ЧИ СТАНЕ ВІТЧИЗНЯНЕ МАШИНОБУДУВАННЯ ЛОКОМОТИВОМ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ?

Це питання винесли на чергу денну учасники «круглого столу», який 23 січня 2013 року відбувся у прес-клубі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ.

Експерти неурядових організацій, наукових установ, представники органів державної влади в ході зустрічі обговорювали стан машинобудування в Україні в цілому та на Дніпропетровщині зокрема, говорили про проблеми та перспективи цієї характерної для нашого регіону галузі промисловості.

Про машинобудування як резерв розвитку вітчизняної економіки говорив головний редактор бізнес-порталу реального сектора економіки UGMK.INFO, кандидат історичних наук Володимир Головко. За його словами, українська чорна металургія вже майже 5 років збиткова. Попередні дані результатів 2012 року: обсяги виробництва знизилися на 7-12%, експорт та виручка від нього скоротилися на 5%. Доподатковий збиток металургійної галузі за підсумками року оцінюється в 13,5 млрд. грн. «Прогнози на 2013 рік також невтішні, є підстави очікувати, що попит на металопродукцію на ключових для українських металургів ринках збуту буде доволі млявим, а конкуренція надто високою», – підкреслив В.Головко. 

На думку експерта, проблеми вітчизняної металургії системні – це і залежність від експортних ринків збуту, і слабкість внутрішнього споживання, і зростаюча собівартість виробництва, і необхідність значних інвестицій у модернізацію обладнання та охорону навколишнього середовища. Усе це, за його словами, обумовлює досить туманне майбутнє для галузі, яка до цих пір є локомотивом всеукраїнської економіки.

 

 

Машинобудування, за його словами, може стати фундаментом, базою нової економіки України. Сьогодні частка галузі в обсязі промислового виробництва становить близько 12%, у ВВП – 5-7%, в експорті – 10%, що приблизно вдвічі нижче, ніж у чорній металургії. Для порівняння, в пізній радянський період ситуація була кардинально іншою – базовою галуззю економіки було саме машинобудування, яке створювало 31% промислової продукції, в той час як на чорну металургію припадало всього 11%. Тобто роль і місце машинобудування в українській економіці не відповідає наявному потенціалу та вимогам часу.

 

 

«На нашу думку, першочерговими заходами є наступні: завершення процесу приватизації, стимулювання технічного переозброєння машинобудування за допомогою податкового та митного законодавства, держпідтримка ефективних проектів, а також створення системи стимулів для ефективнішого використання наявного промислового капіталу», – підсумував В.Головко.

 

 

Про розвиток галузей транспортного та середнього машинобудування (залізничне машинобудування, суднобудування, авіабудування), оборонно-промислового комплексу доповідав Олексій Іжак, Дніпропетровська філія Національного інституту стратегічних досліджень. До цієї сфери (авіа-, судно-, ракетобудування і оборонної промисловості) належить близько 170 підприємств, більшість з яких об’єднані в концерни. Характерна риса галузі – монополізована експортна складова. Структура ракетно-космічного сектору зберігається в рамках Державного космічного агентства. В той же час сьогодні автономно розвивається приватний бізнес.

Як зазначив фахівець, зараз у даній сфері промисловості відбувається реформування: «По-перше, змінюється структура корпоративних прав. У перспективі цей процес може призвести до утворення національних холдингів. По-друге, змінюється менеджмент галузі. Цей аспект пов’язаний швидше з особистостями менеджерів, ніж зі структурою власності. По-третє, – зміна “фінансових потоків”. Джерела коштів в української оборонної промисловості – це внутрішнє оборонне замовлення. Тому слід все ж таки завершити перехід від державної до акціонерної форми власності, з концернів відокремити підприємства, передбачені  до конверсії та ліквідації. Менеджмент підприємств повинен бути максимально захищений від впливу державної бюрократії.

І, нарешті, приватизація розумна тільки при залученні крупних інвесторів (національних і міжнародних), які мають досвід успішного управління в галузі», – резюмував О.Іжак.

«Дніпропетровщина – це гірничо-металургійний край. Завдяки ГМК наш регіон у 2012 році спрацював у «плюс»,» – підкреслив Віктор Сергєєв, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації, голова Федерації обласної організації роботодавців. За його словами, в області приділяється достатньо уваги машинобудуванню: «Цей напрямок у центрі уваги обласної державної адміністрації. Під контролем влади усі машинобудівельні підприємства».

