Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Перша секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Ліна Кущ взяла участь у міжнародному вебінарі Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) на тему: «Зміна наративу: медійні стратегії протидії антигендерному спротиву, неправдивій інформації та дезінформації». Захід відбувся в межах Глобального навчального хабу WPHF (L-HUB) для партнерських організацій громадянського суспільства, жінок-правозахисниць та координаторів фонду у різних країнах. Модерувала зустріч Ісабель Гарсія, консультантка з координації Секретаріату WPHF. Разом із Ліною Кущ досвідом та стратегіями протидії шкідливим наративам ділилася Енні Слемрод – редакторка з питань Близького Сходу видання The New Humanitarian.
Під час дискусії учасниці зосередилися на тому, як формуються та поширюються маніпулятивні й дискримінаційні твердження, якими є інструменти перевірки інформації та як взаємодія громадського сектору й медіа допомагає будувати інклюзивні наративи.
Онлайн-атаки як форма насильства та сила професійної солідарності
Аналізуючи загрози для публічних жінок та журналісток, Ліна Кущ підкреслила, що інтернет-цькування та кібератаки мають не менш руйнівний вплив, ніж фізична агресія.
«Перший крок – це якомога раніше визнати, що проти вас ведеться онлайн-атака, назвати це своїми словами і повідомити про це. Чому це важливо? Тому що часто нападники використовують вразливе становище жінки-правозахисниці чи жінки-політика, яка мовчить і ніяк не реагує», – наголосила Ліна Кущ.
За словами першої секретаря НСЖУ, при виникненні погроз життю чи здоров’ю необхідно негайно звертатися до правоохоронних органів і кіберполіції, а у разі масованих сексистських дій – залучати прихильників для надсилання скарг адміністраціям соцмереж. Однак найшвидшим і найефективнішим інструментом захисту залишається громадська та професійна солідарність, яка дозволяє викрити джерела атак, привернути увагу суспільства та захистити репутацію.
Ділячись власним досвідом, Ліна Кущ розповіла про випадок, коли після одного з професійних вебінарів вона стала об’єктом спланованої інформаційної кампанії з боку російських ресурсів, яка супроводжувалася сексистськими коментарями в мережі X, дзвінками з невідомих номерів та знеціненням її експертизи. Тільки після звернення до колег із НСЖУ, Комісії з журналістської етики та організації «Жінки в медіа» кейс було зафіксовано в моніторингу, а ситуація отримала належну оцінку.
Сьогодні НСЖУ не лише займається моніторингом таких випадків і надає психологічну допомогу журналісткам, а й системно працює над підвищенням обізнаності медійників.
Розпізнавання дезінформації та боротьба зі стереотипами
Торкаючись теми фактчекінгу, Ліна Кущ зауважила, що в епоху швидкого поширення фейків перевірені факти не завжди встигають за швидкістю дезінформації, тому користувачам важливо розвивати базові навички критичного мислення.
«Перша ознака маніпуляції – це коли інформація впливає на ваші емоції, а не на розум: викликає обурення, гнів, шок і бажання негайно поділитися, – зазначила Ліна Кущ.
Щодо антигендерних наративів, вона порадила звертайти увагу, чи привертає автор увагу до статі або зовнішності жінки там, де це абсолютно невиправдано.
Вона також навела показовий приклад знецінення професійних досягнень жінок у медіа, коли під час висвітлення трагічної загибелі наукового подружжя Ігоря Зими та Олесі Сокур внаслідок російської атаки чимало видань назвали загиблу докторку біологічних наук Олесю Сокур лише «дружиною професора», піддавшись суспільним стереотипам.
Для захисту від маніпуляцій Ліна Кущ закликала обирати перелік якісних медіа, яким ви довіряєте, та підкреслила значення високих стандартів журналістики:
«Довіра – це наше спільне надбання, а не лише довіра до окремих журналістів чи медіа. Недовіра до інформаційних ресурсів підриває довіру до всіх, тому ми в Спілці журналістів вкладаємо сили в те, щоб тренувати медійників та розробляти для них рекомендації», – підсумувала Ліна Кущ.
Людські історії як інструмент зміни системних наративів
Редакторка The New Humanitarian Енні Слемрод під час виступу поділилася власне баченням того, як журналісти можуть ефективно впливати на стереотипи через розкриття глибшого контексту та людських доль.
Вона зазначила, що висвітлюючи кризи біженців чи збройні конфлікти, медіа часто зводять історії жінок і дітей до загального тла або показують людей виключно через призму трагедії, позбавляючи їх суб’єктності. На її думку, ефективне зміна наративів відбувається тоді, коли в матеріалах з’являються справжні, багатогранні людські історії.
«Якщо ви показуєте лише те, що відбувалося з людиною у найгірші дні її життя, ви зводите її особистість виключно до трагедії. Журналісти мають можливість розповідати складні, нюансовані, іноді навіть смішні людські історії. Коли ми показуємо справжнє життя – це змінює усталені шкідливі наративи набагато ефективніше», – підкреслила Енні Слемрод.
Як приклад вдалої практики вона навела проєкт, де люди, змушені залишити свої домівки через бойові дії, самі розповідали власні історії через фотографії та спогади про повсякденне життя, що дозволило аудиторії побачити в них особистостей, а не лише «статистику війни».
Важливість міжнародної солідарності у боротьбі за права жінок
Під час обговорення учасниці вебінару дійшли спільного висновку: самостійно протидіяти системному дезінформаційному тиску та антигендерним кампаніям надзвичайно важко. Найкращі результати дає коаліційна співпраця журналістських спілок, правозахисних і жіночих організацій, а також координація зусиль на міжнародному рівні.
Сьогодні протидія шкідливим гендерним наративам залишається критично важливою для всього світу. У багатьох куточках планети, зокрема в Сирії, жінки щодня продовжують виборювати свої базові права та свободи в умовах жорстких обмежень і воєнних конфліктів. Під час вебінару прозвучало прохання від представниці Сирії щодо необхідності поглиблення комунікації, обміну досвідом та активнішої співпраці між місцевими жіночими організаціями та міжнародними інституціями. Лише об’єднаний голос та спільні медійні стратегії здатні ефективно протистояти дискримінації, захистити правозахисниць і забезпечити рівність у медіапросторі.
Раніше ми розповідали про те, що парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 94 голосами «за» підтримала резолюцію «Подолання гендерних стереотипів у медіа».
Джерело: Інформаційна служба НСЖУ
