Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
Моніторинг регіональних видань у березні 2015-го показав зростання кількості матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами у друкованих регіональних медіа (http://osvita.mediasapiens.ua/).
Січневе зниження кількості матеріалів із ознаками замовності не можна пов’язувати з прозрінням журналістів та зміною редакційної політики видань – вочевидь, це було пов’язано з «післяноворічним синдромом».
У березні найважливішою для регіональних журналістів темою виявилося підвищення тарифів. Неоголошена війна Росії проти України, проблеми поранених, родин загиблих, переселенців у регіональних ЗМІ, за висновками експертів, на другому плані. Друковані та інтернет-видання не продемонстрували наявності в них редакційної політики щодо висвітлення військової тематики: видання не шукають і не розвивають важливих для суспільства тем, ідуть виключно за фактажем. У деяких виданнях за період моніторингу не з’явилося жодного матеріалу на цю болючу тему. На шпальтах газет і сторінках сайтів, як і в січні, бракує аналітичних матеріалів, аналізу ситуації, важливих порад, реальних людей. Чи власники видань, редактори та журналісти усвідомлюють, що в Україні справжня війна?
Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)
Експерти оцінювали другий тиждень березня (з 9 по 15 березня), під час так званого перемир’я в неоголошеній війні Росії проти України та безупинної російської пропаганди.
Моніторинговий період характеризувався меншою порівняно з останніми місяцями минулого року, але більшою, ніж у січні 2015-го, кількістю матеріалів замовного характеру у друкованих ЗМІ; в інтернет-медіа загальна ситуація не змінилася.
У березні частка матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами у друкованих регіональних медіа знову почала зростати порівняно з січнем – 22,4%, (у січні – 17,8%). Переважає, як і зазвичай, політична джинса – 9,9%. При цьому кількість неналежного маркування реклами в газетах збільшилася до 9,1%.
Найбільше публікацій із ознаками замовності розмістили ЗМІ Донецька – 21,5%; Харкова – 19, 3%; Житомира – 17,6%; Дніпропетровська – 13,5%. (Нагадаємо, у виборчому жовтні 2014-го рівень джинси сягав 43%.)
Здебільшого джинса вихваляє законопроекти та діяльність місцевих депутатів, переконує у неймовірній щедрості свого власника-олігарха, обігрує тему тотального подорожчання товарів, комунальних тарифів і транспортних послуг.
У березні 2015 року в Донецькій області оцінювалися газети «Донбасс-неделя», «Комсомольская правда», «Московский комсомолец», «Донецкие новости»; інтернет-видання «Новости Донбасса», «62.ua». Також аналізувались два інтернет-ЗМІ з альтернативного інформпростору Донеччини, які є рупором самопроголошених донецької та луганської «республік» (портал «Новости Донецкой Республики» dnr-news) та «Новоросія» («ИА Новороссия»). Середній відсоток враховує показники й українських, і сепаратистських ЗМІ.
Що стосується окремих регіонів, то найвищий відсоток пропагандистської джинси зберігається в Донецьку – 21,5% (24,2% у січні); зокрема «Комсомольская правда» – 31,3%; «Донецкие Новости» – 26,5%, «Московский комсомолец» – 28,1%.
Багато запитань викликає газета «Донецкие новости» (власник Рінат Ахметов). «Перше, на що звертаєш увагу, це повне замовчування або ігнорування факту фактичної окупації Донецька збройними силами Російської Федерації.Йдеться про аварію на шахті ім. А.Ф. Засядька, проблеми переселенців, якість питної води. Жодним чином автори не згадують того факту, що на Донбасі сьогодні фактично ведуться бойові дії, що Українська держава веде тяжку боротьбу з агресором за територіальну цілісність і незалежність. Редакція займає відсторонену позицію незалежного спостерігача, відкрито не виявляючи своєїгромадянської позиції», – пише донецький експерт Валерій Кочуєв.
«Якщо оцінювати загальний контент газети «Комсомольская правда», то він є повністю антиукраїнським. Як і в минулому моніторинговому періоді, матеріали в основному висвітлюють життя в РФ, акцентують увагу на подіях в чужій країні, переконуючи, що території підконтрольні ДНР та ЛНР – це територія Росії. Матеріалів, які висвітлюють події на Донбасі можна побачити не більше 20% від загальної кількості», – наголошує донецький експерт Сергій Бондаренко.
Дніпропетровські друковані медіа в березні розмістили 13,5% матеріалів із ознаками замовності (в січні було 10,3 %). Найбільше неправдивої інформації розмістили «Наше місто» – 16,7% та «Днепр вечерний» – 17,6% джинси і 5,9% немаркованих матеріалів.
У Житомирі кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності в березні зросла: 17,6% порівняно з 14,7% у січні.
Деякі видання, як-от газета «20 хвилин», активно дезінформує громадян, розміщуючи третину (!) неправдивих публікацій – 30,6% джинси і 8,3% НМ. Видання «Житомирщина», «Эхо» та «Ваші інтереси» розмістили по 13,3% джинси.
«Тема війни на сході значно поступалася “війні за тарифи” – комунальні і транспортні. Навіть в джинсі» бігрувалася саме ця тема. Як і за попередній період більше інформації на військову тематику надають інтернет-видання – від 8% до 50% (з числа тих, які підлягають даному моніторингу). Друковані видання майже не розміщують матеріалів на тему війни, переселенців. За моніторинговий період найбільше таких матеріалів лише у газеті “Меркурій” – 5, в газеті “Ехо” – жодного!» – зауважують житомирські експерти.
У Львові ставляться до читачів із більшою повагою. Тут зафіксовано найменшу кількість публікацій із ознаками замовності – 3,8% у березні (10,3% у січні). Винятком є газета «Львівська пошта» – 12,5% (15,8% у січні).
В Одесі кількість джинси в березні також зросла – 12,2% (у січні було 6,2%), збільшився й відсоток неналежно маркованої реклами – до 16,5%. Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили газети «Одесская правда» – 16,7%, «Курьер недели» – 16%, при цьому третина (!) суспільно значущих матеріалів газети (32%) – це неналежно маркована реклама; у березні «Вечерняя Одесса» мала 9,5% джинси та 28,6% НМ.
«Матеріали на замовлення були вміщені в усіх ЗМІ Одеси, що підлягають моніторингу. Вирізнялись традиційно “особливі заслуги” народних депутатів перед суспільством, у тому числі й надання ними фінансової допомоги. Найчастіше траплялись прізвища таких народних обранців, як О. Геращенко, О. Урбанський, І. Фурсін, М. Скорик», – зауважує львівський експерт Борис Потятиник. У березні львівські експерти здійснювали перехресну оцінку одеських медій.
Сумські видання у березні збільшили кількість дезінформації вдвічі – до 10,8% порівняно з 5,6% у січні, при цьому неналежно маркована реклама знизилася до 17,5% (21,3% у січні).
«Сумщина» розмістила 18,5% джинси; «Панорама» – 10,5% при 27% НМ; «Ваш шанс» – 9% джинси при 22% НМ.
Можна дійти висновку, що одеські та сумські видання зменшують відсоток джинси за рахунок неналежно маркованих публікацій, які по суті є рекламними матеріалами, але повідомляти про це належним чином видання не бажають. А от донецькі, житомирські та харківські видання подають джинсу нахабніше.
У друкованих виданнях Харкова кількість джинси у березні збільшилась майже у 5 разів – 19, 3% у березні (4,1% у січні), при цьому НМ – 12,6% (10% у січні).
Причому в березні у харківських газетах політичної джинси втричі більше, ніж комерційної. Експерти пояснюють це тим, що «нагадали про своє існування народні депутати. Матеріали про їхню діяльність мають усі ознаки замовності. Частіше за все – це піар законопроектів. Але зустрічаються і заяви. Наприклад, народний депутат О. Фельдман: “В Харькове готовятся антисемитские акции», про що без будь-яких коментарів повідомила агенція SQ. За три тижні, що минули від цієї заяви, ніяких тому підтверджень або повідомлень про перешкоджання таким акціям не з’явилося”»,- пише експертка Людмила Доля.
У газеті «Время» (власник Фельдман) зафіксовано по 21,1% джинси та неналежно маркованої реклами (5% та 25% відповідно у січні). Рекордно зросла кількість джинси в газеті «Харьковские известия» – 43,8% джинси (6,3% у січні).
«Вечерний Харьков» розмістив 12,5% матеріалів із ознаками замовності та 29,2% неналежно маркованої реклами (5% та 15% відповідно в січні). «У середині березня на перший план вийшла тема тотального подорожчання товарів, комунальних тарифів та транспортних послуг, судячи з контенту інтернет та друкованих видань Харкова та Львова. Характерним прикладом можуть бути заголовки статей з першої шпальти трьох номерів поспіль харківської газети “Время”: “Налегай, подорожает!” (12.03), “Продуктовая корзина: недоедать и то дорого” (14.03), “Электричество за полцены – чем дороже, тем выгоднее” (17.03). В жодному з цих матеріалів немає балансу думок, а все зводиться до авторського коментаря нормативних документів», – зауважує медіаексперт Юрій Хомайко.
