
Сьогодні штучний інтелект стає вагомою частиною багатьох сфер, і медіа не є виключенням. Як алгоритми та нейромережі змінюють медіапростір і сприйняття реальності? Як використовують штучний інтелект у виборчих кампаніях і хто керує громадською думкою? Які поширені маніпуляції з використанням ШІ та яку роль має цей інструмент для медіа?
Знайти відповіді на ці та інші питання допоміг український науковець і дослідник, доктор філософії в галузі права, старший дослідник, військовий, державний службовець 5-го рангу, президент ГО «Асоціація «МЕТАВСЕСВІТ УКРАЇНА» Олексій Костенко під час вебінару «Штучний інтелект і медіа: маніпуляції, виборчі технології та вплив на суспільну свідомість».
Захід, організований Дніпровським центром журналістської солідарності НСЖУ, об’єднав понад 40 журналістів та медіафахівців.
Під час вебінару учасники дізналися про різноманітні аспекту впливу ШІ на медіапростір. Зокрема, говорили про використання генеративних моделей для створення текстового та візуального контенту, їхню роль у покращенні персоналізації та впізнаваності медіа, а також потенційні загрози, пов’язані з маніпуляціями та дезінформацією.
– Після листопада 2022 року різко виросло використання ШІ в усіх сферах життя. Поступово людство відвикає писати тексти і звикає жити зі штучним інтелектом, який наразі дійсно стає інструментом, здатним самостійно функціонувати в мережах, що живляться електроенергією, – зазначив спікер.
Алгоритми штучного інтелекту вже зараз здатні автоматизувати процеси написання новин, створення фото- і відеосюжетів тощо. Проте питання довіри до таких матеріалів та правового врегулювання розповсюдження суто генерованого контенту ШІ залишається відкритим.

Як зауважив Олексій Костенко, штучний інтелект не лише змінює способи та підходи до створення контенту, але й впливає на суспільне сприйняття інформації. У такий спосіб можемо говорити про чисельні загрози, одними з яких є маніпуляції, поширення дезінформації тощо. Так, діпфейки, штучно створені акаунти, бот-мережі та інші інструменти здатні суттєво спотворювати інформаційний простір, просуваючи або дискредитуючи певні наративи.
Щобільше, наслідки ефекту ехо-камери, за якого алгоритми пропонують користувачам переважно або виключно ту інформацію, яка підтверджує їхні погляди та переконання, можуть призвести до поляризації, радикалізації суспільства. Люди стають заручниками «бульбашки» контенту, де формується викривлене уявлення про реальність, в якій ця «бульбашка» сприймається як єдина правильна картина світу, що особливо небезпечно під час виборчих кампаній, криз, конфліктів, війн тощо, коли інформація є потужним інструментом впливу.
Водночас, можливості ШІ поширюються не лише на створення штучної шкідливої інформації, але й на її виявлення, адже існують детектори ШІ-контенту. Наприклад, спеціальні інструменти від OpenAI, GPTZero тощо.
Проте, як зазначає директор Центру кіберінтелекту та інновацій у сфері безпеки УМСФ, екс-голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Володимир Звєрєв, варто також звертати увагу на такі інструменти та технології як фактчекінг, перевірка стилістики та джерел, аналіз метаданих тощо.
Та чи може штучний інтелект витіснити людину з журналістики? Як прокоментував Володимир Звєрєв, повністю замінити журналістів у перспективі найближчих років малоймовірно:
– Штучний інтелект – це нові можливості: автоматизація рутинних завдань, швидкий аналіз даних, покращення персоналізації контенту. Водночас з’являються ризики: поширення дезінформації, втрата робочих місць, загроза якості журналістських стандартів. І хоча ШІ здатен виконувати багато рутинних функцій, творча складова, аналіз контексту та етичні міркування залишаються за людиною.
Щоб ефективно використовувати можливості штучного інтелекту, розпізнавати продукти його діяльності у медіа та мінімізувати ризики маніпуляцій, експерти вебінару надали кілька ключових порад для журналістів і медіафахівців:
1. Ретельно перевіряти інформацію, згенеровану ШІ. Звертати увагу на стиль тексту (може бути занадто «гладким», повторюваним, узагальненим, емоційного/клікбейтного характеру), наявність джерел. Перевіряти факти: використовувати спеціальні детектори ШІ, звертатися до фактчекінгових програм тощо.
2. Перевіряти фото/відео на наявність фейків та генерованого контенту (наприклад, за допомогою таких інструментів як пошук за зображенням (Google Reverse Image Search), TinEye, Image edited? тощо).
3. Дотримуватися прозорості у використанні ШІ. Якщо використовуєте згенерований ШІ контент, варто відкрито повідомляти про це аудиторію.
4. Перевіряти результати на правдоподібність, у разі використання нейромереж для створення фото/відео. Використовуючи спеціалізовані нейромережі (Midjourney, DALL-E, Stable Diffusion тощо) та інструменти для обробки відео (Deepfake, Runway), важливо налаштувати параметри та «тренувати» модель на якісному вихідному матеріалі.
5. Створювати унікальний контент. ШІ може спростити рутинні завдання, але найціннішою залишається присутність автора. Використання ШІ має доповнювати, а не замінювати творчий підхід.
Ліана Охрименко