• Офіційно
  • Актуально
  • Апарат
  • Журналістська поезiя
  • Журналістська проза
  • Конкурси
  • ЗМI регiону
  • Контакти

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістівДніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
  • ГЛАВНАЯ
  • ДОО НСЖУ
    • Про ДОО НСЖУ
    • Апарат
    • Правлiння
    • Секретарiат
    • Ревiзiйна комiсiя
    • Кодекс професійної етики
    • Місцеві осередки
  • ПРЕС-КЛУБ
  • НОВИНИ
    • Дніпро
    • Кам’янське
    • Кривий Ріг
    • Павлоград
    • Магдалинівка
    • Марганець
    • Нікополь
  • ВІДЕО
  • ЖУРФОНД
Останні новини
  • PRESS-маркування: символ захисту чи мішень для Росії?
  • Де захована російська пропаганда: уроки медіаграмотності в Лейпцигу від журналістки з Дніпра
  • У Нікополі знов пошкоджено приміщення редакції газети «Південна зоря»
  • «У час повномасштабного вторгнення саме реформовані медіа надійно захищають інформаційний простір країни», – Олег Наливайко
  • Професія ≠ Я: як журналістам не злитися з професійною роллю й зберегти себе?
  • Сила історій: чому сторітелінг – найкращий спосіб передачі інформації та як написати сильну історію
  • Скорботне слово. Пішов з життя ветеран журналістики Володимир Жук
  • Історії – це теж інструмент критичного мислення: відбувся вебінар про сторітелінг
  • Світ не має права мовчати, коли журналістів убивають дрони
  • Не-магія ШІ, або як мовні моделі вже працюють у редакціях
Головна/новини/загальнi новини/«Найкращий журналіст – живий журналіст»: українські медійники розповіли, як виживати під час війни

«Найкращий журналіст – живий журналіст»: українські медійники розповіли, як виживати під час війни

20.08.2025 загальнi новини, новини, новини ДОО НСЖУ Коментарі Вимкнено до «Найкращий журналіст – живий журналіст»: українські медійники розповіли, як виживати під час війни 41 Перегляди

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!
Страшно працювати, чуючи: під завалами люди, а потім фіксувати смерть – вбивства! Харків, серпень 2025 року. Фото: Харківський центр журналістської солідарності

Їдучи на зйомку до однієї з прифронтових громад, Анастасія Потапенко з «Суспільного Запоріжжя» обов’язково бере з собою детектор дронів. Не тому, що він сам по собі може врятувати життя – такого захисту він не дає. Але дозволяє зорієнтуватися, наскільки небезпечна ситуація в конкретну хвилину, і ухвалити рішення: продовжувати роботу чи терміново шукати укриття.

Застосування таких пристроїв – лише одна із десятків практичних порад, якими поділилися учасники онлайн-конференції «Безпека журналістів під час війни. Досвід українських медійників», яку 19 серпня організували Національна спілка журналістів України та мережа Центрів журналістської солідарності. У заході взяли участь 80 медійників з усієї України, а фейсбук-трансляція дозволила долучитися ще ширшому колу колег.

Бронежилет стає мішенню

У перші місяці повномасштабної війни журналісти ще вірили, що яскраві написи «PRESS» на касках і бронежилетах можуть їх захистити. Сьогодні ця ілюзія розвіялася остаточно.

«Окупантам, відверто кажучи, на них начхати, хто носить бронежилет – ми, кореспонденти, чи військові. Вони не розрізняють, вони бачать людину в бронежилеті – і вважають її своєю ціллю», – пояснює Анастасія Потапенко. Тому команда «Суспільного Запоріжжя» виробила нове правило: за можливості маскувати бронежилети, накидаючи поверх них звичайний одяг.

Проте, сам бронежилет і далі залишається необхідним. Руслана Богдан, пресофіцерка 57-ї бригади, пам’ятає випадки, коли журналісти, прибувши на позиції, знімали бронежилет. Пресофіцерка таку поведінку коментує доволі жорстко: «Якщо зі мною щось станеться, моя родина отримає 15 мільйонів, а мій чоловік матиме можливість демобілізуватися. Якщо щось станеться з цивільним, чи він впевнений, що його родичі будуть так само забезпечені?»

Артем Листопад, який працює для польського та литовського телебачення на Харківщині та Донеччині, підтверджує: природа загроз кардинально змінилася. «Якщо раніше відстань польоту в 10 кілометрів для FPV-дронів – це було щось значне, то сьогодні 30 кілометрів нікого не дивує», – каже він. І додає головне правило сучасного воєнкора: «Найкращий журналіст – це живий журналіст».

Війна змусила переосмислити організацію роботи цілих редакцій. В’ячеслав Мавричев, шеф-редактор «Суспільного Харків», розповів, як його команда повністю відмовилася від роботи в офісі з перших днів вторгнення.

«Ми розуміємо, що в Харкові, де підлітний час ракети становить менше хвилини, фізично буде неможливо відреагувати, якщо на редакцію буде летіти ракета», – пояснює він. Натомість журналісти працюють з дому, створивши мережу «корпунктів» по всьому місту. Це дозволяє швидше реагувати на події і зменшує ризики.

