Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
За якими критеріями розпізнавати «кишенькові» громадські організації, які «приватизовують» громадську думку? Відповідь на це запитання давали учасники чергового он-лайн Інтернет-відеомосту між Дніпропетровськом та Львовом, який відбувся 12 травня 2015 року.
За словами Василя Сухова, заступника голови Громадської ради при виконкомі Дніпропетровської міської ради, голови ГО «Форум порятунку Дніпропетровська», голови правління ГО «Дніпропетровська правозахисна група», координатора Дніпропетровського Євромайдану, є певні ознаки «кишеньковості»: «Якщо, приміром, організації зареєстровані за однією домашньою адресою, або засновником кількох організацій є одна людина чи члени однієї родини, або особи, які були пов’язані бізнесом чи будь-якою спільною діяльністю. Ще одна ознака – це, як кажуть, «кредитна історія», тобто інформація, яка свідчить про діяльність громадської організації. Якщо організація не працює, нічого не робить, її немає в громадському просторі, про неї нічого не повідомляють засоби масової інформації – це говорить про «кишеньковість» цієї організації». Такі організації, на думку громадського активіста, створюються для того, щоб потім піти у владу чи структуру при владі, або в інший спосіб якось долучитися до влади, дістатися до «кормушки», тобто до державного чи місцевого бюджету.
Олексій Літвінов, член Громадської ради при виконкомі Дніпропетровської міської ради, виконавчий директор громадської організації «Інститут громадської експертизи», вважає, що не можна голослівно звинувачувати організації в тому, що вони «кишенькові» чи «фейкові»: «Якщо ми звинувачуємо організацію в тому, що вона є «кишеньковою», то ми маємо надавати докази цього. А це треба відслідковувати, що організація робила, якою була її позиція щодо резонансних справ, звідки вона отримує фінансування, де вона знаходиться, яка її юридична адреса, яка її фактична адреса, ким є її засновники».
Водночас, за словами Олексія Літвінова, є багато громадських організацій, засновниками яких є депутати різних рівнів, директори комунальних підприємств. Ці громадські організації можуть не вести жодної діяльності, але коли виникає певна політична ситуація, то вони раптом виринають і заявляють, що вони представляють громадськість.
На думку Рустама Курбанова, голови Громадської ради при ГУ МВСУ у Львівській області, «кишенькові» громадські організації характеризуються певним набором рис: «Це постійний перехід невеликої групи людей з однієї організації в іншу. Різні назви, але одні й ті самі організації та юридичні особи. Що стосується «кредитної історії», то дуже важливо бачити, хто фінансує громадську організацію. Я не бачу нічого поганого в тому, що громадські організації подаються на якісь гранти або існують на членські внески. Але я був дуже здивований, коли дізнався, що один із членів громадської ради при МВС, будучи представником однієї приватної охоронної структури, чітко заявив: «Я одержую кошти від резидентів російського бізнесу тут, тому що ми здійснюємо охоронну діяльність їхніх об’єктів».
Як зазначила головний спеціаліст реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Діана Щогла, органи юстиції стежать за дотриманням законності, здійснюють перевірку на наявність документів, передбачених чинним законодавством, правильність і мету діяльності громадських об’єднань. «Сам факт реєстрації свідчить про те, що мета діяльності організації не суперечить Конституції України та чинному законодавству. Оскільки на день реєстрації документи відповідають чинному законодавству, говорити про законність чи незаконність діяльності громадської організації ми не можемо. Але згідно з рішенням суду було припинено діяльність близько 12 громадських організацій за останній рік», – повідомила Діана Щогла.
Її колега зі Львова, начальник відділу легалізації та реєстрації громадських формувань реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Галина Сапіга зазначила, що у Львові є тільки один такий випадок.
На сьогодні у Дніпропетровську зареєстровано близько 2 300 громадських організацій, з них за останній рік – 216 новостворених. У Львові – 3 096, з них 341 з’явилася за останній рік.
