Гендерний моніторинг ЗМІ Дніпропетровської області

У Дніпрі з 11 по 17 лютого 2019 року було проаналізовано матеріали 10 найпопулярніших регіональних ЗМІ (5 інтернет-видань – «DepoДніпро», «Інформатор», «056.ua.Сайт городаДнепра», «Городской сайт», «49000.com.ua»; 5 регіональних газет – «Зоря-город», «Лица», «Наше місто», «Днепрвечерний», «Горожанин») щодо їх гендерної чутливості. Всього протягом тижня було проаналізовано 1144 матеріали. З них 178 у друкованих ЗМІ, 966 матеріалів у інтернет-медіа.

Насамперед варто відзначити, що тематику публікацій значною мірою визначала активна передвиборна кампанія. Частина кандидатів у президенти – вихідці з Дніпропетровської області, тому ЗМІ не оминають увагою земляків-політиків.

У друкованих ЗМІ Дніпра чоловіки-експерти є більш популярними, ніж жінки, хоча розрив незначний – усього 7%. Чоловіки переважно коментують політичні, спортивні та економічні питання. Також у полі зору чоловіків – тема ремонту доріг, розмитнення авто на єврономерах, надзвичайні події, шахрайство, кримінал.

У місцевій пресі  Дніпра жінки переважно коментують культурну та освітню теми (а саме – проведення ЗНО, творчих конкурсів, фестивалів), питання краси, соціальних виплат, ціни на продукти харчування, ведення домашнього господарства. Особливу увагу приділяють темі здоров’я (захворюваності на кір та грип у регіоні).

Подібна тенденція простежується й у інтернет-виданнях. Тут чоловіки експерти зустрічаються частіше – 170 згадки проти 91. У поле зору чоловіків-експертів входить таке коло питань як політика, економіка і бізнес, спорт. Активні експерти і у темі здоров’я, а саме фіксуються коментарі спеціалістів обласної лікарні імені Мечникова.

Експертки коментують культурні та освітні питання, теми розважального характеру. А от темі спорту увага жінкам майже не приділяється. Крім цього, у пріоритеті – тема волонтерства (діяльність зоозахисних організацій та допомога різним верствам населення, воїнам АТО).

Протягом тижневого моніторингу було зафіксовано, що героїнями матеріалів у друкованих ЗМІ жінки  були у 35% випадків, а в інтернет-виданнях – 31%. Загальна кількість героїнь – 33%. Найчастіше – це героїні історій про кохання, господині. представниці мистецтва, культури, волонтерки, політикині та спортсменки, які здобули перемоги на всеукраїнських та міжнародних змаганнях.

Чоловіки стають героями автомобільних тем, кримінальної хроніки, політики та спорту. У ЗМІ Дніпропетровщини розповідається про чоловіків-чиновників, політичних діячів, спортсменів, митців, учасників Євробачення та телевізійних шоу.

Особливе питання – це вживання фемінітивів. Кількісний показник назв посад і професій жінок у жіночому роді значно нижчий, ніж у чоловічому. У друкованих ЗМІ їх зафіксовано 21%, а в інтернет-виданнях – 25%.

Друковані ЗМІ намагаються охопити різні теми. Але «Лица» і «Горожанин» ставлять за головне розкрити політичні, економічні теми, діяльність чиновників. У «Нашому місті» та «Горожанину» – значна різниця між фемінітивами і маскулінітивами (2 проти 11) та (1 проти 9). Також стереотипність та сексизм застосовується частіше до жінок.

За принципом використання фемінативів можна виокремити «Городской сайт». Зафіксовано аж 32 маскулінітивів проти 5 фемінітивів.

Дослідження показало також, що дніпропетровські друковані ЗМІ використовують стереотипні образи: жінка у стані стресу, втомлена жінка, жінка як об’єкт сексуальної насолоди, чоловік, який постійно затримується на роботі. Рідше такий контент відстежуємо в інтернет-виданнях, однак і там натрапляємо на «женщину, у которой есть все», «красивую, нежную ведущую» тощо/

Варто зазначити, що показник присутності в дніпропетровських медіа експерток і героїнь – один із найвищих серед інших регіональних медіа (39% і 33% відповідно), завдяки чому вони опинилися на другій сходинці. Однак загальний показник гендерної чутливості дніпропетровських медіа у лютому 2019 року складає 32%. На нього вплинув низький рівень вживання фемінітивів.

Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews