Наскільки відчутними для місцевих бюджетів стали перші результати фінансової децентралізації? Як надалі відбуватиметься цей процес? Чи зможуть громади правильно розпоряджатися додатковими ресурсами? Як убезпечити фінансові потоки від непрофесіоналізму та корупції у місцевих радах? Ці та інші питання обговорювали учасники «круглого столу», який відбувся 28 липня 2015 року у прес-клубі ДОО НСЖУ.
З 1 січня 2015 року в Україні запроваджена бюджетна децентралізація. Вона означає не лише наповнення бюджету. Реформа робить прозорими фінансові потоки та збільшує зацікавленість органів місцевого самоврядування в реалізації податкового потенціалу своєї адміністративно-територіальної одиниці.
Сьогодні Дніпропетровщина серед лідерів децентралізації в Україні. Фінансова децентралізація почала давати відчутні надбавки до місцевих бюджетів. Як повідомила директор департаменту фінансів Дніпропетровської облдержадміністрації Тетяна Шебеко, за перше півріччя приріст дохідної частини бюджету Дніпропетровщини склав 30%.
«2015 рік став поворотним – завдяки прийнятим до бюджетного і податкового законодавств змінам місцеві бюджети були сформовані на новій основі. Нові джерела надходження коштів дозволили збільшити фінансовий ресурс області. Так, майже 300 млн. грн. надійшло до бюджетів міст і районів як акцизний податок на підакцизні товари роздрібної торгівлі. Близько 10 млн. грн. – від оподаткування транспортних засобів з великим обсягом двигуна. У другому півріччі, беручи до уваги терміни сплати цього податку, сума надходжень буде значно більша. Окрім того, платежі, що раніше надходили до державного бюджету, такі як плата за адміністративні послуги, державне мито, також передані на бюджети міст і районів. Обласний бюджет Дніпропетровщини збільшив податок на прибуток – майже 518 млн. грн. Також сьогодні з державного бюджету передаються медична і освітянська субвенції на утримання закладів відповідних галузей. Враховуючи усе це, по області фінансовий ресурс зріс на 30%. А у бюджетах шахтарських міст, як Першотравенськ, Тернівка, Павлоград, Павлоградський та Петропавлівський райони, де найбільші надходження від податку на доходи фізичних осіб, приріст складає понад 50%», – зазначила Тетяна Шебеко.
Таким чином, фінансово незалежні громади матимуть кошти для розвитку інфраструктури, утримання доріг та закладів, не покладаючись лише на державні дотації.
Важливим лишається питання контроль за використанням коштів місцевих бюджетів. У вересні 2015 набирає чинності закон про відкритість використання публічних коштів. Він забезпечить прозорість тендерних схем та відомостей щодо використання бюджетних коштів.
«Інформація щодо надходження коштів до обласного бюджету та їхнього використання міститься на сайтах адміністрації та облради, ми публікуємо усі рішення щодо уточнення показників обласного бюджету. Закон про публічність інформації, набуття чинності якого ми очікуємо у вересні, передбачає більш широке висвітлення в ЗМІ усіх питань, які стосуються і наповнення бюджету, і використання коштів. Будуть оприлюднені і переможці тендерних закупівель, і більш конкретно визначатимуться напрями використання коштів, виконавці, з якими безпосередньо укладається договір», – зауважила директор департаменту фінансів Дніпропетровської ОДА.
За словами Владислава Романова, депутата Дніпропетровської обласної ради, раніше влада на місцях не була зацікавлена у розвитку місцевої бази оподаткування: «Змінюються взагалі підходи до формування бюджету – раніше був «план до двору», зараз є план платежів. Те, що було раніше, призвело до того, що фактично місцеві ради були абсолютно не зацікавлені в розбудові місцевої бази оподаткування. Тому що усі ці гроші вилучались. Тепер цього не буде. Одразу виникає питання: чи готові наші місцеві ради, чи готові наші кандидати, майбутні депутати місцевих рад до роботи в умовах, коли не можна розписувати бюджет по заздалегідь визначеним графам, а потім стверджувати, що грошей немає».