Ще одне нововведення – перехід на «one-man-band журналістику», коли репортер одночасно є «цілим оркестром» – і пише, і знімає відео, і фотографує. «Чим менше людей у групі, тим менше ми наражаємо на ризики нашу команду», – додає Мавричев.

Юрій Шевченко з Павлоградської телерадіокомпанії підкреслює: найголовніший ресурс у таких умовах – це люди, готові працювати попри все. «Навіть у таких обставинах головною цінністю залишаються люди, колектив, коли вони чітко розуміють, що саме потрібно робити», – каже він.

«Найкращий журналіст – живий журналіст»: українські медійники розповіли, як виживати під час війни 1

Етика і психологія війни: коли сенсація коштує життя

Богдана Лясківська з «РБК-Україна», яка торік стала офіцером запасу ЗСУ, щоб краще розуміти специфіку висвітлення війни, наголошує на нових етичних викликах. «Кожен наш матеріал – це наша відповідальність за життя тих, хто залишається на тих позиціях», – попереджає вона колег. Часто доводиться вибирати між ексклюзивним кадром і безпекою військових. Навіть одне маленьке дерево у кадрі може дати ворогу зрозуміти локацію і призвести до обстрілу позиції після виходу матеріалу.

Світлана Залізецька з «РІА Південь» (раніше «РІА Мелітополь») знає про це не з теорії. Її редакція евакуювалася з окупованого Мелітополя і тепер працює в Запоріжжі, але й далі висвітлює життя на тимчасово окупованих територіях. «Якщо людина не хоче називати своє прізвище, показувати своє обличчя, то в жодному разі її не змушувати. Тому що навіть якщо вона виїхала, в неї можуть бути родичі в окупації, і до них прийдуть з обшуками тільки через те, що десь побачили цю людину», – ділиться досвідом Світлана.

Артем Дубина з пресслужби «Азову», який провів майже два з половиною роки у російському полоні, у своєму виступі багато уваги приділив емоційній складовій і психологічному травматизму під час роботи журналіста на війні: «Коли ти спілкуєшся з хлопцями, береш у них інтерв’ю, висвітлюєш їхні героїчні вчинки, а потім дізнаєшся, що когось із них уже не стало – ти розумієш, якою ціною дається ця перемога».

Ганна Черненко – воєнний репортер “24 каналу” і координаторка Харківського центру журналістської солідарності наголошує: якщо у 2022-2023 роках журналістів доводилося переконувати звертатися по психологічну допомогу, то зараз запит на неї зріс кардинально. «Ми вже усвідомили необхідність такої підтримки», – каже вона.

Симптоми професійного вигорання у воєнних умовах можуть бути несподіваними: зростання цинічності, знецінення власної роботи, запитання до себе: «Кому я допоміг за всі ці роки?» Ганна радить колегам бути уважними до себе, аналізувати свій стан і не боятися брати паузи у роботі.

Досвід, що стає світовим стандартом

Віктор Ожогін, ветеран Національної гвардії, який після демобілізації повернувся до журналістики, підкреслює унікальність українського досвіду: «Досвіду, який у нас набувають журналісти під час війни, немає у Західної Європи, немає у всього світу. Такої війни за життя цього покоління ще не було на планеті».

І цей досвід уже виходить за межі України. Як розповів голова НСЖУ Сергій Томіленко, українські протоколи підтримки журналістів під час війни тепер застосовуються у секторі Газа: «Саме за українськими протоколами буквально днями було відкрито третій центр медіасолідарності у секторі Газа». Фактично, в нових зонах воєнних конфліктів міжнародна спільнота розглядає досвід Центрів журналістської солідарності НСЖУ – про нього на конференції докладно розповіла перша секретар НСЖУ Ліна Кущ – як найефективніший для надання швидкої допомоги журналістам у біді.

У роботі конференції взяли участь також спікери – журналіст «24 каналу» Іван Магуряк, головна редакторка газети «Голос Гуляйпілля» Тетяна Велика, журналістка газети «Ворскла» Оксана Ковальова, працівник пресслужби 24-тої окремої механізованої бригади імені короля Данила Костянтин Мельников, пресофіцерка 44-ої механізованої бригади ЗСУ Анастасія Шевченко, пресофіцерка 31-ої бригади ім. Олександра Радієвського Національної гвардії України Ольга Вільхова, пресофіцер 5-ої Слобожанської бригади Національної гвардії України Дмитро Брук.

«Найкращий журналіст – живий журналіст»: українські медійники розповіли, як виживати під час війни 2

Жахлива статистика: за роки війни Україна втратила принаймні 127 журналістів, ще 30 перебувають у полоні. Але українська журналістська спільнота не лише вижила – вона виробила унікальні стандарти роботи, які тепер стають взірцем для колег з усього світу.

Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ

Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

Міткибезпека безпека журналістів війна Віктор Ожогін Дніпровський Центр журналістської солідарності Журналісти важливі Мережа Центрів журналістської солідарності НСЖУ онлайн-конференція Сергій Томіленко

Попередні «Я ОК!»: команда Центрів журналістської солідарності взяла участь у психологічному ретриті у Вінниці
Вперед Журналістський хаб воєнного часу

Схожі записи

PRESS-маркування: символ захисту чи мішень для Росії?

