Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Як зробити так, щоб аудиторія медіа знаходилася у смартфоні на відстані дотику? Що треба, аби посилити свою присутність у соцмережах? Як отримати більше можливостей для монетизації? Чому ШІ має бути помічником, а не пошуковцем інформації?
Актуальні питання і конкретні відповіді звучали під час вебінару «Зворотний зв’язок без бюджету: лайфхаки для посилення впливу редакцій руками аудиторії», який охопив більше п’ятдесяти локальних медіа. Захід організовано у рамках пріоритетного напряму Національної спілки журналістів України «Відновлення українських медіа» за підтримки Українського медіа Фонду (The Ukrainian Media Fund Nordic) і є важливою складовою системних зусиль Спілки із забезпечення економічної стійкості медіа під час війни.
На початку голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко наголосив: у час війни ключове завдання зберегти не лише редакції, а й найцінніший ресурс – їхню аудиторію. Для Спілки стратегічним напрямом є відновлення українських незалежних медіа та локальних. НСЖУ системно працює з міжнародними донорами й партнерами, акцентуючи на необхідності технічної та фінансової підтримки локальних редакцій, які перебувають «на передовій контакту з українцями». Зокрема, у співпраці з The Ukrainian Media Fund Nordic НСЖУ з 2022 року реалізує навчальні ініціативи, на конкурсній основі здійснює проєктну підтримку локальних медіа, передачу обладнання, зокрема зарядних станцій, аби забезпечити енергетичну стійкість редакціям.
Окремо голова НСЖУ акцентував на потребі трансформації локальних медіа. Ініціатива НСЖУ– це про обмін знаннями, аби кожен чи кожна узяли хоча б одну ідею, один практичний інструмент і застосували його у роботі.
– Редакції мають трансформувати свою діяльність, використовуючи мультиплатформи. Це – загальний тренд у світі. Аудиторія змінюється, вона обирає нові майданчики і технології. Наше завдання бути лідерами у використанні сучасних інструментів, аби аудиторія мала якісний медіапродукт, створений нами,– каже Сергій Томіленко, логічно підвівши до теми вебінару про посилення зворотного зв’язку з аудиторією.
Спікер Віталій Голубєв – секретар НСЖУ, медіаексперт, засновник Школи універсального журналіста та всеукраїнського конкурсу «Я–журналіст!». Він фахово пояснив, як сучасні редакції можуть посилювати свою присутність у соцмережах та створювати синергію між особистими сторінками журналістів і сторінкою медіа. Розповів про використання штучного інтелекту як інструменту, що допомагає швидко адаптувати контент, перевіряти гіпотези і генерувати ідеї для дописів. Спираючись на власні кейси і досвід, конкретизував можливості монетизації. А першим кроком назвав створення бази контактів людей, які мають чи мали взаємодію з медіа за будь-яких обставин.
Варто додати, що практично кожну пораду спікера, можна брати на олівець, бо всі вони так чи інакше стосуються розвитку, трансформації, розширення аудиторії і в підсумку– монетизації. Кожне медіа – це приватний бізнес, який повинен працювати і, бажано, приносити дохід, принаймні, не йти в нуль. А навчальні заходи від Спілки показують шлях, яким варто прямувати до результату.
Віталій Голубєв почав спілкування з тези маркетолога Андрія Федоріва: «Головна валюта зараз– увага, а головна стратегія – швидкі експерименти». Отже, що спрацювало, залишаємо, що не спрацювало – відкидаємо і пробуємо щось нове.
– Добре, коли аудиторія знаходиться в нашому смартфоні на відстані дотику. Для цього треба збирати телефонні дані і емейли при будь-якій взаємодії у законний спосіб. Прийшла людина у редакцію дати оголошення, вітання або з іншим питанням, занотуйте її контакт. Таким чином ми збільшуємо поверхню дотику, в ідеалі –це більше можливостей монетизації, бо платять тим, кого знають і кому довіряють, –переконаний Віталій Голубєв. – Йде цифровізація. І вже ніколи не буде так, як раніше, коли друковане медіа мало пріоритетні позиції. Помилково думати, що редакціям хтось щось винен: держава чи громада. Тому й потрібно трансформуватися, опановувати нове. Багато уваги спрямовується на сторінки у Фейсбуці, а я радив би більше користуватися месенджерами: Telegram, Viber, WhatsApp. Варто створювати канали, додавати вручну людей за номерами телефонів і там з ними спілкуватися, проводити опитування. Миттєво бачити результати і одразу розуміти, що хвилює аудиторію. А питання можуть бути про повсякденне, як приміром, чи розчищені вулиці від снігу… Такі дії не вимагають жодних вкладень. Люди завжди тримають телефони при собі, і на сповіщення в Telegram або Viber реагують швидко. Редакції медіа можуть персоналізувати комунікацію: надіслати привітання чи поділитися ексклюзивним контентом. А ми цього чомусь не робимо. Хоча брендові магазини таке практикують. Обов’язково слід враховувати специфіку спілкування у соціальних мережах. Там довгі полотна ніхто читати не буде, газетна стилистка не підходить.
Спікер пояснив, як сучасні редакції можуть посилювати свою присутність у соцмережах та створювати синергію між особистими сторінками журналістів і сторінкою медіа. Він акцентує на тому, що люди люблять читати людей, а не бренди, потрібно, аби редакції створювали живий контент.
Віталій Голубєв радить використовувати блогерів як ресурс: обирати героями матеріалів тих, хто активний у соцмережах, щоб вони поширювали інформацію про газету серед своєї аудиторії. Адже багато хто з блогерів цінує офіційну журналістику.
Етери без підготовки та гриму, тривалістю 10–15 хвилин, можуть стати регулярним форматом: розповісти про життя громади, події, проблеми, що хвилюють людей. Навіть якщо спочатку аудиторія таких відео буде невелика, треба продовжувати роботу. З часом охоплення зростає, і медіа отримує цінну зворотну реакцію. Може надійти звернення провести ефір у торговому закладі з метою реклами. І це вже – про монетизацію. Важливо думати стратегічно: не лише публікувати матеріали у газеті, а адаптувати їх для соцмереж у коротші формати. На думку медіаексперта, не варто чекати, поки матеріал вийде в газеті, щоб потім розмістити його у Фейсбуці, адже там різні аудиторії, котрі, як правило, не перетинаються.
Говорячи про використання штучного інтелекту як інструменту, що допомагає швидко адаптувати контент, перевіряти гіпотези і генерувати ідеї для дописів, спікер зауважує, що і сам перебуває на шляху активного вивчення ШІ. Переглядає освітні сервіси «Надія Бізнес», «Надія Освіта», дивиться вебінари на YouTube, підписаний на різних експертів. Порадив підписатися в Facebook на Олексія Мінакова. Можна довідатися багато цікавого.
–Часто люди використовують штучний інтелект як Google, а його треба використовувати як особистого помічника, – зауважує Віталій Голубєв. – І в цьому основна фішка і перевага ШІ. Можна задіювати як експерта, котрий проаналізує проєкт, ШІ може виступати в ролі медіатренера абр маркетолога. Він чудово робить «перепаковку» контенту. З газетного матеріалу створить допис для Facebook чи для поста в Інстаграмі, який обов’язково повинен містити хук. Що таке хук? Це – перше речення, яке «чіпляє» увагу. І – заклик до дії в кінці. Пам’ятаємо, що робота з ШІ базується за принципом: на початковому і кінцевому етапах знаходиться людина. ШІ не замінює людину, а підсилює, бо він помічник.
Для збільшення аудиторії різних груп, наприклад, ветеранів, не обов’язково готувати спеціальну сторінку в газеті, бо це навряд чи додасть читачів. Краще йти туди, де ветерани збираються, комунікувати з ними, співпрацювати з державними органами, які опікуються ветеранськими справами.
Навіть невеликі кроки, як партнерство з бібліотеками та навчальними закладами, формують інформаційні приводи, зміцнюють довіру. Зараз в тренді освітні проєкти. Меморадуми та партнерства створюють додаткові можливості. Варто показуватиі звіти про виконане. Повсякчас робити фото або відео та висвітлювати усю діяльність в соцмережах, підвищуючи видимість і вплив медіа.
Головний меседж експерта: відступати не варто. Ті, хто наважився вийти в ефір або активізуватися у соцмережах, отримує бонус видимості. Можуть бути й хейтери, яким щось не подобається. Але не треба зважати, варто продовжувати свою справу.
Крок за кроком будуються довіра та вплив: журналістські чи депутатські запити, питання на сесіях місцевих рад, електронні петиції – усі ці інструменти можна підсилювати через цифрові платформи. Важливо задокументувати процес і показати, приміром, донору системну роботу редакції.
Віталій Голубєв наголосив на важливості підсвічування гідних людей у громаді чи області: звертатися до органів влади, щоб відзначити вчителів, активістів, які працюють із журналістами. Це підвищує авторитет редакції, показує її вплив і зміцнює зв’язки.
Висновок експерта: щоб медіа було актуальним і впливовим, аудиторія має бути поруч у смартфоні, готова читати, коментувати та взаємодіяти. Для цього збираємо персональні контакти, розширюємо присутність у соцмережах, створюємо живий контент і надаємо людям платформу для спілкування.
Таким чином навіть невеликі редакції можуть ефективно збільшити вплив та залученість без значних фінансових витрат, використовуючи сучасні медіаплатформи та прості інструменти збору даних.
Модераторка вебінару, менеджерка проєкту Ірина Хроменко зачитала багато подячних коментарів від учасників, у деяких звучали пропозиції, розповіді про власний досвід, запевнення, що поради будуть імплементовані у роботу.
Поради від Віталія Голубєва:
● Збирайте контактні дані аудиторії під час будь-якої взаємодії
● Використовуйте месенджери для опитувань і швидкого зворотного зв’язку
● Застосовуйте ШІ для аналізу, «перепакування» контенту, генерації ідей
● Адаптуйте контент під соціальні мережі, скорочуючи довгі тексти
● Створюйте регулярні етери, залучайте блогерів і активних читачів
●Укладайте меморандуми, створюйте партнерства з локальними організаціями
● Документуйте вплив матеріалів на громаду чи місцеву владу.
Людмила Мазнова для інформаційних ресурсів НСЖУ
