Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Про загрозу застосування адміністративного ресурсу на майбутніх виборах йшла мова в ході чергового он-лайн Інтернет-відеомосту між Дніпропетровськом та Львовом, який відбувся 26 вересня 2014 року у прес-клубі ДОО НСЖУ.
Громадські активісти та експерти говорили про те, які адміністративні загрози існують на Дніпропетровщині та Львівщині, як їх може вирішувати громадськість, а також давали поради щодо найдієвіших та найшвидших засобів боротьби з цим явищем на виборах.
Як розповіла представник громадського руху «ЧЕСНО» у Дніпропетровську Зоя Красовська, на відміну від моніторингу виборчої кампанії у 2012 році цього разу громадські активісти зосередились лише на двох критеріях щодо кандидатів, таких як фінансова прозорість та причетність до попередньої влади.
«На минулих виборах майже всі кандидати, які пройшли до Ради, були помічені у використанні адміністративного ресурсу, – стверджує Зоя Красовська. – Вже на сьогодні у Дніпропетровській області зареєстровано сім кандидатів, які на попередніх парламентських виборах були помічені в таких зловживаннях». За її словами, багато з них знову хочуть пройти тим самим шляхом. Проте, зазначає експерт, не завжди керівники державних органів вдаються до адмінресурсу.
За перебігом виборчого процесу практично від самого початку, 5 вересня, пильно стежать активісти Громадянської мережі «ОПОРА». За словами Дніпропетровського представника Дениса Давидова, вже зафіксовані певні порушення, такі як розміщення у засобах масової інформації агітаційних матеріалів без належного маркування.
Оглядач газети «День» Юрій Райхель наголосив, що основний адміністративний ресурс на виборах в Дніпропетровську перейде до виборчих комісій – результат залежатиме від того, як вони будуть підібрані і як вони будуть працювати: «Ми добре знаємо, що неважливо, як голосують, важливо – як рахують». Експерт порадив спостерігачам дуже уважно дивитися за роботою виборчих комісій та за тим, як відбуватиметься підрахунок голосів. Він навіть не виключає «каруселі» та інші, вже відомі, засоби фальсифікацій на виборах.
«Може у Києві влада і змінилася, а ось в провінції, такій як Дніпропетровськ, Запоріжжя, Харків, мало що змінилося. Тому що звичка – це друга натура. І представники попередньої влади інших методів політичної боротьби не знають і ніколи не взнають»,- сказав Юрій Райхель і додав, що будуть також і підкупи виборців. Можливо, не надто очевидні, як то продуктовими наборами, а більш приховані – прокладання доріг.
З тим, що результати парламентських виборів визначатимуть ті, в чиїх руках «мокрі» печатки, погодились і експерти у Львові. Голова Львівської облдержадміністрації 2008-2010 років Микола Кміть додав, що людей зараз важко залякати, то ж, особливо в селах, все вирішуватиме голова виборчої комісії, в руках якого печатка.
Чимало дорікань викликають випадки, коли кандидати у народні депутати поєднують агітацію із займанням адміністративних посад. Саме це дає великий простір для адміністративного впливу.
Секретар Львівської міської ради з 2002 до 2006 років Зеновій Сірик вважає, що сам факт, коли чиновники, які зараз при владі і балотуються до Верховної Ради, продовжують працювати і не написали заяви на відпустки та під час свого робочого часу зустрічаються з виборцями, – це і є використання адмінресурсу. При цьому цим грішать як чиновники вищого рангу з уряду, так і чиновники на місцях. «Або я працюю з виборцями на виборах, або я виконую свій службовий обов’язок», – стверджує колишній секретар Львівської міськради.
Сьогоднішні методи, за словами Зеновія Сірика, звісно, не порівняти з виборами 2004 року, коли на окремі дільниці, де перемагали опозиційні кандидати, приходили приписи від пожежної інспекції з приводу неналежної протипожежної безпеки та вимогами закрити їх. Проте, варто все таки рівнятися на європейські стандарти.
«У Львівській області використання адмінресурсу в таких обсягах, як ми бачили на виборах 2012 року чи раніше, не відбувається. Але, можливо, ще побачимо, адже виборча кампанія щойно тільки почалася», – заявила координатор спостереження за виборами Громадянської мережі «Опора» у Львівській області Наталія Радиш. За її словами, цього тижня громадські активісти зафіксували тільки один випадок, коли кандидат в одномандатному окрузі, яка є чинним нардепом, використовуючи своє становище, проводить зустрічі з директорами шкіл та персоналом під час великої перерви.
