ЕКСПЕРТИ ПРО ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ

1 серпня у прес-клубі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ відбулась презентація та публічне обговорення аналітичного звіту «Інформаційний простір Дніпропетровщини в 2012-2013 роках», який підготував Дніпровський центр соціальних досліджень.

З листопада 2012 громадська організація «Дніпровський центр соціальних досліджень» проводила комплексне дослідження інформаційного простору Дніпропетровської області. В результаті – створені медійні карти періодичних друкованих та електронних ЗМІ області, проведено експертне дослідження інформаційної роботи органів місцевої влади та самоврядування, здійснено моніторинг інформаційного наповнення їхніх сайтів. Результати дослідження представила координатор проектів Дніпровського центру соціальних досліджень Анна Колохіна.

 

Анна Сергіївна зазначила, що ДЦСД вже проводив аналогічну роботу в 2008 році, але тоді зібрати інформацію про ЗМІ було простіше – існувало Управління преси та інформації ОДА, яке систематизувало всі дані. У 2013-му дослідникам довелося здобувати необхідні відомості з офіційних сайтів Головного управління юстиції в Дніпропетровській області та Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

 

 

«В 2013 році у порівнянні з 2008-м у Дніпропетровській області скоротилася кількість таких друкованих періодичних видань, які видаються, – зазначила А. Колохіна. – Так, у 2008 році в регіоні друкованих ЗМІ було зареєстровано близько 900. Але навіть у роки розквіту преси (2007-2008) з них виходило в світ близько 300. Зараз на Дніпропетровщині зареєстровано 1241 періодичне видання, з яких більше 1 000 – газети. При цьому, згідно каталогу «Укрпошти», передплатити можна лише 92 суспільно-політичних видання».

Скорочення кількості газет і журналів, які видаються, відбувається на тлі зменшення кількості точок їх реалізації. Якщо у 2008 році таких точок нараховувалось в області близько 1 200, то зараз – 596. Найскладніша ситуація до доступу преси в селищах, селах і малих містах.

 

 

У малих містах, за словами експерта, мало видається і місцевих газет – 1-3, через що жителі не мають альтернативних джерел отримання інформації про події, які відбуваються в їхньому населеному пункті.

«Та основна причина скорочення тиражів газет і журналів не тільки в появі альтернативного джерела інформації у вигляді Інтернету, – переконана Анна Колохіна. – Це і економічний чинник – відсутність у людей грошей на передплату, і організаційний – погано доставляють передплачену пресу, і ще багато інших».

 

 

Газети комунальної форми власності поки що погано представлені у Всесвітній павутині – з 45 лише 9 мають своє веб-представництво, при цьому два видання представлені лише на сайтах своїх засновників (окремий розділ).

Інтернет-видання та інформагентства (таких експерти ДЦСД нарахували на Дніпропетровщині рівно 35) представлені лише в обласному центрі та великих містах.

Втім, як свідчать дані опитування Інтернет-користувачів, мережеві видання за рівнем популярності в українців аж ніяк не на першому місці. В Інтернет наші співвітчизники виходять, насамперед, для спілкування у соцмережах. На другому місці – для використання електронної пошти. А відвідування інформаційних сайтів знаходиться на 5, аж ніяк не почесному місці.

«Поки ще Інтернет не став головним джерелом інформації для дніпропетровців. За охопленням аудиторії, як і раніше, лідирує телебачення. А преса та Інтернет-видання мають приблизно однакову кількість читачів», – резюмувала А. Колохіна.

Аналитический отчёт analitical_report_DCSR_ 2013.doc