Кращий творчий залік? Лист до матері!

Травень… Для когось це планування відпусток, для когось – поїздки на дачу, і для всіх – приплив життєвої енергії. Яке тепло, яке сонце! Але безпроблемного життя не буває. От і абревіатура ЗНО «травнева», але вона напевно не гріє випускників шкіл. Втім, і далі не легше нашим юнакам і дівчатам, які стануть абітурієнтами-журналістами, градус літньої спеки помітно знизить їх участь у творчому… Тут рука ледь не набрала на клавіатурі компа слово «конкурсі». Адже ще рік тому (і роками!) при вступі на журфак абітурієнти брали участь у творчому конкурсі. А тепер йому на зміну прийшов творчий залік. Це, юні друзі, одна з вимог правил прийому Міносвіти на 2018 рік.

Як професійний журналіст, консультант вважаю за обов’язок підставити вам плече. Але при одній умові: на факультет журналістики ви подасте документи, бо відчуваєте потяг до цієї професії, а не тому, що журналістика – то престижно. Домовились?
Щоб краще знайти з вами спільну мову, запросив асистента. Це криворожанка Маша Матяж, успішна студентка-третьокурсниця журфаку Львівського Національного університету імені Івана Франка. Дівчина навчалася в моїй Школі молодого журналіста (ШМЖ) «На крило!».

