5 жовтня у прес-клубі ДОО НСЖУ координатор проектів «Дніпровського центру соціальних досліджень» Анна Колохіна представила результати дослідження ДЦСД на тему: «Аналіз програм кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах Дніпропетровської області».
Як повідомила Анна Сергіївна, при здійсненні дослідження були використані відомості про кандидатів в одномандатних виборчих округах області, їх програми, розміщені на сайті ЦВК.
«Ось уже протягом 10 років Дніпропетровщина є регіоном-лідером за кількістю кандидатів у мажоритарних округах, – повідомила А. Колохіна. – У 2002 році наша область за цим показником поступалася лише Києву і Донецькій області. У 2012 – пропустила вперед лише столицю і Київську область. При цьому Дніпропетровська область посідає перше місце за кількістю кандидатів, які відмовилися від участі у виборах».
Згідно з даними ДЦСД, у поточному році на одномандатних округах Дніпропетровщини зареєстровано 219 кандидатів з яких станом на 5 жовтня 56 відмовилися від подальшої участі у виборах (2002 рік – 241, з яких 31 відмовилися від участі в виборах).
«Всі, хто знявся з виборчих перегонів, – самовисуванці (лише один з півсотні представляв партію – «Україна – Вперед!»). У цьому є технологічний момент – ці самовисуванці подали від свого імені кандидатів у члени виборчкомів, а коли комісії сформували, відмовилися від балотування – зазначила Анна Колохіна».
У ході дослідження експерти ДЦСД з’ясували, що партії в 2012 році висунули приблизно таку ж кількість «мажоритарників», що і в 2002. Однак розвиток партійних структур за 10 років все ж має місце бути.
«У 2002 році майже в усіх одномандатних округах, а точніше – в 203-х, мала своїх висуванців лише Компартія, – повідомила Анна Сергіївна. – Через 10 років майже скрізь є висуванці не тільки від КПУ, але і від «Батьківщини», Партії регіонів та УДАРу».
За 10 років кандидати-«мажоритарники» помолодшали, серед них стало більше керівників підприємств і безробітних (причому більша частина тимчасово непрацюючих – колишні держслужбовці), менше – діючих нардепів, і все так само мало жінок.
Що стосується виборчих програм, то вони в своїй більшості відображають настрій виборців, головне в них: взяття влади під контроль громадян. При цьому, наприклад, у всіх кандидатів від УДАРу програми написані «під копірку», і не містять конкретики щодо округу, за яким балотується претендент на парламентське крісло. Дещо відрізняються програми висуванців від «Батьківщини» (наприкінці програм кандидати відходять від загальних слів, і стосуються проблем конкретних округів). У кандидатів від Партії регіонів єдиною для всіх є лише обіцянка реалізовувати Соціальні ініціативи Президента (саме так, з великої літери).
Всі кандидати приділяють багато уваги охороні здоров’я, особливо – медичній реформі, пілотний проект якої вже не перший рік випробовується на Дніпропетровщині.
Як свідчать результати дослідження ДЦСД, щодо даної теми претенденти депутатських мандатів розділилися приблизно на три рівних табори. Перші обіцяють доступну і безкоштовну медицину. Другі виступають за скасування медреформи та відновлення колишньої системи медичного обслуговування, з відновленням роботи закритих медичних закладів (за це ратують, в основному, висуванці від КПУ, «Батьківщини» і самовисуванці по округах, які розташовані у сільській місцевості). До третіх відносяться прихильники страхової медицини. Але серед них немає єдиної думки щодо того, якою вона повинна бути – добровільною, обов’язковою, або в поєднанні з безкоштовним медичним обслуговуванням.
Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів