ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ-2014: ДУМКА ЕКСПЕРТІВ

Які особливості цьогорічної виборчої кампанії до Верховної Ради та чим вона відрізняється від попередніх? Наскільки затратною є ця кампанія? Які порушення найпоширеніші в Україні і які характерні для Дніпропетровщини? Ці та інші питання обговорювали учасники «круглого столу» на тему: «Особливості виборчої кампанії до Верховної Ради 26 жовтня 2014 року», який відбувся 8 жовтня 2014 року у прес-клубі ДОО НСЖУ.

Своїми спостереженнями з Дніпропетровськими колегами та журналістами поділився столичний експерт, Олександр Черненко, екс-очільник Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України».

«Ключова відмінність – те, що ця кампанія є дострокова і дуже коротка. І в технологічному, і в організаційному плані це дає свій відбиток і свої особливості. На жаль, не був змінений Закон про вибори народних депутатів. Хоча громадськість активно на цьому наполягала, про це говорив Президент у своїй передвиборчій програмі. Було б дивно чекати серйозних прогресивних реформ, в тому числі і у сфері виборчого законодавства, від цієї Верховної Ради, повноваження якої припиняють через її антиреформізм. Тому з усіх варіантів змін виборчого законодавства вибрали найгірший – не міняти нічого. І сьогодні в умовах дуже короткої кампанії саме мажоритарні округи є більш вразливими в плані чесності, некорупційності», – зазначив Олександр Черненко.

 

На його думку, основна проблема цих парламентських виборів – підкуп виборців, від продуктового набору і до грошового заохочення. Перші прояви порушень і можливих фальсифікацій, підкупу на мажоритарних округах, за словами експерта, Дніпропетровщина демонструє вже зараз.

«Беззаперечно, сюрпризи чекають нас в ніч підрахунку голосів на мажоритарних округах. Особливо в тих округах, де немає чіткого фаворита. На Дніпропетровщині таких округів багато. Ми прогнозуємо і затягування з підрахунком, і завернення протоколів на уточнення. Не виключаємо і кримінальне втручання у день виборів. Тому тут потрібна жорстка політична воля влади, правоохоронних органів. Маємо великі сподівання, що такого, як було у 2012-му, влада не допустить», – сказав Олександр Черненко.

Ще однією відмінністю кампанії 2014 року від виборчої кампанії-2012, за словами колишнього голови КВУ, є те, що сьогодні немає вирішального впливу на вибори адміністративного ресурсу: «Якщо у 2012-му була спайка влади, адміністрації, прокуратури, міліції, криміналу, і все це працювало на один штаб партії чи кандидата на окрузі, то сьогодні адмінвтручання у хід виборів немає. Хоча є мери міст, директори великих підприємств, які в межах своїх територій намагаються використовувати свої повноваження для агітації, вдаються до залучення своїх людей до роботи в комісіях тощо».

Станіслав Жолудєв, виконавчий директор Дніпропетровського обласного відділення ВГО «Комітет виборців України», розповів про ситуацію на Дніпропетровщині. На сьогодні саме Дніпропетровська область має найбільшу в Україні кількість округів – 17. Щодо розподілу кандидатів в одномандатних округах експерт зауважив, що кількість зареєстрованих мажоритарників, причому як від партій, так і самовисуванців, коливається від 10 до 22. «При цьому серед кандидатур можна побачити 13 діючих депутатів Верховної Ради, 4 теперішніх або колишніх мерів, близько 10 голів та заступників райдержадміністрацій, представників крупного бізнесу, великих агропромислових підприємств, які на своїх територіях мають серйозний вплив. Є у нас також представник облдержадміністрації і навіть колишній міністр оборони. На фоні такої різнорідної картини серед кандидатів варто чекати на досить серйозну боротьбу», – сказав Дніпропетровський представник КВУ.

Окрім цього, за його словами, залишає бажати кращого якісний та кількісний склад окружних виборчих комісій: «Приміром, 28 окружна комісія, яка на сьогодні лишилась фактично без очільника, а до цього взагалі функціонувала ще й без секретаря. До того ж, близько 50% складу цієї комісії було замінено. Є комісії, в керівному складі яких лишаються досить одіозні фігури, яких ми подавали в люстраційних списках. Ми маємо серйозні побоювання, що саме зараз, коли триває формування виборчих окружних комісій, через недорозвиненість місцевих партійних організацій, штабних структур кандидатів одномандатних матимемо проблему».

Долучившись до дискусії про особливості виборчої кампанії-2014, політолог Владислав Романов додав: «80% громадян України, про це свідчать абсолютно усі соціологічні опитування, чекають, що країна об’єднається. Підґрунтя для цього є – ми дійсно на ці півроку стали іншими. За результатами соціології, яку ми провели на 25 окрузі, мабуть вперше за всю історію спостережень різні політичні сили з різною кількістю балів, умовно кажучи, демократичний табір в сукупності має понад 60 відсотків підтримки. При тому, що у Дніпропетровську за роки незалежності України максимум був – 30 відсотків».

Він висловив сподівання, що та програма реформ, яка буде втілена, передбачатиме найголовніший постулат західного парламентаризму, коли еліти, розробляючи суспільне консенсусне рішення, не ставлять собі за мету перемогти когось: «Західна модель – це коли рішення ухвалюється більшістю, але меншість при цьому не потерпає. За один рік цього не зробиш. Ці вибори дійсно доленосні. Постає питання: чи зможемо ми у новій Раді зробити іншу політичну культуру? Боротьба між політичною необхідністю і межами можливого політичного маневру зараз, на мій погляд, є однією з непрямих, прихованих, але дуже важливих особливостей цих виборів».

Продовжуючи думку колеги, політолог Юрій Райхель додав: «Ці вибори не переломні, але дуже важливі. Скоріш за все саме через те, що вони проводяться за старим законом. І ми маємо усі ті проблеми, про які вже згадували, у тому числі і локальне застосування адмінресурсу, проблеми з підрахунками тощо. Українська еліта не в змозі відмовитись від своїх звичок. Тому зараз постає питання про підвищення якості еліти, в тому числі і усунення найбільш одіозних її представників, наприклад, за допомогою люстрації».

Леонід Прокопенко, професор, викладач Дніпропетровського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України, наголосив на необхідності зміни виборчої системи. На його думку, саме пропорційна система з відкритими списками найбільш вдало може виконати роль політичного структурування суспільства. Це накладе відбиток і на розвиток політичного режиму, і на розвиток форми правління в Україні.

Юрій Райхель додав, що український парламент, який оберуть 26 жовтня, досить швидко себе вичерпає: «Скоріш за все ми матимемо за партійними списками просування демократичних сил, а по мажоритарним округам – варіант реставрації і просування в тій чи іншій мірі «прямої російської агентури». Якщо поглянути на те, хто висувається на Донеччині і Луганщині, можна передбачити, що в парламенті буде доволі жорстка боротьба. Це дає підстави вважати, що наступні вибори будуть вже через рік-два».

«Ще один важливий аспект, – вважає політолог, – за яким законом проводитимуться місцеві вибори. А якщо в країні до літа відбудеться децентралізація, значна кількість політиків, вірогідно, з Києва знову переміститься до регіонів, а особливо – до регіонів-флагманів (мається на увазі за їх роллю у ВВП країни), де будуть великі фінансові потоки. То ж, боротьба ще тільки починається».

*   *   *

 

 

Учасники «круглого столу»:

– Олександр Черненко, екс-керівник ВГО «Комітет виборців України»;

– Станіслав Жолудєв, виконавчий директор Дніпропетровського обласного відділення ВГО «Комітет виборців України»;

– Леонід Прокопенко, професор, Дніпропетровський регіональний інститут Національної академії державного управління при Президентові України;

– Владислав Романов, політолог;

– Юрій Райхель, оглядач газети «День».