«Так, приватні підприємства розвиваються краще, вони мобільніші. В області це розуміють і підтримують, – стверджує Віктор Володимирович. – Федерація роботодавців машинобудівельної галузі має підтримку з боку ОДА».

На думку старшого наукового співробітника Національна Академія наук України, доктора економічних наук Віталія Пилипів, на сьогоднішній день можливості інерційного зростання України в основному вичерпані. Це підтверджується значним звуженням зовнішнього попиту та надмірним насиченням внутрішнього ринку імпортованими товарами. «Рівень технічної конкурентоспроможності вітчизняної продукції недостатній. Стримує розвиток машинобудування також високий рівень цін на металургійну продукцію»,- зауважив науковець. – «Низькі обсяги кредитування, а також конкуренція на ринку Росії загострюють ситуацію. Державний бюджет повинен бути інструментом сприяння розвитку машинобудування».

«Рівень розвитку машинобудування є одним з основних показників економічного і, насамперед, промислового розвитку країни. В Україні цей комплекс – один з найрозвиненіших, – зазначила Тетяна Гринько, завідуюча кафедрою економіки і управління Дніпропетровського національного університету ім.Гончара, доктор економічних наук. – Машинобудівний комплекс Дніпропетровської області нараховує 120 підприємств, це майже 10% галузі України. З 44 підприємств України, зазначених Постановою КМУ, як стратегічні важливі для економіки України та безпеки держави, 12 машинобудівних підприємств розташовані в Дніпропетровській області. У Дніпропетровській області розвинене в основному важке і металомісткої машинобудування, верстатобудування, приладобудування, сільськогосподарське машинобудування».

Назвала Тетяна Валеріївна напрямки пожвавлення галузі, серед яких структурна перебудова, перехід від факторної стадії конкурентного розвитку машинобудівного підприємства в інвестиційну, поєднану з інноваційною, замкнені цикли економіки, гнучкий менеджмент, оновлення обладнання тощо.

Невтішну статистику озвучив кандидат економічних наук , доцент, заступник завідувача кафедри економіки промисловості з наукової роботи Національної металургійної академії України Андрій Педько: «У 2008-2011 рр. за даними Держкомстату, в нашій країні не було виготовлено жодного автокрана, жодного бурякозбирального комбайна, жодного мотоцикла, жодної газонокосарки, жодного скрепера для земляних робіт, жодного дизельного двигуна і двигуна внутрішнього згоряння, жодного мікроскопа, жодного офтальмологічного приладу, жодного термостата, жодного побутового пилососа, електропраски чи мікрохвильової печі…»

На думку учасників круглого столу, сьогодні відсутня активна державна політика, немає системності, спостерігається хаотичність. Для того, щоб машинобудування розвивалось і дійсно стало локомотивом вітчизняної економіки, потрібна насамперед комплексна стратегія.

 

Учасники круглого столу:

– Володимир Головко, бізнес-портал реального сектора економіки UGMK.INFO, кандидат історичних наук;

– Олексій Іжак, Дніпропетровська філія Національного інституту стратегічних досліджень;

– Тетяна Гринько, Дніпропетровський Національний Університет ім.Гончара, доктор економічних наук;

– Віктор Сергєєв, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації, голова Федерації обласної організації роботодавців;

– Євген Карп, виконавчий директор Федерації організації роботодавців Дніпропетровщини;

– Анна Колохіна, координатор проектів Дніпровського центру соціальних досліджень (ДЦСД);

– Андрій Педько, Національна металургійна Академія, кандидат економічних наук;

– Віталій Пилипів, Національна Академія наук України, доктор економічних наук;

– Богдан Галь, Центр політичного аналізу;

– Віктор Пащенко, політолог, кандидат політичних наук;

– В’ячеслав Баранник, старший науковий співробітник Дніпропетровської філії Національного інституту стратегічних досліджень України, кандидат економічних наук;

– Григорій Шепель, генеральний директор обласної організації роботодавців сектору машинобудування.

 

Контакти:

Наталя Назарова, тел. 744-73-04,

050-919-84-79, 097-575-87-75