Також депутат вважає, що нові фінансові ресурси – це досить серйозна спокуса для тих, хто прагне залишитися при владі: «Де фінанси, там, фактично, і є реальна влада. Чи наша громада усвідомлює те, що зараз треба битися за кожен мандат, за кожного депутата. Тому що ці люди завтра визначатимуть, в якому стані будуть дороги, яким буде освітлення вулиць, яке буде опалення у медичних і навчальних закладах, яким у перспективі буде стан безпеки на ваших вулицях та багато інших речей, на які раніше була відмовка: грошей немає. Зараз гроші пішли, повноваження надаються. І це лише початок».
Владислав Романов висловив сподівання, що зміни до Конституції призведуть фактично до зміни формули влади. Ефективний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування згори має бути прописаний в законах. Разом з тим потрібен серйозний контроль знизу: «Це можливо за наступних умов: по-перше, необхідно перерахувати усі послуги, які надаються на рівні кожної громади. Другий інструмент – ми можемо ефективно вимагати від місцевої влади дій, якщо ми абсолютно чітко знаємо мінімальні стандарти цих послуг. Внутрішні стандарти, як правило, заховані в якісь технічні описи, накази, рекомендації. Це треба витягати назовні, аби принаймні ми чітко розуміли, що є мінімальний стандарт, який повинен бути забезпечений – в школі, в медзакладі, на вулиці, у під’їзді і т.ін. Це той рівень, нижче якого не повинна опускатись робота органу місцевого самоврядування. Вище – будь ласка. Це і буде показник ефективності витрачання коштів з місцевих бюджетів на розвиток громади».
Як зазначив депутат Дніпропетровської міської ради Сергій Жуков, завдяки фінансовій реформі Дніпропетровськ отримав 252 млн. грн. додатково. Втім, через закритість дій міськради, кошти продовжують розподілятись «в ручному режимі». Для прикладу депутат назвав одне із останніх прийнятих сесією рішень – виділення 50 млн. грн. на ремонт внутрішньоквартальних доріг: «Раніше, нагадаю, вже було виділено 24 млн. грн. Отже, маємо 74 млн. на ремонт. Сума чимала. Втім, ми, депутати, не можемо добитись, де ці роботи проводитимуться. Ніякого титульного списку немає. Не функціонує і створена раніше спеціальна комісія. Тобто, 50 млн. грн. є, їх закладено до бюджету, їх можна реалізовувати і проводити тендер. І погода дозволяє здійснювати ремонт доріг, проте, ніяких робіт в цьому напрямку не ведеться».
Додаткові кошти, отримані в результаті децентралізації, повинні направлятись не лише на поточні витрати, а на проекти, які сприятимуть розвитку міста. Основна проблема на сьогодні, за словами Сергія Жукова, – це відсутність прозорості системи використання коштів. Інформація стосовно витрат бюджетних коштів, титульні списки повинні бути опубліковані на сайті міськради. Щоб змінити цю ситуацію, не вистачає необхідної більшості.
Владислав Романов додав: «До Революції Гідності ми були в опозиції, тому нам було складно боротися з вибудованою системою. Зараз ми на іншому боці, проте нас меншість. Я вважаю, що наступні місцеві вибори матимуть тестовий характер, але вже з урахуванням змін до Конституції. Ми повинні іти на вибори, свідомо розуміючи, що зараз ми фактично опановуємо нові можливості, нові інструменти, що ми дійсно можемо по-новому зробити життя в наших місцевих громадах».
* * *







Учасники заходу:
– Тетяна Шебеко – директор департаменту фінансів Дніпропетровської облдержадміністрації;
– Владислав Романов – депутат Дніпропетровської обласної ради;
– Сергій Жуков – депутат Дніпропетровської міської ради.
Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів