Сила історій: чому сторітелінг – найкращий спосіб передачі інформації та як написати сильну історію

Люди здатні у 20 разів краще запамʼятовувати факти, якщо вони є частиною історії. Саме тому історія є найпотужнішим інструментом передачі інформації. Уже сьогодні дехто говорить про сторітелінговий бум – через засилля різного контенту в соцмережах, але, за прогнозами західних експертів, він ще попереду. Бо за кілька років у світі прогнозують так звану економіку емпатії. І тоді людство ще більше потребуватиме проникливих та емоційних історій.

Про вплив історій на аудиторію, особливості їх пошуку та написання, ішлося на вебінарі «Як сторітелінг допомагає журналістам доносити інформацію в сучасних умовах», повідомляє інформаційна служба НСЖУ. Його у межах навчального курсу Національної спілки журналістів України «Зміцнення стійкості прифронтових медіа» провела журналістка, лекторка, сторітелерка Тамара Куцай.

Унікальні для запамʼятовування

Сторітелінг, попри його споконвічну присутність у людській цивілізації, з’явився як сформульоване поняття досить недавно. І лише зараз науковці провідних університетів світу почали його ретельно досліджувати.

Що особливого в історіях? За словами Тамари Куцай, історії – унікальні для запам’ятовування, дають конкурентні переваги в епоху штучного інтелекту,  передають у місткій формі знання, цінності та досвід.

«Згідно з дослідженнями науковців з психології та неврології Принстонського університету, коли люди чують, як розгортається історія, їхні мозкові хвилі фактично починають синхронізуватися з хвилями оповідача», – розповідає Тамара Куцай.

Людство споконвіку супроводжують історії, починаючи ще з наскельних малюнків. Свої історії мають населені пункти й навіть ті чи інші технології. За кожним винаходом стоїть якась історія. Тому, зауважує експертка, для журналістів важливо бачити ці історії, бо вони є скрізь.

Ефективний спосіб донесення інформації

Чому історії – ефективний спосіб донесення інформації?

• Структурування (історії структурують інформацію);
• Орієнтація на аудиторію (історії розраховані на уподобання й потреби певної аудиторії);
• Механізм емпатії (емпатія допомагає міцно вкорінювати історію у людську свідомість і передавати її далі).

Інформація краще передається в історіях через особливості людського мислення. Більшість людей не думають цифрами та відсотками, не сприймають сухі факти. Люди розглядають світ в історіях – подіях, їхніх причинах і наслідках. Окрім цього, в історіях присутні емоції.

Саме через емоції  та відчуття, каже Тамара Куцай, штучний інтелект – не конкурент на сторітелінговому ринку. Бо він не може відчувати.

Як писати історії: практичні поради

Історія повинна містити дію, діалоги та деталі. Гарна історія здатна активізувати уяву читача чи слухача – він подумки може «перенестися» у вашу розповідь.

1. Герої повинні бути справжніми: не «прикрашайте» їх, не надавайте вигаданих якостей чи рис. Дії та прагнення героя мають бути зрозумілими
2. Позбувайтеся «словесного сміття» (кліше, беззмістовні метафори, слова без смислових навантажень тощо).
3. Обирайте короткі слова.
4. Прибирайте зайве (якщо слово можна прибрати – треба прибрати).
5. Уникайте абстрактності та банальності.
6. Пишіть просто: простота – найкращий спосіб донести вашу історію до читача.
7. Шукайте нестандартні, не шаблонні підходи (антишаблонний підхід може створити сильну історію).

Історія здатна привернути увагу тоді, коли має чим «зачепити» читача. Водночас, якщо журналісти пишуть історії про постраждалих, військових, людей, які пережили смерть рідних чи близьких, не варто «чіплятися» до героїв, робити «гучні» заголовки, щоб привернути увагу, і слід памʼятати про право людини не оприлюднювати свою історію.

Переваги і загрози сторітелінгу

Сторітелінг, каже Тамара Куцай, це потужний інструмент, який вимагає відповідального використання. Він може як розкрити правду, так і приховати її за красивою обгорткою.

Сторітелінг – це інструмент критичного мислення.

«Коли нам «малюють» певну картинку, дають «переконливі» цифри, але це не є правдою, за допомогою історій ми можемо продемонструвати, що насправді все інакше. Придивляючись до історій, аналізуючи їх, ми і для себе відкриваємо багато нового», – наголосила спікерка.

У той же час історії можуть бути і «глушилкою» для критичного мислення, бо вони оперують емоціями – сильним інструментом маніпуляції.

Проєкт «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією» фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми співробітництва з метою розвитку та сприяння демократії.