Закон України «Про медіа»: на що треба звернути увагу редакційним колективам

Наприкінці минулого року народні депутати України ухвалили Закон «Про медіа». Він вступає в силу 31 березня 2023 року. Цей документ нараховує близько трьохсот сторінок про те, як має функціонувати медіаринок в Україні. Але новий закон викликав чимало запитань у медійної спільноти та потребує детального роз’яснення.

Як зміняться правила на медіаринку? Якими повноваженнями наділяється Національна рада з питань телебачення і радіомовлення? Чи потрібна газетам «повторна» реєстрація? Інформацією щодо цього у Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ із медійниками поділився юрист, адвокат, член Ревізійної комісії Національної спілки журналістів України, голова Ревізійної комісії Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Сергій Воронський.

Експерт зауважив, що новий закон дійсно досить об’ємний і непростий у вивченні. Але в свою чергу він замінює ряд законів, які раніше регулювали сферу медіа. Цим документом у законодавче поле офіційно вводиться поняття «медіа» замість «ЗМІ». Відповідно цей закон встановлює правила для всіх суб’єктів медіа – як онлайн, так і офлайн. Також, згідно з документом, вперше органом нагляду та державного регулювання діяльності медіа є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

«Як бачимо, одним із нововведень є створення національного регулятора медіаринку – Нацради. Вона здійснюватиме контроль не лише над радіо та телебаченням, а й над друкованими та онлайн медіа. Нацрада наділена широким колом повноважень: може приходити з перевірками до медіа, накладати санкції та навіть «призупиняти» їх роботу відповідно до Закону», – зазначив Сергій Воронський.

На думку юриста, саме посилення ролі Нацради викликає занепокоєння та може нести ризики для діяльності всіх медіа в Україні. Діяльність Нацради (зокрема реєстрація всіх медіа, моніторинг їхньої діяльності, здійснення перевірок та інші) потребуватиме значних коштів. У країні понад рік триває повномасштабна війна і не на часі у такий спосіб вводити додаткове навантаження на державний бюджет.

Також новий Закон України “Про медіа” визначає конкретні зобов’язання щодо прозорості для різних типів медіа. Зокрема, до Нацради подаються відомості про структуру власності. Ця структура дає можливість встановити всіх ключових осіб, які мають прямий або опосередкований вплив на медіа. Крім того, сайтам доведеться розкрити інтернет-адреси, за якими медіа доступне у мережі, а газетам – повну назву та періодичність виходу.

Сергій Воронський пояснив, що у кожного медіа має бути свій електронний кабінет, через який подаватимуться документи на реєстрацію. У законі зазначається, що сайти та друковані видання можуть реєструватися добровільно, але це положення для мирних часів. На даний час всі друковані медіа, інформаційні агентства повинні пройти процедуру реєстрації в Нацраді. Раніше видані свідоцтва будуть діяти до моменту здійснення реєстрації в новому реєстрі або ж рік з моменту набрання чинності Законом, а потім втратять чинність. Експерт радить не затягувати і пройти максимально оперативно процедуру створення електронного кабінету та реєстрації медіа.

Під час обговорення медіа-юрист дав головні практичні поради щодо «перших кроків» з виконання вимог Закону України «Про медіа»

• У першу чергу необхідно роздрукувати і використовувати, як настільну книгу, вимоги Закону (з урахуванням виду суб’єкта медіа): ст.ст.21-24, 30, 32, розділ IV (ст. ст. 35-49), розділ IХ (ст. ст. 118-126);
• Необхідно перевірити структуру власності вашого медіа на предмет відповідності вимогам ст.ст.25-27, 120. Зверніть увагу, що закон встановлює 6-місячний строк для приведення структури власності у відповідність;
• Дослідіть питання ліцензування, передбачені у Законі, якщо діяльність підлягає ліцензуванню (ст.ст.50-62). Підготуйтесь до проведення відповідних процедур;
• Здійснюйте моніторинг щодо прийняття Нацрадою та набрання чинності нормативних документів, які встановлюють порядок здійснення реєстрації суб’єктів медіа у відповідному реєстрі. Відповідно до ст.63 Закону потрібно зареєструвати особистий кабінет та подати через нього документи для проведення реєстрації медіа. Реєстраційний збір для діючих медіа не сплачується.
• За можливості брати участь в органах спільного регулювання, створення яких передбачено розділом VII (ст.ст.92-96) Закону.

І не забувати про головне завдання медіа: продовжувати активно працювати та захищати нашу державу на інформаційному фронті, наближаючи перемогу.