“Штабом” цих «опозиціонерів в екзилі» сьогодні став Берлін. Саме тут вони регулярно ведуть діяльність, що створює ілюзію для європейської аудиторії, ніби існує «інша, хороша Росія», не причетна до війни. Але, як показують соціологічні дослідження, “хорошої” росії не існує.

Серед слухачів лекції були як німці, так і українці, що мешкають у Лейпцигу.

Німці фрау Катя і гер Тобіас прийшли на лекцію, щоб дізнатися більше про російську пропаганду. Вони стараються не пропускати заходи, що проводяться Польським інститутом в Лейпцигу. Тут вони познайомилися з багатьма українцями. Зацікавившись нашою країною, Катя і Тобіас сьогодні власним коштом оплачують собі курси української мови.

“Я психолог, і мене дуже цікавить вплив пропаганди на людей, – говорить фрау Катя. – Я вже багато знаю про неї. Мені дуже важко доносити правду людям, які не так глибоко в темі, тому що всі ці наративи дуже вкорінені в нашу свідомість. Адже це триває вже десятиліттями. Деякі речі в цій системі виглядають банально, а деякі – навпаки, дуже добре зроблені. І навіть розумні люди навколо мене іноді на це «потрапляють». У такі моменти я почуваюся безпорадною. Я народилася в НДР і провела там дитинство, тому добре пам’ятаю радянську пропаганду. Вже після 1989 року я змогла подивитися на все критично: отримала іншу інформацію, відкрила для себе інший світ”, – говорить жінка.

“Я іноді думаю про біль, який пережила моя мати після возз’єднання Німеччини, – каже гер Тобіас. – Її досвід, її праця в Східній Німеччині наприкінці 1980-х, – усе це ніби втратило цінність. Те, що вона робила, і ті цінності, які були важливими у східній частині країни, більше не визнаються або сприймаються Заходом як щось другорядне. І мені здається, що цей біль – це теж частина впливу пропаганди. Вона наче затінює спогади про власну молодість, підміняє їх почуттям образи, розчарування й втраченого сенсу. Новий біль, пов’язаний із возз’єднанням, став сильнішим за той, що був у самій системі соціалістичного реалізму, у якій вона жила. Мені 40 років, я програміст. І мені цікаво побачити, як цей досвід – людини, що виросла в НДР, – співіснує поруч із досвідом тих, хто народився вже в Західній Німеччині. Де проходить ця межа? Що саме болить? – замислюється Тобіас.

Учасники заходу дійшли згоди, що російська пропаганда діє там, де бракує розмови, довіри й пам’яті. Саме тому такі зустрічі важливі – вони повертають людині здатність думати, розрізняти, аналізувати.

І, можливо, саме з цього – з усвідомлення власної вразливості перед маніпуляцією – починається нова європейська стійкість.

Єва АВРАМЕНКО

Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

МіткиECPMF Інститут демократії імені Пилипа Орлика інформаційна безпека Ірина Авраменко дезінформація Дніпро Дніпровський прес-клуб Дніпровський Центр журналістської солідарності ДОО НСЖУ критичне мислення Лейпциг медіаграмотність медіаекспертка Німеччина НСЖУ російська пропаганда Університет митної справи та фінансів

Попередні У Нікополі знов пошкоджено приміщення редакції газети «Південна зоря»
Вперед PRESS-маркування: символ захисту чи мішень для Росії?

Схожі записи

Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти

2 години пройшло

Як висвітлювати насильство над дітьми і не нашкодити: Нацрада підготувала порадник для медіа

22 години пройшло

Фото чи ШІ: як редакції розпізнавати згенеровані зображення, правильно ними користуватися й чесно їх маркувати

22 години пройшло

Зверніть увагу

Як говорити про травму і не нашкодити: про роботу журналістів із чутливими історіями з погляду психології

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram! Як розпитати про пережите, не завдавши співрозмовникові додаткового …



Ми в соц. мережах:

  • Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

    З ювілеєм!

    16 листопада – СИРОТА Юлія Вікторівна

     

    З Днем народження!

