Як Литва долала шлях до Євросоюзу? Як ставляться литовці до українців? Чим живе литовська журналістика сьогодні? Як працювати з контрінформацією і протидіяти російській інформаційній пропаганді? Ці та інші питання цікавили Дніпропетровських журналістів, які 5 листопада 2015 року зустрілись у прес-клубі ДОО НСЖУ з литовськими колегами, незалежним оглядачем зовнішньої політики новинного порталу «Delfi.lt» Рамунасом Богданасом та політичним оглядачем Центру вивчення Східної Європи Лінасом Кожалою.
Вже більше року представники Центру вивчення Східної Європи, так званого Вільнюського мізкового центру, їздять Україною, проводять зустрічі-бесіди, потім своє бачення ситуації та пропозиції представляють Міністерству закордонних справ Литви, іншим міністерствам. Ці висновки мають певний вплив на майбутні політичні рішення, на визначення позиції країни з того чи іншого питання.
«Те, що відбулось у Литві в 1990 році, у вас ще попереду. На мою думку, майже 25 років Україна спала. Не скориставшись шансом тоді, дуже важливо сьогодні, визначивши стратегічні плани розвитку країни, рухатись до мети. Без стратегічної цілі держава не може розвиватись. Якщо Україна вирішила стати європейською країною, ми готові сприяти цьому. Ви, українці, відрізняєтесь від росіян. Перш за все – своєю волелюбністю. Майдан продемонстрував ваше уміння постояти за себе, ваше прагнення бути демократичною державою, частиною Європи. Литовці дуже позитивно ставляться до українців», – наголосив Рамунас Богданас.
На думку литовського аналітика, російській інформаційній пропаганді можна протистояти. Важливо розпізнавати цілі та вчасно і грамотно реагувати на меседжі, знаходити факти, достовірні джерела і подавати інформацію, яка доводитиме абсурдність і неправдивість того, що поширюють російські ЗМІ. Адже мета інформаційної війни – проникнути в суспільство, заставити повірити, зламати волю до спротиву.
У Литві діяльність засобів масової інформації регулюється законодавством. Питання роздержавлення, про яке вже 18 років в Україні лише говорять, в Литві вирішили ще на початку 90-х років. Тенденція до скорочення накладів друкованих ЗМІ, за словами Лінаса Кожали, там теж присутня. Кожна газета має власний сайт. Тому литовці, а особливо молодь, отримують інформацію з доступних і безкоштовних джерел – телебачення, радіо чи з інтернету.
Поділились іноземні гості і враженнями від перебування у Дніпропетровську: «У вас кажуть: Дніпропетровськ – не перше місто, але і не друге. Це дійсно так. Нам подобається тут. У вас цікава історія. Проте, одразу впадає в око автомобільне паркування – без жодних правил, посеред вулиці, на тротуарах… Ми вже від цього відвикли».
Експерти вже відвідали Львів, Івано-Франківськ, Миколаїв, Одесу, Київ. Під час свого візиту на Дніпропетровщину литовські журналісти, окрім спілкування з колегами, зустрічались зі студентами, з волонтерами, військовими АТО та членами їхніх сімей.



Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів