Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
31 березня в Україні набув чинності новий «Закон про медіа». І хоча більшість статей закону наразі ще не почали працювати, у журналістському середовищі виникає чимало запитань. Щоб розібратися з найбільш нагальними, у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ було організовано тематичний семінар. Роз’яснення та поради редакторам регіональних друкованих видань надала представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровській області Олена Демченко. До діалогу також доєдналися колеги з Харківщини та Сумщини.
Відкриваючи семінар, голова Правління ДОО НСЖУ Олексій Ковальчук наголосив, що новий закон вже почав діяти. Але його впровадження не відбудеться за один день. Тому у Дніпровському центрі журналістської солідарності і надалі організовуватимуть експертні зустрічі, щоб медійники могли отримати фахові консультації.
«Я вдячний нашій колезі Олені Демченко, яка відкрита до діалогу і зацікавлена у проведенні роз’яснювальної роботи. З перших тижнів дії Закону у друкованих медіа постало питання реєстрації та переєстрації. Тому сподіваюся, що після нашої зустрічі редактори газет зрозуміють, якими мають бути їхні перші кроки», – зазначив Олексій Ковальчук.
За словами Олени Демченко, Національна рада розуміє, наскільки значущою для громад є саме місцева преса. Жодне національне медіа не зможе замінити регіональні газети, сайти, радіо та телебачення. Що стосується нового закону, то з 31 березня для друкованих медіа не всі його положення є обов’язковими. Впровадження закону розтягнуте у часі.
«2023-й зосереджений саме на роботі Нацради. За цей рік друкованим медіа потрібно перереєструватися. Що це означає? Це означає, що газетам потрібно подати відповідний пакет документів, але тільки тоді, коли Нацрада цей пакет документів розробить. Про це регіональний представник Нацради проінформує редакторів через Email-розсилку. У друкованих медіа буде рік, щоб вивчити ці документи, завантажити і заповнити їх», – зазначила експертка.
Регулятору документи подаються через електронний кабінет. Для цього редактор чи інша уповноважена особа на бланку медіа подає лист з проханням створити і надати доступ до електронного кабінету.
«Якщо у видання раптом змінився головний редактор, засновник, юридична особа, структура власності, ви оформлюєте документ, де все це прописуєте. Наступний крок – завантажуєте цей документ в електронний кабінет. Про ці зміни друковане видання повинно проінформувати Нацраду протягом 30 днів. Якщо ці терміни недотримуються – на видання накладається штраф», – підкреслила Олена Демченко.
Водночас представниця Нацради звернула увагу на сайти, які працювали при друкованих виданнях. «Сайт газети відноситься до онлайнмедіа. І відповідно потрібно дві реєстрації: і для друкованого медіа, і для сайту. Якщо ж сайт входить до вашої структури, але не зареєстрований, то ви не можете оформлювати на нього співробітників, не можете брати участь в тендерах чи отримувати гранти. Це дуже звужує ваші можливості. Варто запам’ятати, що скасувати реєстрацію можна в будь-який час також через електронний кабінет».
Серед іншого Олена Демченко радить вивчити уважно такі статті: 36 ст Закону щодо обмеження змісту інформації; 42 ст щодо захисту дітей; стаття 43 про право на відповідь та спростування; 49 ст про захист прав користувачів; стаття 48 про облік і зберігання програм і примірників друкованих медіа.
«36 стаття – це так званий виключний перелік. Тобто не можна поширювати тільки те, що зазначено в законі. Раджу звернути увагу на його 14 пунктів. Вони зрозумілі навіть інтуїтивно. Наприклад, заклики до насильницького повалення державної влади, висловлювання, що розпалюють ненависть та інше. Подібні норми регулює не лише Закон «Про медіа», а й інші закони та кодекси. Відповідно, таким чином знімаються всі побоювання щодо обмеження свободи слова. Національна рада не має жодного відношення до контенту видання. Вона не може вказувати, що публікувати, що знімати з друку», – підкреслила Олена Демченко.
Під час семінару порушили питання і створення органів співрегулювання. Планується, що це буде умовно етичний комітет, який розробить етичні кодекси роботи кожного виду медіа. Це принципи, з якими медійники звірятимуть «стандарти журналістики». Представники медіа можуть взяти участь у створенні органів співрегулювання, внести свої пропозиції, аргументувати свої думки.
Зверніть увагу! Планових перевірок друкованих медіа не існує. Позапланова перевірка призначається тільки за результатами скарги, яка доведена і має підстави.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС.
