Постраждалим журналістам треба звертатися до Європейського суду, – юрист НСЖУ

За останні кілька місяців, відколи в Україні розпочалися протестні акції, тут постраждала більша кількість журналістів, аніж у будь-якому збройному конфлікті у світі. На це звернула увагу представників міжнародних медіа-організацій головний юрисконсульт НСЖУ, президент Асоціації медіа-юристів України Тетяна Котюжинська під час засідання Міжнародної Місії солідарності, що відбулося в офісі НСЖУ.

Нагадаємо, Місія під керівництвом під керівництвом президента Європейської федерації журналістів Могенса Бліхе-Б’єррегарда прибула до Києва на два дні, аби ознайомитися з порушеннями прав колег в Україні.

За словами Тетяни Котюжинської, за останній час постраждало настільки багато журналістів, що до списків включають лише тих, хто має поранення та змушений був звертатися в лікарню.

Всіх постраждалих за час протистоянь (з листопада минулого року) можна розділити на кілька категорій: ті, хто постраждав безпосередньо від рук правоохоронців випадково, ті, кого силовики били прицільно, ті, хто постраждав від рук радикально налаштованих елементів, та ті, в кого пошкоджено техніку.

– Ми маємо відеопідтвердження, що під час масових акцій 19 січня силовики безпосередньо били журналістів по голові палицями, навмисно розбивали камери. Це відео є у відкритому доступі, і правоохоронці можуть порушувати за цими фактами кримінальні справи. Бо у законодавстві передбачено, що повідомлення ЗМІ можуть стати приводом для відкриття справи. Але жодної справи порушено не було. Якщо зараз громадські організації говорять про майже 200 постраждалих журналістів, то за подіями, які відбувалися з початку Майдану і до сьогодні, порушено лише 30 справ, – наголосила Тетяна Котюжинська.

Натомість, за її словами, справи про організацію масових безладів, до яких нібито причетні журналісти, порушувалися за тими ж таки повідомленнями ЗМІ.

– Для нас це явний сигнал того, що влада не збирається дотримуватися прав журналістів і проводити справжні розслідування. Тому журналістські організації вважають, що внутрішні засоби захисту – міліція, прокуратура, суд, – неефективні і рекомендують журналістам звертатися в Європейський суд з прав людини стосовно загрози життю та катувань, – сказала медіа-юрист.

Представник Незалежної медіа-профспілки Юка Гаврилова звернула увагу представників Місії на те, що міліція жодного разу не дала конкретної відповіді щодо покарань представників спецпідрозділів за побиття журналістів.

– Пояснюють, що не можуть з’ясувати, хто саме бив того чи іншого журналіста, бо всі спецназівці були у касках, – зазначила вона.

На всі звернення медіа-організації отримують лише відмовки. За словами пані Гаврилової, багато журналістів до всього ще й не усвідомлюють, що вони потерпілі.

– Якщо йому просто побили техніку, штовхали чи кудись не пускали, він це сприймає як само собою. За ці роки наші журналісти призвичаїлися до таких умов. Ми розуміємо, що правова свідомість журналістів низька. Але правова свідомість тих, хто начебто мусив стояти на сторожі закону, ще нижча. І це наша банальна правда, – сказала Юка Гаврилова.

Міжнародна Місія журналістської солідарності розпочала свою роботу 19 лютого в Києві. 20 лютого міжнародні медіа-експерти проведуть зустрічі з постраждалими журналістами та представниками громадських організацій, які захищають права працівників ЗМІ.