Наталія Радиш нагадала, що якщо працівників у робочий час збирають на виробничі наради, але замість того, аби вирішувати виробничі питання, знайомлять з кандидатами в депутати та «підказують» за кого голосувати, – це і є використання адмінресурсу, яке карається за законом.
«Мабуть, ще залишилася звичка у директорів шкіл зганяти студентів та викладачів на якісь заходи на підтримку діючих кандидатів від влади, – додала представник руху «ЧЕСНО» у Дніпропетровську Зоя Красовська. – А навіть якщо й були вказівки від управлінців, то директори шкіл бояться про це говорити вголос і скаржаться анонімно. Або обговорюють ситуації вдома, на кухні».
Тож, порада від спікерів виборцям – відмовлятися від зустрічі з кандидатами під час свого робочого часу і голосно повідомляти про такі спроби або випадки.
Найдієвішим та найшвидшим засобом боротьби з адмінресурсом на виборах усі учасники он-лайн Інтернет-відеомосту назвали звернення саме до журналістів. На думку громадських діячів, звернення до органів прокуратури, міліції та до комісії, яка займається виборами, дасть результат, але не так оперативно.
За словами оглядача газети «День» Юрія Райхеля, перевага українських ЗМІ в тому, що вони належать різним олігархам, які між собою конкурують. Тому той, хто зазнає використання адмінресурсу, може звернутися до кількох видань та каналів, які із задоволенням «наїдуть» на опозиційних кандидатів. «Дуже багато кандидатів бояться, коли їм нагадують про їхні минулі «подвиги». Для Дніпропетровської області – це дуже важливо, бо у нас багато кандидатів-мажоритарників, які були в попередній владі. І їм зараз не хочеться, щоб їм нагадували, в тому числі, і про їх звички порушувати виборче законодавство», – додав журналіст.
Ще більше результату, на думку голови Львівської ОДА 2008-2010 років Миколи Кмітя, матимуть ті, хто, зазнавши тиску, спочатку напише офіційні заяви до правоохоронних органів, а потім звернеться до журналістів з копіями цих заяв. Хоча спікер не відкидає, що навіть офіційні звернення до правоохоронних органів можуть не дати результатів, тому що Україна все ще послуговується старим виборчим законодавством, а справи проти порушників-кандидатів у депутати ведуть судді, які звикли зловживати.
На думку Дніпропетровського представника «ОПОРИ» Дениса Давидова, ці вибори не стануть виключенням і влада, скоріш за все, не відмовиться від застосування адмінресурсу – залишається небезпека зловживання на спеціальних виборчих дільницях, таких як пенітенціарна система, медична, використання комунальних засобів масової інформації для агітації.
Зоя Красовська висловила надію, що на парламентських виборах-2014 буде менше використано адміністративного ресурсу, ніж на попередніх, оскільки вже відбулись певні зміни і в політикумі, і в настроях у суспільстві. Важливу роль вона відводить саме громадським активістам, які не лише відслідковуватимуть та моніторитимуть виборчий процес, а й вестимуть роз’яснювальну роботу з виборцями.
Підсумовуючи, Юрій Райхель сказав, що не зважаючи на основні загрози адмінресурсу, про які говорили експерти в ході відеомосту, він все таки сподівається, що вибори до Верховної Ради 26 жовтня будуть більш демократичними і стануть великим кроком уперед в розвитку нашої держави, і що до наступних виборів ми прийдемо вже з більш сильною політичною культурою, яка дозволить Україні швидше рухатись в європейському напрямку.
Переглянути відеозапис можна за посиланням:
http://www.youtube.com/watch?v=rU-07TgL8Wg&feature=youtube_gdata_player
* * *
Учасники у Дніпропетровську:
– Зоя Красовська, представник громадського руху «ЧЕСНО» у Дніпропетровську;
– Денис Давидов, представник Громадянської мережі «ОПОРА» у Дніпропетровську;
– Юрій Райхель, оглядач газети «День».
Учасники у Львові:
– Микола Кміть, голова Львівської облдержадміністрації (2008-2010 рр.);
– Зиновій Сірик, секретар Львівської міської ради (2002-2006 рр.);
– Наталія Радиш, координатор спостереження за виборами у Львівській області Громадянської мережі «ОПОРА».
