Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Тема мобілізації – одна з найболючіших і найрезонансніших в українському інформаційному просторі сьогодні. І водночас одна з тих, де журналісти найчастіше опиняються на межі між суспільно важливою інформацією та маніпуляцією, інколи навіть не помічаючи цього.
Минулого тижня в онлайн-форматі «Живих діалогів», організованих Незалежною громадською мережею прес-клубів України, медійники обговорили професійні підходи до висвітлення теми мобілізації. До розмови долучився майор ЗСУ, начальник групи комунікацій Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін. Учасники зустрічі говорили про те, як саме ЗМІ формують суспільне ставлення до мобілізації, де проходить межа між суспільно важливою інформацією та сенсаційністю і якою може бути ціна безвідповідальної подачі матеріалів.
Слово як зброя, але проти кого?
Одним із центральних питань дискусії стала мова, якою медіа описують процес мобілізації. Формулювання на кшталт «забрали на війну», «примусово», «без згоди», «бусифікація», «виловлюють на вулицях», «схопили» давно стали звичним явищем в українському медіапросторі. Учасники вебінару переглянули приклади відеозаписів, на яких зафіксовано вручення повісток, і обговорили, наскільки коректно робити однозначні висновки лише на підставі таких кадрів.
Під час обговорення наголошувалося, що окремі випадки можуть містити ознаки порушень, і журналісти мають право та обов’язок їх висвітлювати. Водночас емоційно забарвлена лексика, вирвана з контексту, використана без перевірки фактів чи коментарів усіх сторін, може перетворити новину на маніпулятивний матеріал, сприяти поширенню панічних настроїв і навіть підірвати довіру до державних інституцій.
Окрему увагу учасники приділили відповідальності журналіста за формулювання заголовків і добір слів, адже саме вони значною мірою впливають на сприйняття інформації аудиторією. Наприклад, як зауважив Роман Істомін, слово «примусово» у заголовку – це вже як вирок без суду. Журналіст має право ставити гострі запитання, але він також несе відповідальність за те, як ці запитання сформульовані.
Мобілізація – не тема для клікбейту
Учасники вебінару дійшли висновку, що тема мобілізації потребує особливо виваженого та відповідального висвітлення. В умовах війни та активних бойових дій мобілізація є невід’ємною складовою обороноздатності країни. Від того, як медіа працюють із такими матеріалами, залежить не лише рівень довіри аудиторії до конкретного видання, а й суспільне сприйняття, готовність людей до діалогу з державою і, зрештою, ефективність самої системи комплектування армії.
Тема залишається болісною для багатьох українців. Саме тому вона потребує професійної відповідальності, перевірки фактів і відмови від спрощених або сенсаційних трактувань.
Поради для журналістів: як писати про мобілізацію відповідально
За підсумками обговорення учасники сформулювали кілька практичних рекомендацій для редакцій і журналістів-практиків:
1. Уникати емоційно забарвлених формулювань у заголовках («забрали», «схопили», «виловили», «примусово»), якщо вони не підтверджені конкретними фактами і правовою оцінкою.
2. Не публікувати відео вручення повісток без необхідного контексту. Якщо такий відеозапис потрапив до редакції, варто з’ясувати обставини події, перш ніж поширювати його з категоричними висновками.
3. Розрізняти окремий випадок і системну проблему. Один інцидент не свідчить про загальну практику, так само як відсутність скарг не означає відсутності порушень.
4. Пам’ятати про аудиторію. Серед читачів є військовослужбовці, їхні родини, люди, які отримали повістки, та всі, кого безпосередньо стосується ця тема.
5. Дотримуватися балансу між фактами і контекстом, щоб читач мав змогу сформувати власне уявлення про ситуацію. Показати складність теми – не означає виправдати порушення.
Мобілізація – тема, якої сьогодні неможливо уникнути. Але журналісти можуть обирати, як саме про неї розповідати. Обговорення в межах вебінару «У гонитві за сенсацією: медіа, мобілізація і відповідальність» ще раз засвідчило, що навіть найскладніші суспільні теми потребують професійного, точного й відповідального висвітлення.
Єлизавета Безкровна,
студентка 3 курсу спеціальності «Журналістика»
Університету митної справи та фінансів
