
06 березня 2014 року у прес-клубі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ фахівці громадської організації «Дніпровський центр соціальних досліджень» (ДЦСД) провели засідання «круглого столу» на тему: «Встановлення громадського контролю за діями місцевих органів влади: шляхи, проблеми, перспективи».
Події в громадсько-політичному житті країни розвиваються зараз досить швидко і надзвичайно актуальним є питання про місце та роль організацій громадянського суспільства в цих процесах. Зміни в українському суспільстві, свідками яких ми є зараз, не виникли самі по собі. Їм передувала копітка щоденна праця організацій «третього сектору», яка розпочалася ще в 19991-1992 роках. Через 20 років вона дала свої плоди. На кінець 2013 року тільки у Дніпропетровській області офіційно зареєстровано близька півтори тисячі громадських організацій. Це достатньо потужний сектор, який активно працює та робить свій внесок у розбудову громадянського суспільства в Україні.
Як зазначила керівник проектів ДЦСД Анна Колохіна: «На сьогодні існує багато наробок у сфері професіоналізації неурядової діяльності: прийнято новий закон «Про громадські об’єднання», працюють громадські ради при всіх центральних та місцевих органах влади і т. ін. Останні десять років, існує суспільне явище, яке чітко викарбовувалося у свідомості українців, воно зветься Майдан. Це спільнота людей, які згуртовано, активно та послідовно відстоюють свої громадянські права та спільну позицію з того чи іншого політично (соціально) значущого для українців питання. Зараз нагальною потребою є чітке усвідомлення подальших кроків громадських організацій на шляху встановлення контролю за діями місцевих органів влади. Що потрібно зробити аби зберегти Майдан?».
Якими є здобутки організацій третього сектору Дніпропетровщини у налагодженні співробітництва з місцевими органами влади?
Ще коли у 2009 році почали створювати громадські ради,їм відводилася досить важлива роль. Вони мали стати своєрідним мостиком між громадськістю та владою – розповідає Олексій Літвінов, голова Дніпропетровського обласної громадської організації «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики». Проте влада швидко зробила громадські організації кишеньковими, тому що здійснювала відбір членів громадської ради за принципом лояльності до існуючої влади. Фактично останні роки влада вела діалог не з громадянами, а сама з собою, що фактично і призвело до останніх подій. Жоден з українських урядів не виділив коштів на здійснення проектів моніторингу діяльності органів влади. Таку діяльність громадські організації здійснювали виключно за кошти іноземних благодійних установ і переважно сам-на-сам із владою.
Громадська рада при Дніпропетровській міськраді працює вже два роки, – зазначила її голова Олена Данчук. «Було і важко, було і легко, – каже пані Олена, – головне, що у членів громадської ради було бажання працювати. Кожна організація працювала за своїм напрямком. Ми проводили і круглі столи і засідання ради за тими питаннями, що більш за все турбували громадян. Всього було проведено 19 засідань та 28 «круглих столів» на різні теми: від екологічних проблем до соціального захисту вагітних жінок. За результатами кожного розгляду члени ради приймали резолюцію, яку направляли на розгляд до міськради. У якості прикладів вирішення питань Олена Данчук навела відкриття скейт-парку Молодіжний на ж/м Червоний камінь; впровадження ініціативи зі створення мережі вело-доріжок, внесено пропозиції до впровадження медичної реформи у місті, «Програми регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Дніпропетровськ».
Тетяна Барашкова президент Центру підтримки громадських та культурних ініціатив «Тамариск», зазначила, що громадським організаціям вдалося пролобіювати у міськвиконкомі питання впровадження соціального замовлення на послуги НУО. Проте депутати Дніпропетровської міськради видалили цю статтю при прийнятті бюджету міста.
Також учасники «круглого столу» висловилися про те, що механізм громадської експертизи, чітко прописаний у законодавстві, є потужним та дієвим механізмом контролю дій місцевих органів влади. Проблема полягає в тому, що обізнаними з цього питання є невелика кількість НУО регіону. Отже поширення досвіду з проведення громадської експертизи було б дуже корисним для підвищення професійного рівня громадських активістів та встановлення контролю за діями місцевих органів влади.
Майдан – як індикатор ствердження громадянського суспільства в Україні.
Вікторія Наріжна, представниця громадського руху «Сестринська сотня», заявила що історія її протестної активності, так само як і інших дівчат-«сестер» тягнеться ще з 2004 році. Але тільки в останні тижні ця діяльність викристалізувалась у громадянський рух «Сестринська сотня». Оскільки акції протесту в нашому місті зазвичай не були масовими і після подій 26 січня люди були не готові виходити на масові акції, тому постало питання про те, що Дніпропетровську потрібно представити себе з креативного боку, компенсуючи відсутність чисельності. Так зорганізувався цей рух. Коли все це було на рівні протесаної активності було легко, але як тільки скінчився час креатину і розпочався час конструктивну стало дуже важко. І у Штабі національного захисту в якому ми беремо участь як громадський рух, каже пані Вікторія, ми виконуємо зараз роль прес-служби.