У виданнях Чернівців у березні помітно зменшилася кількість замовних матеріалів у друкованих виданнях до 7,3%, (13,8% у січні). (Чернівецькі газети у вересні – жовтні минулого року були серед лідерів джинси.) Відсутня також неналежно маркована реклама: газета «Свобода слова» – 17,6% джинси (21,5% у січні); «Молодий буковинець» – 2,9% (7% у січні); «Час» – 8,8% (26,5% у січні).
Приклад поваги до читачів у березні подають: чернівецька газета «Погляд»; харківський «Слобідський край»; львівська газета «Експрес»; та «Донбасс-неделя», де не було розміщено матеріалів з ознаками замовності.
Інтернет-видання
Кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності та немаркованої реклами на сторінках інтернет-ЗМІ у березні не змінилась і становить 14,2%. Найбільше заангажованої інформації розміщують сайти Одеси – 29,6%; Чернівців – 18,5%; Донецька –18,5%; Сум – 15,5%. Причому електронні видання Одеси, Чернівців і Сум дезінформують громадян не гірше, ніж сепаратистські сайти!
Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили одеські «Думская» – 32,6%, «Трасса Е95» – 38,1% і «Таймер» – 33,3%; львівський сайт «Галінфо» – 11,9% (7,1% у січні).
Сумські портали «Сайт 0542» мав 22% джинси, Хpress – 21,5%; чернівецькі Chernivtsi Times – 24%, BukNews – 22% та «Чернівецький промінь» – 20% .
У березні експерти спостерігали небезпечну ситуацію в медіа Донецька, який продовжує перебувати в інформаційній ізоляції та під впливом цинічної пропагандистської брехні з боку російських та сепаратистських сайтів.
Аналіз новинних сайтів так званої ДНР показав всуціль пропагандистську джинсу, яка становить третину новинного потоку в березні. Сепаратистські сайти «Новости Донецкой Республики» та «ИА Новороссия» годували «терористичною джинсою» у 33,3% (45,2% у січні) – та 34% (57,1% у січні) публікацій відповідно. Хоча цифри це умовні, бо як ми вже зауважували, публікації сепаратистських видань майже не придатні до оцінювання за методологією ІДПО.
Експерти акцентують: «Якщо порівнювати “сепаратистські” ресурси (“Новости Донецкой Республики” та “Новоросію” (“ИА Новороссия”), то риторика їхня не змінилася, лише стала більш агресивною. Розглядати матеріали цих видань як класичну джинсу майже неможливо – це ПРОПАГАНДА! За результатами моніторингу майже кожний третій матеріал є суто пропагандистським, має прихований маніпулятивний характер та низьку якість».
Приклад у висвітленні подій на сході України та дотримання журналістських стандартів демонструє сайт «Новости Донбасса», де джинси не зафіксовано.
На сайтах Одеси незалежні експерти зафіксували збільшення кількості публікацій, що дезінформують громадян до 30% (23% у січні). Не поважають свого читача сайти «Думская» – 32,6% (16,7% у січні), «Трасса Е95» – 38,1% (33,3% у січні), «Таймер» – 33,3% (36,4% у січні). Зросла кількість джинси на сайті «Одесская жизнь» – 14,3% (4,8% у січні).
«У зв’язку з воєнною тематикою, окремо потрібно згадати “Таймер”. Хоча це видання дещо знизило “градус негативу” щодо ситуації на сході країни (ми не бачимо матеріалів про використання українською армією забороненого озброєння та вбивства мирних мешканців Донбасу), все ж власний кореспондент сайту розповідає про бездоказове повальне хабарництво на українських блокпостах “Блокада Донбасса: военнослужащие берут взятки за пропуск людей и грузов через блокпосты”», – зауважують одеські експерти.
У Сумських інтернет-виданнях спостерігалося зменшення публікацій із ознаками замовних до 15,5%. На сайті «Шостка інфо» – 13,5% кількість джинси зменшилася, натомість на сайті «0542» – 22% та Хpress – 21% кількість дезінформації збільшили. Сумські експерти зауважили, що на сумських сайтах тема війни розкрита менше, ніж у друкованих виданнях. Якщо аналізувати подачу таких матеріалів, скажімо, на сайті «Шостка інфо», який ми негативно відзначали минулого моніторингового місяця (січень 2015-го), то з 22 оцінених матеріалів лише 5 безпосередньо стосуються теми військової агресії. Причому три з них є чужими матеріалами: «Української правди» і з прес-релізів управління СБУ та обласної прокуратури. Один розповідає про питання мобілізації. Ще один є подякою 92-ї артилерійської бригади за пожертви на купівлю авто для АТО, який не містить «ані прізвищ волонтерів, ні імені вдячного земляка, ні розповіді про те, серед кого та як збиралися кошти», –зазначають сумські експерти.
