Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Майже три роки російський агресор невпинно обстрілює українські міста та села, знищуючи лікарні, школи, житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру. Дніпропетровська область, на жаль, також потерпає від російських атак. У таких умовах постає низка важливих питань: які державні та місцеві програми відновлення пошкодженого та зруйнованого житла діють в Україні? Як зафіксувати завдані збитки, щоб отримати допомогу, і до яких органів звертатися? Як дотримуються прав власників пошкодженого чи зруйнованого житла, зокрема на Дніпропетровщині?
На ці та інші питання звернули увагу учасники «круглого столу» на тему: «Зруйноване чи пошкоджене війною житло: державні гарантії та місцеві ініціативи», який днями відбувся у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ.
– Рік тому ми порушували цю важливу тему. На жаль, серед тих, чиє помешкання постраждало, чимало медійників, – зазначила Наталя Назарова, координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ.– На Дніпропетровщині нами зафіксовано понад два десятки випадків пошкоджень житла журналістів та майна редакцій. Тож сьогодні ми запросили представників органів влади, Нацполіції, правозахисників, а також медійників, адже саме медіа інформують про можливу підтримку на рівні держави та громад.
На сьогодні власники пошкодженого або знищеного майна мають можливість отримувати фінансову підтримку в межах державних програм «єВідновлення» та «єОселя», які спрямовані на компенсацію майнової шкоди, спричиненої збройною агресією, або надання кредиту на відновлення відповідно. Однак, однією з найбільших проблем залишається складність доступу до дієвих механізмів оформлення та надання компенсації. За офіційними даними, на Дніпропетровщині зафіксовано понад 18 тисяч пошкоджених і зруйнованих об’єктів. Лише близько 4400 з них вдалося відновити повністю, чи принаймні до функціонального стану. Проте зазначені цифри далекі від реальних потреб, оскільки процес отримання допомоги є складним і багатоступеневим.
– Для отримання компенсації необхідно зафіксувати пошкодження, – зауважив директор департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської ОДА Роман Пруденко. – Треба написати заяву, за якою комісія має оглянути об’єкт й скласти акт обстеження пошкодженого або зруйнованого майна.
Сформувати заяву можливо й одразу на місці злочину, де зазвичай розгортаються штаби представників поліції, ДСНС тощо.
– Заяву може прийняти будь-хто: працівник превенції, працівник карного розшуку, патрульна поліція. Однак огляди проводяться слідчими й лише за умови згоди власника приміщення. Якщо майно пошкоджене чи зруйноване, але власника немає на місці, ніхто не зможе його оглянути. Тому спершу людина має подати заяву, – зазначив Михайло Покаленко, т.в.о. начальника відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області.
За наявності акту, який підтверджує факт завданих збитків внаслідок збройної агресії, особа може розраховувати на компенсацію. Та гостро постає питання неможливості проведення комісійного обстеження об’єкту й занесення його до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) з різних причин. А саме:
– не підписані акти комісійного обстеження через відсутність власників;
– відсутні акти комісійного обстеження у багатоквартирних будинках, де не пошкоджено місця загального користування;
– відновлення об’єктів за рахунок благодійної організації, яка працювала безпосередньо з власниками об’єктів пошкодженого майна, а також надання матеріальної допомоги за рахунок коштів місцевого та обласного бюджету;
– відсутність безпекової ситуації на території розташування об’єктів нерухомого майна (що особливо актуально для внутрішньо переміщених осіб, які втратили своє житло на прифронтових або тимчасово окупованих територіях).
Щобільше, перешкодою є неналежне оформлення або відсутність документів, які підтверджують право власності особи на пошкоджене або зруйноване майно.
– Інформаційна складова є також однією з проблем, – прокоментував доктор юридичних наук, аналітик громадської організації «Правозахисна Група «СІЧ» Віктор Філатов. – Заразом, існує й суб’єктивний фактор, як бездіяльність. Люди мають робити й самі певні кроки: слідкувати за тим, що документи всі правильно оформлені, що вони є, або оформлювати, якщо немає, — а не потім звинувачувати когось в тому, що не було зроблено.
На критичній важливості активного інформування громадян щодо правильних кроків, які слід здійснити у разі пошкодження або знищення житла через збройну агресію, наголошували й інші учасники обговорення. Для вирішення цієї проблеми експерти ГО «Правозахисна Група «СІЧ» запропонували розробку спеціальних матеріалів, таких як буклети та дорожні карти, які б доступно пояснювали алгоритм дій для постраждалих.
– Громадяни задають одні й ті самі питання. Можливо, вони не цікавляться цим до того моменту, доки це не станеться. Але, на жаль, в Україні зараз немає безпечних областей та, хоча інформація є, люди її не моніторять, – зазначив координатор громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Дніпропетровській області Сергій Кривонос.
Попри виклики, механізм надання компенсації громадянам працює та, як зауважила помічниця представника Уповноваженого ВРУ з прав людини у Дніпропетровській області Юлія Бляхарська, звернень щодо нереалізації програми та/або порушення прав громадян не було.
Детальніше про наявні державні та місцеві програми відновлення житла, ключові проблеми, з якими стикаються громадяни, зокрема ВПО, та конкретні рішення для владитощо можна дізнатися в аналітичному дослідженні, проведеному громадською організацією «Правозахисна Група «СІЧ»: «Дотримання прав власників пошкодженого чи зруйнованого житла в громадах Дніпропетровської області». Дослідження акцентує увагу на необхідності покращення інформування громадян, спрощення процедур подання заявок на компенсацію та вдосконалення механізмів компенсації для тих, хто постраждав від війни, зокрема для внутрішньо переміщених осіб.
Ліана Охрименко, Дніпровський ЦЖС.
Фото Віктора Качанова,
Ярослава Савельєва.