Пані Вікторія зазначила, що сьогодні є проблемою те, що в місті з’явилося дуже багато координаційних структур які позиціонують себе як представників Майдану. На сьогоднішньому етапі легітимації Майдану постає проблема вирізнення справжніх учасників протестів. В той же час цілком нормально, коли люди продовжують підключатися до цієї справи вже на сучасному етапі. І досить симптоматично, що Штаб національного захисту в Дніпропетровську вдалося створити лише після того, як постала загроза російської інтервенції. Втім, з організаційної точки зору це привносить додаткові труднощі. Оскільки об’єднання Штабу відбулося завдяки зовнішньому тиску, постає проблема комунікації як всередині Штабу так і з зовнішнім світом.
Тим не менш бажання впливати на місцеву політику є, – каже Вікторія Наріжна – , як і бажання розбудувати систему контролю по новому. Тому що по суті раніше функція контролю громадськості була виключно дорадчою. Легальних прямих механізмів впливу, закріплених у законодавстві обмаль. Нам би хотілося знайти більш конкретні механізми. Імовірно це станеться з прийняттям нового законодавства про місцеве самоврядування.
Як імплементувати Майдан у систему місцевих органів влади?
За словами Вікторії Наріжної, учасниці руху «Сестринська сотня», які працюють у прес-службі Штабу, зараз намагаються перевести нову владу на новий рівень публічності. Для цього, чиновникам, каже пані Вікторія, небагато потрібно: обов’язково звітуватися про зроблене за кожен робочий день на сторінках у соціальних мережах; транслювати сесії місцевих рад в Інтернет; наповнити сайти місцевих органів влади публічною інформацією; забезпечити публічний доступ до сесій місцевих рад. Тому що публічність влади це головна зброя громадськості.
На думку Олексія Літвінова, Штабу національного захисту у Дніпропетровську не вистачає легалізації та професіоналів, які могли б правильно складати проекти документів та лобіювати їх законодавче закріплення. Сьогодні є бажання все контролювати і впливати, але в той же час не застосовуються загальноприйняті підходи. Зараз громадські ради можуть виступати площадкою для діалогу громадськості із владою, експертним середовищем для вироблення пропозицій щодо здійснення необхідних змін.
Громадські організації мають перейти від критики до конкретних дій і нарешті взяти на себе відповідальність за вирішення тих чи інших проблем – зазначив Олексій Літвінов. «Головна ідея Майдана – це встановлення громадського контролю, проте ми, як представники громадських організацій, маємо наситити це прагнення реальними діями, донести експертні наробки з вирішення проблем до Майдану та до нової влади».
Депутат Дніпропетровської обласної влади від партії «ВО «Демократи» Владислав Романов зазначив, що «сьогодні відбувається переформатування влади і ми не бачимо класичної міжсекторальної взаємодії, яка виглядає наступним чином: політика – бізнес – ЗМІ – НУО. Політика залишилася, заходить потужний бізнес, є ЗМІ, а неурядового сектору немає. Якщо ми зосередимося на думці, що «не судилося громадським організаціям» в нас відбудеться розвал громадянського суспільства, ще більш стрімкий ніж у 2005 році».
Однією з причин Владислав Романов називає те, що сьогодні на законодавчому рівні закріплено роль громадських організацій як таких, що завжди скиглять, просять та вмовляють. По-друге, громадські організації відповідно до законів є неприбутковими і не можуть заробляти гроші. Громадські організації мають займатися лобіюванням своїх ініціатив. Втім українське законодавство не дає таких прав, тому майданів в Україні буде ще багато. Адже Майдан є елементом тиску на владу. Отже сьогодні ми маємо добиватися того, щоб за громадськими організаціями були закріплені певні важелі влади: право законодавчої ініціативи та право заробляти кошти виступаючи експертом або розробником аналітичних документів.
Підсумовуючи, Владислав Романов зазначив, що «потрібно говорити зараз не тільки про тактичні речі (як імплементувати Майдан в рішення ОДА, облради і т. ін..). Це важливо. Але якщо ми зараз не окреслимо зміни до законодавчого поля, то цей процес потроху піде на спад і ми втратимо здобуте. Ми маємо тиснути на владу, тому що зараз є унікальна можливість добитися того, щоб вивести третій сектор з рівня скиглення, дорадчих, допоміжних функцій на якісно вищий рівень участі у виробленні та реалізації державної політики. Тільки тоді ми зможемо побачити, що неурядовий сектор почне впливати на державну політику».
* * *
Учасники заходу:








– Владислав Романов – депутат Дніпропетровської обласної ради від партії «ВО «Демократи»;
– Олена Данчук – голова Громадської ради при Дніпропетровській міській раді;
– Олексій Литвинов – голова Дніпропетровського обласної громадської організації «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики»;
– Вікторія Наріжна – керівник прес-служби Штабу національного захисту Дніпропетровської області, представниця громадського руху «Сестринська сотня»;
– Анна Колохіна – координатор проектів Дніпровського центру соціальних досліджень.
Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів