«Партнерство громадськості і влади»

Про виклики, які стоять перед громадським сектором України, інструменти співпраці недержавних організацій з владою йшла мова в ході круглого столу на тему «Партнерство громадськості і влади», який 27 квітня 2015 року відбувся у Центрі підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск».

Досвідом співпраці недержавних організацій з органами місцевого самоврядування ділились представники громадських організацій, влади та ЗМІ Дніпропетровської, Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей.

Практика обміну власними напрацюваннями між Сходом і Заходом України вже стала доброю традицією. Так, у грудні минулого року Дніпропетровську делегацію приймав Львів. Цього разу наше місто зустрічало гостей із західних регіонів.

Чи потрібно інститутам громадянського суспільства співпрацювати з владою? Чи можна назвати таку співпрацю успішною? Чи достатньо інструментів впливу громадських організацій на діяльність органів влади? Чи мають фахівці, що, приміром, проводять громадську експертизу чи входять до громадської ради, достатній професійний рівень?

Питань, які викликали досить жваву дискусію серед учасників обговорення, було розглянуто чимало. Громадські активісти наводили як успішні приклади діяльності організації, яку вони представляли, так і ті, де виникали ускладнення, чи які поки що не вирішено.

Розповідаючи про власний досвід співпраці з владою, керівник ГО «Центр громадської адвокатури» Тетяна Яцків (м.Львів) зауважила, що на сьогодні їхня організація успішно рухається в напрямку тих цілей, які було визначено для просування ініціатив. «Жоден з органів влади, яких ми визначили для співпраці у реалізації проекту, над яким ми зараз працюємо, по бюджетних регламентах, по громадському бюджету,  – а це міська рада, обласна рада та ще чотири ради місцевих – нам перешкод ніяких не чинить. Не буду стверджувати, що цього ми досягли саме завдяки якимось конкретним інструментам. Перш за все – власний досвід організації, власна практика, імідж нашої організації, знаходились точки підходу, способу просування адвокації тощо», – підкреслила керівник ГО.

Говорячи про інструменти громадської участі, такі як консультації з громадськістю, громадські ради, громадська експертиза, фінансування інститутів громадянського суспільства, за словами львівського експерта, картина по кожному з них є різною. «Умови для роботи створені, але немає активності, немає громадської участі», – додала Тетяна Яцків. 

З таким зауваженням важко не погодитись. Виконавчий директор Громадської організації «Інститут Громадської Експертизи» Олексій Літвінов (м.Дніпропетровськ) зазначив, що існує спільна проблема – на жаль, під час вирішення питань, де однією зі сторін виступає суб’єкт господарювання, громадські організації і громадяни залишаються осторонь, займаючи позицію вичікування.

Приклад нових форм роботи навела і Анна Колохіна, координатор проектів ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень» – вже два роки працює інформаційно-аналітичний портал «Новый формат», створений громадською організацією ДЦСД: «Про себе треба заявляти, інформувати суспільство про свою роботу. Наш портал містить щоденний огляд суспільно-політичних процесів і  перетворень у Дніпропетровській області. Акцент ми робимо саме на діяльність громадського сектору».

Сьогодні існує велика кількість паростків громадянської активності. У кожного своє бачення, кожен має власну думку. Справді, об’єднуватись дуже не просто. Але є спільна мета – покращення рівня життя в Україні. І «третій сектор» готовий і надалі об’єднувати зусилля, згуртовуватись, вдосконалюватись, щоб у партнерстві з владою вирішувати проблеми громади.