Харківські сайти, на відміну від друкованих видань, у березні зменшили кількість замовних матеріалів – 2,4% (6%). На думку харківських експертів, у середині березня на перший план вийшла тема тотального подорожчання товарів, комунальних тарифів та транспортних послуг, судячи з контенту інтернет та друкованих видань Харкова та Львова. «Характерним прикладом можуть бути заголовки статей з першої шпальти трьох номерів поспіль харківської газети “Время”: “Налегай, подорожает!” (12.03), “Продуктовая корзина: недоедать и то дорого” (14.03), “Электричество за полцены – чем дороже, тем выгоднее” (17.03). В жодному з цих матеріалів немає балансу думок, а все зводиться до авторських коментарів нормативних документів», – зауважує медіа експерт Юрій Хомайко.
Журналісти інтернет-видань Чернівців у березні запудрюють мізки читачів удвічі активніше – 18,5% (9% у січні). На сайті Chernivtsi Times джинса збільшилась у шість (!) разів – 24%, «Чернівецький промінь» розмістив 20% замовлень, BukNews –22%. І тільки на сайті «Бук інфо» кількість джинси зменшилася майже втричі – 8% (22% у січні).
Приклад поваги до читачів у березні подають сайти: «Новости Донбасса»; харківські Media.Port та «Об’єктив»; львівський сайт Zahid.net; «Комментарии: Днепропетровск», які розміщують об’єктивну інформацію.
Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів здійснюється Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлено чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за березень, що здійснювався з 9 по 15 березня 2015 року. Загалом було проаналізовано: 557матеріалів друкованих видань та 700 публікацій новинних сайтів.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» (спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (www.telekritika.ua).
Стисло про методологію
Моніторинг здійснюється один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних регіонів та здійснюють перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.
Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.
Кінцева оцінка здійснюється за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.
Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок/ поглядів; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів/ інформація стосовно проблеми.
Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 — матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 — цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 — експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4 — безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 — матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 — «протокольні» матеріали з заходів чиновників/ політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.
Експертні групи сформовані з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями ІДПО: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським, Дніпропетровським, Житомирським прес-клубами.
Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованимита онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Інститут демократії ім. Пилипа Орлика за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.
Для моніторингу було відібрано по 4 регіональних друкованих та 4 онлайн-медіа у Чернівецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, та Житомирській областях. До цих видань увійшли:
• Чернівці: «Молодий буковинець», «Погляд», «Час», «Свобода слова», Chernivtsi Times, «Чернівецький промінь», «Бук інфо», BukNews;
• Дніпропетровськ: «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Лица», «Мост Днепр», «056», «Комментарии: Днепропетровск», «Інформагенство “Наш раойн”»;
• Одеса: «Вечерняя Одесса», «Одесская правда», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Думская», «Трасса Е95», «Одесская жизнь», «Таймер»;
• Донецьк: «Комсомольская правда», «Донбас-неделя», «Донецкие новости», «Московський комсомолець», «Новости.dn.ua», «УРА-Информ. Донбас», «Новости Донецкой Республики», «ИА Новороссия»;
• Львів: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша», Zaxid.net, «Вголос», «Галінфо», ZIK;
• Суми: «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Шостака інфо», «0542», «Суми інфо», Хpress;
• Харків: «Время», «Слобідський край», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Статус кво», «Объектив», «Медиапорт», АТН;
• Житомир: «Житомирщина», «Эхо», «20 хвилин», «Ваші інтереси», «Житомир.інфо», «Перший інформаційний», «Рупор Житомира», «Житомир он-лайн».
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору,що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з позицією USAID чи «Інтерньюз Нетворк».
Світлана Єременко
Виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Журналіст, редактор, медіаексперт, менеджер НДО, медіааналітик, тренер. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка. 1991- член фундаторської колегії першої незалежної газети на Донеччині «Східний часопис». 1995 – співзасновник і головний редактор аналітично-інформаційного журналу «Схід». Засновниця Донецького – прес-клубу, з 2007 – голова Національного прес-клубу Українського освітнього центру реформ (Київ). З 2005 – головний редактор журналу «Аспекти самоврядування» Фундації «Україна – США». З 2012 – керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ .
Фото: uastudent.com