– Медіа-привіт, Машо!
– Привіт. Але у мене пропозиція. Давайте пояснимо абітурієнтам, що значать слова «медіа», «мас-медіа».З англійської –масовий посередник, термін, який у сучасному суспільстві використовується як синонім до понять «журналістика», «засоби масової інформації». От і називають журналістів медійниками. Ви ось, наприклад, медіа-педагог.
– Мабуть, у випускників купа запитань і ми, Машо, повинні відповісти на них. Скажімо, чи ти хвилювалася три роки тому так само як вони зараз? Як складати творчий залік? Не жалкуєш, що обрала журналістську професію? І справді, як тобі в професії?
– Комільфо! Ви знаєте, що це значить, а молодь нехай зазирне в Інтернет, пориється в довідниках. У мене все – по плану. Перейшла на заочне відділення, щоб і навчатись, і мати час співробітничати в пресі. Маю нормальні публікації в різних виданнях – від криворізького щотижневика «Домашняя газета» до Всеукраїнської газети «День» (м. Київ). Зайнялася впритул англійською мовою, оволодіваю шаховою грою.
– А тепер про ту саму купу питань.
– Я про це писала в «Домашней газете» : коли сама навчалася у школі, мені здавалось, що вчителі створили таємну організацію, на зразок масонів, а статут цієї організації наказує: «Залякай одинадцятикласника!». І чим більше у майбутнього абітурієнта трясуться колінки під час дороги на ЗНО, тим успішніше виконана місія вчителя. Та найтяжче приходиться майбутнім студентам факультету журналістики, в тому числі і мені в 2015 році. Тільки вони побороли одного монстра – з’явився новий. Лише мій звався творчий конкурс, а ваш, нинішні випускники, творчий залік. Щоб трішки заспокоїти майбутніх абітурієнтів, я склала список порад з досвіду вступу до університету у Львові.
– Це починаючи від поради «Будь собою!» до «Скористайся промовою декана!», вірно?
– Так. На першій парі нас запитали: «Що ви можете дати журналістиці?». Зачекайте, подумайте, як би відповіли ви. А тепер правильна відповідь – себе! Ви індивідуальні і креативні. Ось що від вас чекає перевіряльна комісія.
Друге. Менше шаблонності в думках, а отже і на письмі під час творчого заліку. Знаменитий журналіст Анатолій Аграновський казав: «Хорошо пишет не тот, кто хорошо пишет, а тот, кто хорошо думает». Боріться із шаблонами у своїй голові. Як гадаєте, який твір на тему: «За що я люблю Україну?» буде цікавіший – той, де одна за одною йдуть шаблонки типу: «За поля і ріки. За блакитне небо і Шевченка» чи твір, де ви опишете власну родину чи цікаву історію з життя? Пишіть щиро, немов пишете листа до матері. То й буде кращий творчий залік!
Не бійтесь! Боятись потрібно лише страху. Пишіть те, що думаєте (мені це допомогло). Навіть, якщо ви напишете, що вступаєте до університету, щоб їсти у їдальні теплі булочки, то найстрашніше, що вам загрожує, це сміх перевіряючих. Вони також живі люди, а не роботи. Можливо, навіть розкажуть цю історію жінці, яка пече ті булочки в університетській їдальні: уявіть, як вона зрадіє.
Про грамотне письмо. На помилках, звісно, вчаться, але в нашому випадку це навчання відбуватиметься не в університеті, а за книжками для перездачі ЗНО. Навіть, якщо ви креативніший за Оскара Уайльда, але слово «будь ласка» пишете через дефіс, навряд чи ви отримаєте достатню кількість балів за творчий залік. Ось цей пункт мало не залишив мене ще на рік абітурієнткою.
Темою своєї роботи я обрала вислів філософа Григорія Сковороди «Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру». Вона набрала 186 балів з 200 (забагато помилок). А ще навела в роботі промову декана перед іспитом, так він навіть вихвалявся цим перед іншими студентами (про це я дізналась від своєї одногрупниці).
– А знаєш, Машо, твою тему – по Сковороді – я знайшов в Інтернеті, переглядаючи Програму творчого заліку в цьому році у твоєму ж університеті. Цікаво? І в іншому, як раніше: залікова письмова робота в аудиторії, час – дві години…
– Справді цікаво! А тільки випускники мають знати: в різних університетах різні умови складання творчого заліку.
– Згоден, але про це, гадаю, вони дізнаються з Інтернету, а зараз скажу про головне і спільне. В чому різниця між творчим конкурсом і творчим заліком? У тому, що залік- це лише необхідна умова для подання документів на спеціальність 061 «Журналістика». І якщо раніше бали конкурсу плюсувалися до балів ЗНО, то залік цього не передбачає. Але щоб він був зарахований, потрібно набрати певну суму балів (за логічність викладу теми, грамотність матеріалу тощо). Уважно знайомтесь з програмами заліку!
– До речі, я вступила на журфак саме завдяки високим балам за творчу конкурсну роботу…
– Поділяю думки тих журналістів і педагогів, які вважають, що конкурс треба і можна було вдосконалювати, аби краще працював «вхідний фільтр» для вступників. Адже вистачає і випадкових абітурієнтів («Вступала туди, де немає математики»). Та конкурс в Міністерстві відмінили, мовляв, буде менше зловживань.
Але залік чи конкурс – то творче випробування, тобто справа серйозна!
Молодь, яка баче себе журналістами, повинна мати непогане уявлення про професію. Адже серед тем творчого заліку є такі: «Сьогодення: майбутнє журналістики», «Смартфон – засіб зв’язку чи джерело інформації?», «Журналіст – це професія чи покликання?». Йдіть у редакції газет і телебачення, пропонуйте свої послуги, розпитуйте медійників. Не думайте, що вас в майбутньому чекають суцільні відрядження і цікаві подорожі. А чому б не влаштувати, вже зараз, «подорож» у сусідню квартиру, де живе досвідчений металург (лікар, вчитель) і не написати про нього? Можливо, краще зрозумієте – цікава, але непроста професія журналіста – це ваше чи ні?
– Ось запис з мого щоденника: «Займайтесь улюбленою справою і вам жодного дня в житті не доведеться працювати». Ці слова давньокитайського мудреця Конфуція майже повторив і сучасний американський комп’ютерний геній Стів Джобс.
Але хочу закінчити як… психолог. Щоб зняти стрес у молоді, пропоную своє смішне фото під назвою «Як журналіст відпочиває влітку». А ще – обов’язково прочитайте гумористичне оповідання Марка Твена «Как я редактировал сельскохозяйственную газету». Сподіваюсь, що наші поради, моє фото і оповідання Марка Твена додадуть вам впевненості та наснаги і ви таки переможете обох монстрів – і ЗНО, і творчий залік!

Володимир Штельмах,
Заслужений журналіст України
м. Кривий Ріг