Ярослав Жукровський, в.о. начальника головного управління юстиції у Львівській області, зауважив, що право будь-якого громадянина на участь в діяльності громадських об’єднань – це конституційне право. Жоден законодавчий акт не регламентує, скільки та чи інша особа може заснувати громадських організацій. «Звичайно, коли одна особа чи група осіб засновує 10-20 громадських організацій, мова вже йде про зловживання своїм конституційним правом. З іншого боку, два роки тому був прийнятий закон про громадські об’єднання, який суттєво спростив процедуру реєстрації громадських об’єднань. Це призвело до того, що ми отримали більшу кількість ГО. Чи покращилась при цьому якість?», – запитує чиновник.
Також він наголосив, що певні потужні громадські організації, які досить активно діють, зовсім не мають наміру легалізовуватися: «До прикладу, є такий громадський рух – «Стоп цензурі». Він ніде не зареєстрований. Але якщо ми хочемо брати участь у діалозі з владою, нам потрібно якимось чином легалізуватися».
Щодо контролю за статутною діяльністю громадських об’єднань, Ярослав Жукровський сказав, що законом передбачені такі можливості для управлінь юстиції: «Та чи повинні вони вишуковувати ці громадські об’єднання, перевіряти їхні адреси і їх ліквідовувати? Я думаю, що це питання не на часі. Втім, гадаю, саме громадянське суспільство повинне самоорганізовуватись і виявляти «фейкові» структури, показувати громадськості, хто є хто».
Василь Сухов додав: «Якщо просто чекати, коли громадянське суспільство дозріє до тієї вершини, коли взагалі не буде корупції в державі, то цього можна і не дочекатись. Чим більше буде громадських організацій, які роблять корисну справу, які відсторонені від корупційних схем, які «б’ють у дзвін» і не дають спокійно жити владі, тим швидше в суспільстві відбудуться зміни на краще».
Громадські організації часто створюють політики для того, щоби потім під цим брендом створити політичну партію. Або ж з меркантильною метою – щоби відчужити майно. Про це заявив в.о. начальника головного управління юстиції у Львівській області Ярослав Жукровський. З чим не зовсім погодився громадський діяч, голова Громадської ради при Львівській облдержадміністрації Степан Середа: «Завжди так є – громадськість активізується, коли є якісь проблеми чи в державі – негаразди. Тому нічого дивного, що за останній рік кількість громадських організацій виросла. Ми знаємо, скільки є громадських волонтерських організацій. Хоча, знаємо, що багато людей готуються балотуватися в ту чи іншу раду. Тому і створюються громадські організації на вимогу часу. Час проходить, вони відмирають, через якийсь час вони знову можуть оживитися. Я впевнений, що у Верховній Раді не знайдеться жодного народного депутата, який не має своєї громадської організації. Він її створив, він її фінансує і використовує для певних речей».
Серед тем, на яких сьогодні найбільше спекулюють «кишенькові» громадські організації, учасники відеомосту назвали захист прав людини, боротьбу з корупцією, люстраційні процеси, а також контроль за використанням бюджетних коштів, за роботою комунальних підприємств та призначення після люстрації нових керівників в органах влади.
Переглянути відеозапис можна за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=gguhX7RRKvs
* * *
Учасники у Дніпропетровську:
– Діана Щогла, головний спеціаліст реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції;
– Олексій Літвінов, член Громадської ради при виконкомі Дніпропетровської міської ради, виконавчий директор громадської організації «Інститут громадської експертизи»;
– Василь Сухов, заступник голови Громадської ради при виконкомі Дніпропетровської міської ради, голова ГО «Форум порятунку Дніпропетровська», голова правління ГО «Дніпропетровська правозахисна група», координатор Дніпропетровського Євромайдану.
Учасники у Львові:
– Ярослав Жукровський, в.о. начальника головного управління юстиції у Львівській області;
– Галина Сапіга, начальник відділу легалізації та реєстрації громадських формувань реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції;
– Степан Середа, голова Громадської ради при Львівській облдержадміністрації;
– Рустам Курбанов, голова Громадської ради при ГУ МВСУ у Львівській області;
– Юрій Ситник, блогер, громадський активіст.