    16 листопада – ГРЕБЕЛЬНИК Альона Олександрівна

    ДЕСЯТЕРИК Олена Дмитрівна

    КЛІМОВИЧ Анастасія Євгенівна

    МИХАЙЛОВА Алла Анатоліївна

    ШЕВЧЕНКО Юрій Васильович

    ЯКИМОВ Дмитро Петрович

    17 листопада – РУДАС Катерина Євгенівна

    19 листопада – ДЕМЧЕНКО Максим Володимирович

    ДЕМЧЕНКО Сергій Володимирович

    КРАМАРЕНКО Тетяна Григорівна

    20 листопада – ГОВОРУХА Володимир Васильович

    21 листопада – ПОТАПОВА Катерина Юріївна

    МАЯКОВА Аліна Іванівна

    Хай ваше щастя квітне веселково,
    І хай лунає скрізь привітне слово,
    Хай Бог благословляє Вашу долю,
    І вбереже Вас від розлуки й болю.
    Достатку, щастя, радості й любові,
    Родині Вашій в доброму здоров’ї
    !

    Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

Новини ДОО НСЖУ

  • Коли війна забирає керівника медіа: як не допустити паралічу редакції – юридичні аспекти

    2 години пройшло
  • Як висвітлювати насильство над дітьми і не нашкодити: Нацрада підготувала порадник для медіа

    22 години пройшло
  • Фото чи ШІ: як редакції розпізнавати згенеровані зображення, правильно ними користуватися й чесно їх маркувати

    22 години пройшло
  • Як говорити про травму і не нашкодити: про роботу журналістів із чутливими історіями з погляду психології

    3 дні пройшло
  • «Було дуже багато шрапнелі – постраждало майже 30 будинків»: у Павлограді ударом балістики пошкоджено квартиру журналістки

    3 дні пройшло

НОВИНИ ПРЕС-КЛУБУ

  • Звіт з моніторингу ЗМІ (Дніпропетровська область)

    15.06.2022
  • Про зміни у трудових відносинах в умовах воєнного стану

    27.03.2022
  • Про суміщення посад та поділ посадового окладу. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    27.01.2022
  • Про намагання депутатів місцевої ради збільшити орендну плату для редакції. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    31.08.2021
  • Про призупинення виходу газети. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    08.08.2021

Новини Партнерів

Війна, волонтерство та література: у Магдалинівці зустрілися з Ольгою Качкар

17 листопада Магдалинівська публічна бібліотека зібрала читачів на творчу зустріч із письменницею та волонтеркою Ольгою Качкар. Авторка розповіла про свої книги, досвід допомоги під час війни та любов до тварин, ...

У Магдалинівській громаді школярі створили «Дерево нашої громади»

У Почино-Софіївському будинку культури Магдалинівської громади провели інформаційну годину для молодших школярів, присвячену громадянській активності та спільній відповідальності. Через ігри й творче завдання діти дізнавалися, як домовлятися, підтримувати одне одного ...

У Слобожанській громаді готують виїзні послуги для ветеранів

Слобожанська громада увійшла до семи пілотних громад України, які впроваджуватимуть мобільні сервісні офіси для захисників, захисниць та їхніх родин. Виїзний формат роботи має зробити послуги доступнішими для жителів віддалених населених ...

Від ідей до дій: у Солоному відбулося засідання молодіжної ради

На базі Центру активності громадян Солоне відбулося чергове засідання Консультативної молодіжної ради Солонянського ліцею. Учасники обговорили планування заходів, ведення документації та організацію спільної роботи. ...

Водіям Дніпропетровщини пояснили, скільки належних користувачів можна призначити на одне авто

Власник транспортного засобу може офіційно призначити лише одного належного користувача свого авто одночасно. Саме ця людина сплачуватиме штрафи за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі. ...

Вижив після “смерті” та повернувся в стрій: історія майора ЗСУ з позивним “Українець”

Майор ЗСУ, речник угрупування військ “Схід” Григорій Шаповал відверто розповів про понад 10-річний досвід років війни та свою службу – від важкого поранення на Донбасі до повернення в ЗСУ під ...

Ми в соц. мережах:    Розробка та підтримка
НСЖУ © Всі права захищені 2026.