ЯК ПРОТИДІЯТИ ІНФОРМАЦІЙНІЙ АГРЕСІЇ?

«Як протидіяти російській пропаганді? Підвищення ролі ЗМІ та НДО в часи інформаційної агресії та неоголошеної війни» – такою була тема «круглого столу», який відбувся 29 липня 2014 року у прес-клубі обласної журналістської організації.

Як змінилась журналістика сьогодні, в часи інформаційної агресії? Ким є журналіст в умовах політичної кризи? Наскільки безпечно для нього проявляти власну громадянську позицію? Яким чином нашому інформаційному простору протидіяти російській пропаганді? Відповіді на ці та інші питання шукали учасники зустрічі: журналісти, представники громадських організацій, політологи Дніпропетровщини та експерти з Києва – менеджер проектів Інституту демократії ім. Пилипа Орлика та керівник проекту з моніторингу регіональних медіа УОЦР Світлана Єременко і журналіст-розслідувач Громадського ТБ, керівник агентства «Слідство. Інфо» Дмитро Гнап.

 

Зокрема, Світлана Єременко вважає, що українські ЗМІ програли інформаційну війну Росії, і однією з причин цього є як низька медіаграмотність суспільства, так і відсутність інформаційної політики. «Ми знаходимося під інформаційною окупацією Російської Федерації всі 23 роки нашої незалежності, адже весь цей час у нас виходили російські видання «Московский комсомолец», «Комсомольская правда», «Известия» тощо. В Україні працювали медіа-менеджери, журналісти, ведучі, які приховано чи відверто пропагували проросійські цінності, проросійські погляди, такі поняття, що ми «єдина країна», «єдиний народ», що у нас спільне минуле, то чому ж не може бути спільного майбутнього. У Криму, в Донецькій і Луганській областях працювали проросійські громадські організації, в які вкладалися величезні кошти сусідньою державою, щоб вони вели приховану чи відверту антиукраїнську пропаганду. Ми бачимо, що наші канали активно демонструють російські серіали, шоу, мультфільми, а в книгарнях досі переважають книги, видані в РФ чи російськомовні», – наголосила медіаексперт.

Як керівник проекту з моніторингу регіональних медіа, що триває третій рік у Харківській, Донецькій, Львівській, Сумській, Вінницькій областях та Криму, Світлана Єременко володіє статистикою про кількість матеріалів із ознаками замовності чи цензури. Так, за результатами моніторингу, фактично кожен п’ятий матеріал в регіональних медіа мав ознаки «джинси».

«Журналіст в жодному разі не повинен відповідати брехнею на брехню. Ми не завжди усвідомлюємо наслідки того, що ми розповідаємо громаді. Люди не вміють фільтрувати інформацію і сприймають неправдиві новини за правду. Сьогодні ЗМІ повинні працювати на випередження російської пропаганди, формувати в аудиторії почуття патріотизму», – зазначила експерт. Вона зауважила, що інформаційна війна сьогодні є потужною і в друкованих ЗМІ, і на телебаченні, і в соціальних мережах. Особливим полем для агресії став інтернет. Якщо ж на погляди старшого  покоління впливають телебачення і газети, то у молоді спостерігається залежність від всесвітньої мережі.

Голова правління обласної журналістської організації Олексій Ковальчук зазначив, що за період незалежності в Україні так і не вдалося побудувати чітку інформаційну політику. Як приклад, не підтримка Закону про роздержавлення комунальних ЗМІ, занепад іномовлення. Все це і призводить до того, що засоби масової інформації не можуть гідно протистояти викликам сьогодення. «Але і у мирний час, і у період інформаційної агресії журналісти повинні відповідати за об’єктивність, оперативність та неупередженість у подачі матеріалу. Ці критерії в нашій роботі залишаються головними завжди. В іншому випадку довіри до медіа з боку громадськості не буде», – сказав Олексій Ковальчук.

Журналістика у військові часи – це професія з іншими стандартами. Таку точку зору висловив столичний журналіст Дмитро Гнап: «Змінилися часи – змінилася і наша професія. Ми звикли працювати за традиційними канонами, брати тему і показувати щодо неї різні точки зору. Сьогодні ж на Сході країни висвітлювати погляд на події протилежної сторони може бути життєво небезпечно».

Останнім часом все частіше говорять про те, що зараз саме Дніпропетровщина стала прикладом того, як не допустити розколу та об’єднати країну. Про інформаційну політику обласної влади розповів Борис Брагінський, радник голови облдержадміністрації. За його словами, до початку проведення АТО у обласної влади була чітка позиція – надавати максимум інформації про роботу. Але досвід показав, що це не завжди правильно. Тому зараз вирішено – не допускати засоби масової інформації, які використовуються як предмет ворожої пропаганди.

Олексій Ковальчук додав, що завдяки активним членам Спілки зараз проводиться моніторинг ЗМІ області з метою виявлення інформації, яка пропагує розкол та сепаратизм в країні. Через те, що наші бійці на сході України знаходяться в інформаційному вакуумі, було прийнято рішення випускати «Бойовий листок» – невеличку газету, яку відправляють нашим хлопцям  в зону АТО. Проявляють ініціативу і колеги з регіональних ЗМІ: павлоградські журналісти збирають газети і передають їх нашим бійцям, павлоградське видання «Рідний край» налагодило обмін матеріалами місцевих авторів з львівською газетою «Високий замок».

Звернули увагу учасники «круглого столу» на відсутність єдиного інформаційного центру та неналежну роботу прес-служб, які повинні оперативно подавати достовірну, перевірену інформацію. Через це видання часто використовують матеріали соцмереж.

Питання журналістської етики викликало дискусію серед присутніх. Одні учасники обговорення дотримуються традиційного погляду – журналіст не повинен зраджувати професійним стандартам, інші ж вважають, що в ситуації, яка склалася, представники ЗМІ мають право на емоцію.

На думку Владислава Романова, директора інформаційно-аналітичного агентства «Придніпров’я», політолога, Україна не програла інформаційну війну – її програли українські ЗМІ. За його словами, сьогодні в професію повинен прийти народний журналіст. І саме від нього чекають, щоб він сказав  – що ж буде завтра. Щоб протидіяти інформаційній агресії, потрібно працювати і діяти, а не лише говорити про це.

 

 

 

 

* * *

Учасники «круглого столу»:

– Світлана Єременко, медіаексперт, менеджер проектів Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, керівник проекту з моніторингу регіональних медіа УОЦР (Київ);

– Дмитро Гнап, журналіст–розслідувач Громадського ТБ, керівник агентства «Слідство. Інфо»;

– Олексій Ковальчук, голова Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, головний редактор газети «Вісті Придніпров’я»;

– Борис Брагінський, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації з питань інформаційної діяльності;

– Владислав Романов, директор ІАА «Придніпров’я», політолог;

– представники громадських організацій;

– журналісти.

 

Захід ініційований Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика (м. Київ) за підтримки USAID через Інтерньюз Нетворк.