Захист від залякувань, цензури та сваволі платформ: українські медійники переймали шведський досвід

Національна спілка журналістів України та Спілка журналістів Швеції провели чергову онлайн-зустріч для українських медійників, де презентували механізми правового захисту преси – від найдавніших конституційних гарантій до найновіших законів Євросоюзу.

Чи знаєте ви, що першому у світі конституційному акту, який офіційно гарантував свободу преси, вже понад 250 років, і він визнаний скарбом ЮНЕСКО? У 1766 році Швеція ухвалила документ, принципи якого працюють і досі. Більше того, аби змінити конституційні гарантії свободи слова у цій скандинавській країні, уряду доведеться… провести загальнонаціональні вибори.

Про цей цікавий факт та інші особливості захисту прав медійників йшлося під час чергової онлайн-зустрічі для українських журналістів. Захід відбувся у межах спільного проєкту НСЖУ та Шведської спілки журналістів за підтримки Шведського інституту.

Головна думка зустрічі – Україна як країна-кандидат на вступ до ЄС вже зараз імплементує нові європейські медійні регламенти. Для українських медійників це можливість заздалегідь опанувати нові інструменти захисту джерел, редакційної незалежності та протидії юридичному тиску, спираючись на практичний досвід колег з Європи.

Захист джерел і свобода від цензури: досвід Швеції

Модераторка заходу, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, підкреслила важливість адаптації до європейських норм:

«Упродовж останніх років у Європейському Союзі розглядалися й були ухвалені низка актів… Україна як країна-кандидат також імплементує положення цих актів. Тобто це наше найближче майбутнє. І Європейські спілки журналістів, і Європейська федерація журналістів дуже багато докладали зусиль для того, щоб ці акти враховували особливості роботи журналістів і важливу роль незалежних медіа в нашому суспільстві».

Вікторія да Сільва, міжнародна секретарка шведської спілки журналістів, представила спікерку вебінару, юристку та радницю з правових питань Шведської спілки журналістів Туве Карлен, яка детально розібрала, як влаштована система захисту журналістів у її країні та які зміни приносить нове законодавство ЄС.

Шведська модель свободи слова спирається на три потужні стовпи:

1. Право на публікацію для кожного. Щоб отримати захист Конституції, не обов’язково мати прескарту чи працювати у великому медіа – достатньо створити свій вебсайт.
2. Абсолютна заборона попередньої цензури. Жоден державний орган не має права заборонити публікацію до її виходу.
3. Персональна відповідальність головного редактора.

За словами Туве Карлен, шведська система має унікальне правило юридичної відповідальності, яке надійно захищає рядових репортерів:

«Згідно зі шведським законом про свободу преси, головний редактор зазвичай є особою, яка несе юридичну відповідальність за те, що опубліковано у виданні. Ця відповідальність не розподіляється з іншими особами. Тобто її не несуть журналісти, фотографи та інші редактори. Це також означає, що як журналіста у Швеції вас не можна притягнути до відповідальності й засудити за те, що надруковано».

Окрему увагу у Швеції приділяють захисту джерел інформації та забороні помсти. Державним установам і роботодавцям суворо заборонено проводити “внутрішні розслідування”, аби вирахувати, хто зі співробітників поспілкувався з пресою.

Що змінюють нові акти ЄС: SLAPP, DSA та Закон про свободу медіа

Під час вебінару детально проаналізували три ключові ініціативи Європейського Союзу, які стають актуальними й для України:

1. Захист від зловживань позовами (Директива проти SLAPP)

SLAPP (Strategic Lawsuits Against Public Participation) – це залякувальні позови або офіційні листи від адвокатів, мета яких – змусити журналіста замовкнути через загрозу величезних судових витрат або тривалої тяганини. Нова директива ЄС вимагає від судів можливості достроково закривати такі залякувальні справи та звільняти журналістів від сплати судих зборів.

«Це не обов’язково одразу починається із судового позову. По-перше, це може бути лист від адвоката, від юриста, який вимагає прибрати певну статтю… І інколи цього достатньо для того, щоб журналіст сказав: “Так, добре, я це приберу”. І тоді виходить так, що та сторона, яку звинуватили, отримала своє… Директива вимагає наступного: у національному законодавстві має бути можливість дострокового закриття справи. Якщо виявилося, що це саме такі залякувальні дії, суд може закрити справу».

2. Прозорість техгігантів (Закон про цифрові послуги – DSA)

Цей регламент прямо зобов’язує платформи-гіганти (Facebook, Instagram, TikTok, Google) протидіяти дезінформації та незаконному контенту. Водночас він захищає медіа від сваволі модераторів: соцмережі більше не можуть без пояснень видаляти сторінки чи блокувати матеріали. Користувачі отримали право оскаржувати такі рішення поза судом.

3. Гарантії для суспільних медіа (Європейський акт про свободу ЗМІ – EMFA)

Акт покликаний захистити редакційну незалежність від політичного тиску, забороняє використання шпигунських програм проти журналістів та гарантує стабільне фінансування суспільних мовників.

Коментуючи прийняття цього акта, Туве Карлен зазначила:

«З точки зору Швеції ми, звичайно, були дуже щасливі, що нарешті щось відбувається в Європі стосовно свободи ЗМІ… У цьому регламенті вказано, що він не впливає на можливість держав-членів приймати більш детальні правила… Для нас це був ключовий момент, тому що це означає: як мінімум, так ми маємо захищати, але можна ще більше».

Підсумовуючи, спікерка наголосила, що хоча деякі європейські регламенти все ще проходять етап практичного шліфування в національних законодавствах, вони створюють міцний юридичний фундамент:

«Ми побачимо на практиці, як буде працювати ця директива, але насправді це дуже важливий сигнал, який уже демонструє, що Європейський Союз розуміє цю проблему і вважає, що з нею треба боротися».

Отримані під час вебінару знання допоможуть українським медійникам ефективніше відстоювати свої права, протидіяти цензурі та використовувати європейські стандарти у своїй щоденній роботі.

ДОВІДКА. Спільний проєкт НСЖУ та Шведської спілки журналістів (SJF) став можливим завдяки підтримці Шведського інституту та уряду Швеції. Програма розрахована на півтора року та передбачає серію практичних вебінарів, присвячених реформуванню внутрішніх процесів, захисту трудових прав та розбудові ефективного зворотного зв’язку з членами організації.

Раніше ми розповідали про те, що Національна спілка журналістів України провела першу онлайн-зустріч із міжнародною секретарем Шведської спілки журналістів Вікторією да Сільва. Її презентація «Як працює Шведська спілка журналістів» відкрила спільний проєкт двох організацій, що реалізується за підтримки Шведського інституту.

Також ми розповідали про те, що під час онлайн-вебінару на тему «Як працює медіасистема у Швеції» український журналіст Карл Волкогон, який нині працює у Швеції, поділисвя своїм досвідом і спостереженнми.

Ми писали і про вебінар, присвячений практичним аспектам профспілкової роботи у Швеції.

Джерело: Інформаційна служба НСЖУ