Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів
10 грудня 2015 року у прес-клубі ДОО НСЖУ відбувся «круглий стіл» на тему: «Фінансування виборчих кампаній: як досягти прозорості та підзвітності». Учасники – представники громадських організацій та засобів масової інформації – обговорювали результати моніторингу витрат на передвиборчі кампанії кандидатів у мери міста Дніпропетровська.
Протягом вересня – листопада 2015р. експерти Дніпропетровської обласної громадської організації «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» проводили моніторинг фінансування виборчих кампаній 4 основних кандидатів (Олександр Вілкул, Загід Краснов, Максим Курячий та Борис Філатов) на посаду міського голови Дніпропетровська у першому турі та 2 кандидатів (Олександр Вілкул, Борис Філатов) у другому турі місцевих виборів.
Оцінювались витрати на зовнішню рекламу, агітацію в шести газетах та на трьох місцевих телеканалах, проведення зустрічей із виборцями, прямий та непрямий підкуп виборців. Мета моніторингу – визначити реальні витрати кандидатів на посаду міського голови Дніпропетровська та порівняти їх з офіційними звітами.
Як розповів виконавчий директор ГО «Інститут Громадської Експертизи» Олексій Літвінов, за даними звітів, оприлюднених Дніпропетровською міською виборчою комісією, у першому турі до виборчого фонду Олександра Вілкула надійшло 2 734 тис. грн. Уся ця сума була використана на політичну агітацію. З 2 901 тис. грн., які зібрав виборчий фонд Загіда Краснова, за даними проміжного звіту, використано 2 738 тис. грн. Максим Курячий, знову ж таки за даними проміжного звіту, на передвиборчу кампанію витратив 1 332 тис. грн. з 1 888 тис. грн. свого фонду. Щодо Бориса Філатова, ані проміжного, ані остаточного звіту ТВК не оприлюднила.
У другому турі, згідно з офіційними звітами, витрати на політичну агітацію Олександра Вілкула з виборчого фонду склали 2 355 тис. грн., Бориса Філатова – 1 349 тис. грн.
«За нашими підрахунками, у першому турі чотири кандидати, яких ми моніторили, загалом витратили понад 18,6 млн грн. Якщо додати витрати на агітацію у другому турі, загальна сума перевищить 22,2 млн грн. Хоча, як ми бачимо, офіційні дані, оприлюднені виборчкомом, майже вдвічі нижчі – на сьогодні кандидати «відзвітувалися» за 10,5 млн грн.», – зауважив Олексій Літвінов.
Громадські монітори зафіксували кілька видів порушень виборчого законодавств з боку кандидатів на посаду Дніпропетровського міського голови. Одне з яких – фальстарт передвиборчої агітації, якого припустилися усі основні гравці. «Борди з політичною рекламою з’явились задовго до офіційної реєстрації кандидатів. Тобто, для фінансування виборчої кампанії використовувалися не лише кошти власних виборчих фондів кандидатів на посаду міського голови, але й кошти з інших джерел, що заборонено чинним законодавством», – пояснив експерт.
Під час виборчих перегонів мало місце використання адміністративного ресурсу. Переважно це було притаманне виборчим кампаніям М. Курячого та О. Вілкула. Інше масове порушення з боку кандидатів у мери Дніпропетровська – розповсюдження агітаційних матеріалів без зазначення на них вихідних даних. Протягом всієї виборчої кампанії спостерігалась велика кількість реклами на телебаченні та в друкованих ЗМІ, яка була неналежно маркована та мала ознаки «джинси». Також поширеною була практика подання політичної агітації як новини, проте з явними ознаками замовності.
«Такі ж моніторинги відбувались в Одесі та у Львові. Виборчі перегони у Дніпропетровську «відзначились» VIP-агітаторами – за наших кандидатів агітували другий президент України Леонід Кучма, голова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі, народні депутати Андрій Павелко та Іван Куліченко. А на підтримку Максима Курячого у Дніпропетровську навіть відбулось виїзне засідання бюджетного комітету Верховної Ради України, яке коштувало держбюджету 1 млрд 480 млн гривень», – зазначив О.Літвінов.
«Подібні порушення виборчого законодавства є типовими для усієї України. Втім, у Дніпропетровську цього року відбувався найконкурентніший виборчий процес. На відміну від Одеси та Львову, де переможці були заздалегідь очевидними», – додала старший координатор програм Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Тетяна Бібік.
«Ми спостерігаємо своєрідний феномен. По-перше, суттєві розходження між розмірами витрат кандидатів, які зафіксували ми, і задекларованими. По-друге, ті колосальні суми, затрачені на виборчі кампанії, фактично неможливо буде відшкодувати майбутніми офіційними доходами від виграної посади. Виникає запитання – які мотиви мав той чи інший кандидат? Поняття політичної корупції українським законодавством не визначене. Як я собі розумію, саме інституція звітності кандидатів, політичних партій має сприяти створенню прозорого середовища – хто, куди і за що платить», – зауважив Олексій Андреєв, голова ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики».
На основі даних, отриманих в результаті моніторингу, експерти розробили рекомендації щодо вдосконалення законодавства про вибори в Україні: на законодавчому рівні чітко визначити, що вважається агітацією; встановити максимальний розмір виборчого фонду; запровадити державне фінансування політичних партій, які набрали 1.5-2 % голосів на попередніх парламентських виборах, що допоможе подолати політичну корупцію та тіньове фінансування; ввести адміністративну відповідальність за ігнорування суб’єктами виборчого процесу обов’язку подавати до виборчої комісії фінансових звітів; посилити відповідальність партій та кандидатів за порушення строків ведення агітації та розміщення агітації без вихідних даних; запровадити державних аудиторів для перевірки залучення та витрат фінансів політичними партіями і кандидатами на свою діяльність, особливо на проведення передвиборчих кампаній; забезпечити рівний доступ на телебачення усім учасникам виборчого процесу; запровадити адміністративну відповідальність ЗМІ за розміщення матеріалів про діяльність кандидата або політичної партії у період виборчого процесу без належного маркування; зобов’язати політичні партії щороку оприлюднювати фінансові звіти та звітувати перед парламентом за використання коштів; заборонити анонімні внески до бюджету політичних партій або у виборчі фонди кандидатів.
«На нашу думку, законодавче закріплення рекомендацій дозволить знизити рівень політичної корупції та тіньового фінансування виборчих кампаній кандидатів і політичних партій, що зменшить вплив певних груп інтересів на політиків та дозволить зробити виборчий процес більш рівним для суб’єктів, які беруть в ньому участь», – резюмував О.Літвінов.
