Жовтоводська журналістка Люся Новошевська: від диктофона до мольберта

Спілчанку Люсю Новошевську добре знають у Жовтих Водах. До речі, звертання «Люся» – це не фамільярність, а традиція. Називати цю милу усміхнену дівчину «Людмилою Геннадіївною» якось ніхто не наважується. Проте є в неї і творчий псевдонім Міла Новаш, під яким вона створює авторські твори образотворчого мистецтва. Під час повномасштабного вторгнення Люся заснувала художню школу, яка об’єднала понад 50 юних талантів. Серед них – чимало дітей, які переїхали до Жовтих Вод із регіонів активного ведення бойових дій.

Захоплюючі авторські програми в ефірі місцевої телерадіокомпанії «СТЕП», цікаві статті у газеті «Жовтоводські вісті» та першому інтернет-виданні «Имеется мнение», відповідальна посада головного редактора газети «Вісник краю», вступ до Національної спілки журналістів України у 2010 році…

15-річний творчий шлях Люсі на журналістській ниві був досить насичений.

У 2017 році наша колега вирішила зосередитися на розвитку інших напрямів своєї багатогранної особистості та захопилася живописом. У результаті відома журналістка розкрилася як художниця. Містяни із цікавістю відвідували виставки її авторських картин. Чимало з творчих робіт прикрашають оселі та офіси жовтоводських поціновувачів образотворчого мистецтва.

Згодом прийшло розуміння, що творча людина має обов’язково поділитися своїм талантом з іншими. З 2019 року почалося викладання живопису дітям. І невдовзі у Жовтих Водах з’явилася дитяча художня школа Люсі Новошевської, яка набула неабиякої популярності у 2022 році. Тривожні сирени, блекаути, страх за життя… Здавалося б, яке тут малювання?! Але заняття не просто викликають великий інтерес, а і сприяють покращенню психологічного стану юних художників. У цьому переконані родини ВПО, діти з яких відвідують художню школу (наразі тут займається понад 50 дітей віком від 4 років, третина з них – діти, які приїхали з регіонів активного ведення бойових дій).

Малювання лікує душі дітей

«Ця жахлива війна забирає час наших дітей, – каже матуся маленької художниці Ірина Хорій із Краматорська. – Ми вже щось знайдемо, перевчимося, а діти… Особливо ось цей вік – від 7 до 12, коли закладається фундамент навичок, які вже потім майже неможливо наздогнати, якщо ти хочеш, щоб творчість була твоєю професією (музика, малювання тощо). Це треба робити зараз! Тому я щаслива, що моя донька Жанна відвідує художню школу. Я бачу зріст її рівня – малюнки стають все цікавішими, професійнішими. А ще є позитивні зміни у тематиці, підборі кольорів. Це свідчить, що моя дитина потихеньку долає стрес та її ментальне здоров’я покращується».

Приємно, що художню школу підтримують жовтоводці, які виїхали з країни під час війни.

«У 2022 році війна змінила долі багатьох українців, – розповідає Люся Новошевська. – Вони були змушені покинути свої міста і поїхати за кордон. Більшість зв’язків розірвалося, але є люди, які за тисячі кілометрів зберігають зв’язок з Батьківщиною і намагаються допомагати навіть за кордоном. Так сталося із моєю подругою Катериною Багдасарян, котра з минулого року живе у Фінляндії та є активною учасницею українсько-фінського громадського об’єднання «Калина». Вона наразі організовує у Фінландії виставки моїх картин. Зокрема у м.Норваллі у серпні відбулася виставка, де представлено 20 моїх робіт. Приємно, що мої картини купують. Таким чином фіни допомагають творчому розвитку в Україні. Було приємно отримати у подарунок для нашої школи набір художніх матеріалів від щедрих благодійників».

Перемоги у конкурсах надихають працювати ще більше

Люся Новошевська стимулює бажання своїх учнів брати участь у різноманітних творчих конкурсах. Та і сама подає приклад. На Міжнародному мистецькому фестивалі-конкурсі «Ти у серці моїм, Україно» у номінації «Образотворче мистецтво» юна художниця Аріна Порохня стала лауреатом І ступеня, Євангелина Мірошніченко – II ступеня. Люся Новошевська теж стала лауреатом І ступеня, а також була відзначена найвищою нагородою – Гран-прі у літературному жанрі (поезія). Таким чином журі оцінило її чудові авторські вірші!

До речі, про цей талант нашої колежанки ми ще не згадували у цій публікації. Так, наша Люся ще й поетеса! У творчому доробку – чимало цікавих творів, один із яких «Я сильна, я вільна, я вперта» був покладений на музику українським гуртом «Дзвони» (м.Коломия, Івано-Франківської області) та перетворився на пісню.

Але портрет Люсі буде неповним, якщо ми не розповімо про йогу! Невгамовна творча особистість не тільки кілька років сама займається йогою, а і є тренером. Зазначає, що, розпочавши такі заняття, дуже змінилася внутрішнє. Тож радо ділиться нюансами духовних практик та вправ з однодумцями.

Квітка Миру – новий жовтоводський оберіг

Тендітна Люся – турботлива матуся двох дорослих синів та кохана дружина. Її чоловік Євген Новошевський – перший друг та надійна опора у життєвих справах та творчих починаннях. Саме він став автором проєкту «Квітка миру», який був реалізований напередодні Дня Незалежності у Жовтих Водах.

Тож, за ініціативи творчого подружжя Новошевських на площі Миру розквітла синьо-жовта квітка. Вона зображена на асфальті у національних кольорах України. До створення композиції діаметром близько 15 м долучилися понад 50 жовтоводців, серед них – дружини та діти наших захисників. Творчий процес відбувався протягом 23 серпня – у День Державного прапора України.

Цікаво, що саме в цю дату наша креативна на невгамовна Люся відзначає день народження. «Дарувати подарунки приємніше, ніж отримувати, – каже вона. – Тому попрацювати у своє особисте свято задля рідного міста – це чудово. Ця квітка — вислів любові і поваги до кожного жовтоводця, котрий наразі захищає Батьківщину. Ця квітка — оберіг міста і побажання кожному воїну повернутися додому живим та неушкодженим».

Пишається приналежністю до Спілки

Люся Новошевська продовжує творити на користь рідного міста та країни. Вона пишається тим, що має приналежність до Національної спілки журналістів України, з цікавістю відстежує новини Дніпропетровської обласної організації НСЖУ та завжди рада спілкуванню у дружньому колі жовтоводської журналістської спільноти.

А я пишаюся знайомством та багаторічною дружбою з Люсею. Гадаю, що її історія зацікавить інших спілчан та, можливо, підштовхне до розвитку нових власних талантів.

Наші журналісти – найкращі!

Олена Кубарєва