9 години пройшло

Де захована російська пропаганда: уроки медіаграмотності в Лейпцигу від журналістки з Дніпра

1 день пройшло

У Нікополі знов пошкоджено приміщення редакції газети «Південна зоря»

1 день пройшло

Зверніть увагу

«У час повномасштабного вторгнення саме реформовані медіа надійно захищають інформаційний простір країни», – Олег Наливайко

Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram! Понад 35 відсотків українців щотижня споживають новини Суспільного, …

Ми в соц. мережах:

  • Слідкуйте за нами в Telegram та Instagram!

    З ювілеєм!

    29 жовтня – САВЧЕНКО Ніколь Андріївна

    30 жовтня – ЧЕПЕЦЬ Наталія Миколаївна

     

     

    З Днем народження!

    27 жовтня – ЗАГРЕБА Валентин Анатолійович

    ЛІФАНОВ Олександр Юрійович

    ТІМІРГАЛЄЄВА Людмила Миколаївна

    28 жовтня – НАЗАРОВ Михайло Юрійович

    29 жовтня – ПАНИЧ Василь Степанович

    29 жовтня – ДУДНИК Світлана Михайлівна

    30 жовтня – ПОЛОЗ Геннадій Іванович

    31 жовтня – ЛОСЄВА Олена Станіславівна

    ПОНОМАРЬОВ Максим Костянтинович

    УВАРОВА Ірина Володимирівна

    01 листопада – ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Ігор Валерійович

    КРАВЕЦЬ Денис Олександрович

    02 листопада – Олєйнікова Данута Миколаївна

    Цурканова Ірина Олександрівна

    Хай ваше щастя квітне веселково,
    І хай лунає скрізь привітне слово,
    Хай Бог благословляє Вашу долю,
    І вбереже Вас від розлуки й болю.
    Достатку, щастя, радості й любові,
    Родині Вашій в доброму здоров’ї
    !





















    Більше на нашій сторінці у Facebook та каналі в YouTube!

Новини ДОО НСЖУ

  • PRESS-маркування: символ захисту чи мішень для Росії?

    9 години пройшло
  • Де захована російська пропаганда: уроки медіаграмотності в Лейпцигу від журналістки з Дніпра

    1 день пройшло
  • У Нікополі знов пошкоджено приміщення редакції газети «Південна зоря»

    1 день пройшло
  • Професія ≠ Я: як журналістам не злитися з професійною роллю й зберегти себе?

    3 дні пройшло
  • Сила історій: чому сторітелінг – найкращий спосіб передачі інформації та як написати сильну історію

    4 дні пройшло

НОВИНИ ПРЕС-КЛУБУ

  • Звіт з моніторингу ЗМІ (Дніпропетровська область)

    15.06.2022
  • Про зміни у трудових відносинах в умовах воєнного стану

    27.03.2022
  • Про суміщення посад та поділ посадового окладу. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    27.01.2022
  • Про намагання депутатів місцевої ради збільшити орендну плату для редакції. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    31.08.2021
  • Про призупинення виходу газети. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

    08.08.2021

Новини Партнерів

Як смородина підтримує молодість шкіри та здоров’я організму

Смородина — не лише смачна літня ягода, а й потужне джерело природних антиоксидантів, які уповільнюють процеси старіння. Вчені довели, що регулярне вживання смородини допомагає клітинам захищатися від ушкоджень і мутацій. ...

У Дніпрі частина парковок стане безкоштовною

У Дніпрі з першого листопада будуть діяти сезонні зміни. Зокрема, вони стосуються паркування біля парків. Як повідомили у департаменті транспорту, стане безкоштовним паркування на 7 майданчиках біля зон відпочинку. ...

У Дніпрі затримали магазинного злодія

За підозрою у пограбуванні поліція Дніпра затримала 22-річного містянина. Зловмисник, обравши товар із полиць торговельного магазину, склав його до кошика, однак вирішив не сплачувати за обране та втік. ...

Як курсуватиме транспорт Дніпра на вихідних

У Дніпрі запроваджуються зміни в роботі електротранспорту на 1-2 листопада. Про це повідомили у КП “Дніпровський електротранспорт”. Трамвайні маршрути: З 09:00 рік. ...

У Дніпрі музей представив унікальний автомобіль (Фото)

У Дніпрі нещодавно відбулась зустріч-авто ретро пробігу «Осінь-25», під час якої музей «Машини Часу» представив після реставраційних робіт саморобний автомобіль-амфібія «Муравєй» 1975 року випуску, створений мешканцем м. ...

У Дніпрі виклик про пограбування виявився вигаданим (Фото)

Щодня на Дніпропетровщині патрульні отримують велику кількість викликів, на які екіпажі виїжджають, щоб допомогти людям у біді. Але, на жаль, серед них трапляються і хибні — ті, що не підтверджуються ...

Ми в соц. мережах:    Розробка та підтримка
НСЖУ © Всі права захищені 2025.